Рішення № 116042674, 19.12.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023м. ХарківСправа № 922/3604/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики", м.Київ до Фізичної особи-підприємця Шерстюка Віталія Сергійовича, м.Харків про та зустрічний позов до про стягнення 186846,52 грн та розірвання договору Фізичної особи-підприємця Шерстюка Віталія Сергійовича, м.Харків Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики", м.Київ стягнення 188788,25 грн за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Савенок В.Г. (адвокат, ордер серія АІ №1430640 від 03.08.2023 року);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Шерстюк В.С. (особисто); Терещенко К.І. (адвокат, ордер серія АХ №1148636 від 13.09.2023 року).

ВСТАНОВИВ:

14.08.2023 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шерстюка Віталія Сергійовича про стягнення 186846,52 грн, з яких: 137500,00 грн - сума передоплати за договором №КЗА-2236 від 01.07.2021 року; 43108,16 грн - інфляційні втрати; 6238,36 грн - 3% річних. Крім того, позивач просить розірвати договір про надання послуг з розробки технічної документації №КЗА-2236 від 01.07.2021 року, з 29.12.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2023 року відкрито провадження у справі №922/3604/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.09.2023 року.

14.09.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Шерстюка Віталія Сергійовича до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" про стягнення 188788,25 грн.

Також, у зустрічний позовній заяві позивачем були поставлені питання відповідачу в порядку ст.90 ГПК України, а саме:

Чи були робітниками відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

Чи є електронні пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 електронними поштами відповідача за зустрічним позовом та/або його співробітників?

Чи є на момент розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 робітниками відповідача за зустрічним позовом?

Чи використовувалась розроблена технічна документація позивачем зп зустрічним позовом в господарській діяльності, а саме виробництво на власних потужностях?

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2023 року зустрічний позов Шерстюка Віталія Сергійовича до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" про стягнення 188788,25 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/3604/23.

Протокольною ухвалою суду від 19.09.2023 року було відкладено підготовче засідання на 10.10.2023 року, яке було відкладено на 31.10.2023 року.

10.10.2023 року представник позивача (відповідач за зустрічним позовом) надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№27554), в якому заперечує проти зустрічного позову у повному обсязі. Такий самий відзив надійшов до суду засобами поштового зв`язку (вх.№27761 від 11.10.2023). У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не виконано умови договору щодо розробки технічної документації у строки, визначені договором.

16.10.2023 року представник позивача (відповідач за зустрічним позовом) надав до суду заяву (вх.№28121), в якій надав відповіді на поставлені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) питання:

1) Чи були робітниками відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики";

2) Чи є електронні пошти: kvg_group@ukr.net та kv@kza.com.ua електронними поштами відповідача за зустрічним позовом та/або його співробітників?

- кому належить електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 не відомо; електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 використовується співробітниками ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики", однак не є офіційною електронною адресою самого товариства. Крім того, в рамках договору сторони не визначили електронну пошту, як офіційний спосіб обміну інформацією і документами, а тому і не зазначили будь-якої електронної адреси в реквізитах сторін;

3) Чи є на момент розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 робітниками відповідача за зустрічним позовом?

- ОСОБА_1 звільнений, ОСОБА_2 працює в ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики";

4) Чи використовувалась розроблена технічна документація позивачем в господарській діяльності, а саме виробництво на власних потужностях?

- ФОП Шерстюк В.С. не виконав умови договору №КЗА-2236 від 01.07.2021 року, та ним не було передано технічної документації відповідно до умов договору.

25.10.2023 року представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) надав до суду відповідь на відзив по зустрічному позову (вх.№29173), в якій підтримує зустрічний позов у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2023 року було відкладено підготовче засідання на 14.11.2023 року.

02.11.2023 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав до суду заперечення на зустрічну позовну заяву (вх.№29907).

Протокольною ухвалою суду від 14.11.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2023 року, в якому протокольною ухвалою було оголошено перерву до 12.12.2023 року та 19.12.2023 року.

18.12.2023 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав до суду заяву про долучення доказів понесених судових витрат.

Всі надані сторонами документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.12.2023 представник ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики" підтримав первісні позовні вимоги, просив первісний позов задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував.

Представники ФОП Шерстюк В.С. в судовому засіданні проти первісного позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити. При цьому наполягали на задоволенні зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання" "Київський завод автоматики" (надалі - Замовник, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шерстюк Віталієм Сергійовичем (надалі - Виконавець, Відповідач) було укладено Договір про надання послуг з розробки технічної документації № КЗА-2236 (далі - Договір).

За умовами Договору Виконавець зобов`язується за плату надати Замовнику послуги (виконати роботи) з розробки технічної документації (у відповідності з вимогами ЄСКД) на стартер-генератор потужністю 18 кв. (аналогічний по габаритам та під`єднанням СТ-18-ІС), а саме: КТД (креслення технічної документації), технічні вимоги, інструкцію з експлуатації, паспорт (все надається українською мовою в електронному вигляді, а також на паперових носіях) у відповідності з Додатком № 1, що складає невід`ємну частину Договору (далі - Послуги або Роботи).

Відповідно до п. 1.2. Договору результатом надання/виконання Послуг/Робіт за цим Договором є технічна документація на стартер - генератор потужністю 18 квт (аналогічний по габаритам та під`єднанням СГ-18-1С), в одному примірнику на паперовому носії та одному примірнику на електронному носії.

Також, в п. 1.4. Договору Виконавець гарантує, що ним отримано весь обсяг авторських прав на результати Робіт за Договором.

Згідно з п.3.1. Договору термін надання послуг становить шістдесят календарних днів від дати здійснення Замовником передоплати.

За Договором вартість робіт/послуг складає 275000,00 грн. (двісті сімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата за послуги здійснюється Замовником на підставі Договору шляхом їх оплати у грошовій формі банківським платежем на поточний рахунок Виконавця.

Згідно з п. 2.3. Договору Замовник здійснює Виконавцю передоплату в розмірі 50 % від загальної суми Договору впродовж п`яти банківських днів від дати підписання Договору обома Сторонами.

16.07.2021 року Позивач здійснив на користь Відповідача оплату 50 % вартості робіт за Договором, що складає 137500,00 грн. та підтверджується платіжним дорученням №2767 від 16.07.2021 року.

Таким чином, Виконавець мав виконати роботи/послуги у термін до 14.09.2021 року (включно), тобто впродовж 60-ти календарних днів з моменту сплати Замовником передоплати.

Як стверджує позивач, Виконавець у визначені Договором строк Роботи не виконав, їх результати у відповідності до п. 1.2. Договору не передав, як в електронній, так і документарній формі.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що Послуги передбачені Договором, вважаються наданими з моменту підписання Сторонами без зауважень Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 3.3. Договору здача та приймання послуг здійснюється за адресою: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10.

Відповідно до п.4.1.2. Договору Виконавець зобов`язаний передавати Замовнику розроблені КТД та іншу документацію чотирма частинами у кінці кожного другого робочого тижня. Кожна частина виконаної та переданої замовнику документації перевіряється представниками замовника. В разі невідповідності переданої документації вимогам ЕСКД виконавець повинен усунути надані замовником зауваження до терміну передачі наступної черги документації.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем роботи у строки, визначені договором, не були виконані, відповідно Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) не оформлювався.

Згідно з п.8.3 Договір може бути розірваним чи признаний недійсним на засадах передбачених діючим законодавством України.

Відповідно до п. 8.4. Договору дострокове розірвання договору може бути за бажанням будь-якої із Сторін, після попередження іншої Сторони не менше як за 10 днів і лише при відсутності заборгованості. Одностороннє розірвання договору не допускається. У випадку дострокового припинення дії Договору, Виконавець повинен повернути Замовнику суму раніше отриманої передоплати зазначеної у п.2.3. Договору впродовж 5 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника.

15.12.2021 року позивач направив відповідачу повідомлення (№548/1235) про розірвання Договору з 29.12.2021 року та одночасно вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 137500,00 грн.

30.12.2021 року відповідач надав відповідь, в якій повідомив, що виступає проти дострокового розірвання Договору і наполягає на тому, що роботи по Договору виконані належним чином, а тому повинні бути оплачені Позивачем відповідно до умов Договору. Направив акт-приймання передачі та документи на виконання умов договору.

Листом від 31.01.2022 року №541/71 позивач повторно зазначив відповідачу, що роботи по розробці конструкторської документації на виріб згідно умов Договору не виконані, а тому Договір є розірваним з 29.12.2021 року. При цьому, Позивачем додатково Відповідачу було зазначено про те, що його посилання на те, що конструкторська документація передавалась через працівників Позивача ( ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ), Позивачем сприймається (і фактично такою була) виключно як робоча переписка, яка немає жодного відношення до офіційної (направленої на офіційну адресу листування), що здійснюється за адресою місцезнаходження відповідної особи, в даному випадку, ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики" і передбачає серед іншого реєстрацію у відповідному журналі вхідної кореспонденції, опрацювання її керівництвом Підприємства, нанесення відповідних резолюцій тощо. Крім того, спеціалістами Позивача було проведено аналіз наданих відповідачем окремих документів, в рамках робочої переписки з працівниками Підприємства та встановлено, що вони розроблені із порушенням відповідного законодавства, що регламентує порядок розробки конструкторської документації, містять численні помилки та невідповідності, що в умовах порушення строків здачі результатів Договору, було абсолютно не прийнятним для Позивача, у зв`язку із чим було прийнято рішення про розірвання Договору. Позивачем було повернуто відповідачу документи, які було надіслано разом із листом від 30.12.2021 року.

Однак, відповідач суму передоплати (авансу) у розмірі 137500,00 грн не повернув.

08.05.2023 року позивач звернувся з вимогою до відповідача повернути аванс за роботи, які по Договору не були виконані вчасно і на належному рівні, на що отримав від Відповідача відмову.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 137500,00 грн суми передоплати та розірвати договір про надання послуг з розробки технічної документації №КЗА-2236 від 01.07.2021 року, з 29.12.2021 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 43108,16 грн інфляційних та 6238,36 грн 3% річних.

У свою чергу, ФОП Шерстюк В.С. звернувся до суду із зустрічним позовом у даній справі до ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики", в якому зазначає наступне.

Договір підписаний обома сторонами 01.07.2021 року, тобто із урахуванням умов договору передоплата мала бути здійснена Замовником не пізніше 08.07.2021 року.

Однак, всупереч умов договору, платіжним дорученням № 2767 від 16.07.2021 року Замовником було здійснено передоплату Виконавцю у розмірі 137500,00 грн.

Відповідно до п.2.4 договору остаточний розрахунок за договором, що залишається несплачений після проведення передоплати, Замовник сплачує Виконавцю протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за цим договором.

У зустрічній позовній заяві позивач зазначає, що перед укладанням договору, в момент його підписання та на стадії виконання, представниками від Замовника виступали Возняківський Андрій та Ільченко Микола Васильович. Вказані особи представлялися працівниками Відповідача, які були уповноважені керівництвом.

Так, відповідно до пункту 4.1.2 договору Позивач зобов`язаний був передавати Замовнику розроблені КТД та іншу технічну документацію чотирма частинами у кінці кожного другого робочого тижня. Кожна частина виконаної та переданої Замовнику документації перевіряється представниками Замовника. В разі невідповідності переданої документації вимогам ЕСКД Виконавець повинен усунути надані Замовником зауваження до терміну передачі наступної черги документації.

ФОП Шерстюк В.С. стверджує, що у період передачі Замовнику розроблених КТД та іншої технічної документації частинами Замовником не пред`являлися жодні зауваження та/або вимоги щодо усунення недоліків.

У встановлені договором строки (протягом 60 календарних днів з дня здійснення передоплати) позивачем надано замовнику повний обсяг послуг (виконані роботи), результатом яких - є технічна документація на стартер - генератор потужністю 18 кВт (аналогічний по габаритам та під`єднанням СГ-18-1С), в одному примірнику на паперовому носії та одному примірнику на електронному носії.

Так, на електронні адреси замовника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були вказані Ільченко Миколою Васильовичем, було направлено електронну версію технічної документації до 14.09.2021 року.

Після надіслання електронної версії технічної документації, з представниками Замовника була домовленість про те, що паперова версія буде надіслана після перевірки КТД у разі відсутності зауважень з боку Замовника.

За результатами перевірки електронної версії КТД зауважень з боку представників Замовника не надходило. Оскільки в той час на підприємстві мали місце кадрові зміни у керівному складі, паперова версія КТД та підписані акти з боку виконавця були надіслані замовнику лише після уточнення підписанта з боку Замовника. Так, 01.10.2021 року Ільченко М.В. повідомив, що підписантом від Замовника - є А.М. Антрохов.

ФОП Шерстюк В.С. зазначає, що умовами договору КЗА-2236, а саме пунктом 1.1. та додатком №1 передбачено передання розроблених КТД (креслень технічної документації) у кількості 182 позиції, однак фактично було передано 212 позицій, так як виконавець вважав за необхідне додати ці креслення, без яких ця документація не була повною та не могла бути використана у виробництві.

07.10.2021 року позивачем було направлено паперовий екземпляр КТД та два оригінальні примірники приймально-здавального акту виконаних робіт до договору послугами перевізника «Нова пошта» на адресу, яка була зазначена Ільченко Миколою Васильовичем (номер експрес-накладної 59000739956751).

За даними перевізника вказане відправлення було отримане 11.10.2021 року.

Так, після проведеної перевірки електронної версії та отримання паперової версії виконаних послуг (робіт) у жовтні 2021 року з боку Замовника не було жодних повідомлень про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків.

Однак, підписаний з боку Замовника екземпляр Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) на адресу виконавця повернуто не було.

27.12.2021 року позивач отримав від відповідача лист за вих. № 548/1235 про розірвання договору, який обґрунтовано невиконанням Виконавцем умов договору.

У зв`язку із незгодою із викладеними доводами на адресу замовника була направлена заява - вимога від 30.12.2021 року, до якої було повторно додано два оригінальні примірники приймально-здавального акту виконаних робіт за договором № КЗА-2236 про надання послуг з розробки технічної документації від 01.07.2021 року, підписані зі сторони виконавця, та два оригінальні примірники додатку до вказаного акту з переліком креслень, що передаються Замовнику, підписані зі сторони виконавця; паперову версію технічної документації на стартер-генератор потужністю 18 квт, яка складається з 212 найменувань креслень та технічної документації, які перелічені в додатку до акту; електронну версію технічної документації на стартер-генератор потужністю 18 квт на флеш накопичувачі.

07.02.2022 року у відповідь на заяву-вимогу ФОП Шерстюк В.С. отримано повторне повідомлення про розірвання договору, у якому замовник посилався на численні помилки та невідповідності до умов договору. Однак, до жодної вимоги не додано будь-якого акту-претензії, що свідчить про фіксування вимог про недоліки в технічній документації та вимоги про їх усунення.

Втретє вимога була направлена відповідачем за зустрічним позовом 08.05.2023 року №517/395, в якому останній заперечує проти виконання договору.

04.07.2023 року ФОП Шерстюк В.С. надав відповідь на вимогу від 08.05.2023 року та зустрічну вимогу про сплату відповідачем за зустрічним позовом грошової суми у розмірі 137500,00 грн, як залишок суми за виконані роботи. При цьому зазначає, що відповідачем зазначена відповідь не надається у зв`язку з тим, що містить детальні та обґрунтовані заперечення щодо невиконання зобов`язань саме зі сторони відповідача за зустрічним позовом.

Викладені обставини стали підставою для звернення ФОП Шерстюк В.С. до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Заперечуючи проти первісного позову, в частині вищезазначених вимог, ФОП Шерстюк В.С. зазначає наступне:

В останньому аркуші первісної позовної заяви, позивач за первісним позовом посилається на нібито існування у останнього права, визначеного Цивільним кодексом України та Договором КЗА-2236 на розірвання (відмову) від договору у ситуації, коли Відповідач, як Виконавець робіт нібито прострочив їх виконання.

При цьому в абзацах вище на нормативно-правове обґрунтування свого позову, відповідач за зустрічним позовом посилається на положення ст. 615 ЦК України, якою визначено право на часткову або повну відмову від зобов`язання лише за умови якщо це право визначено договором або законом України. Положеннями чч.1,3 ст. 651 ЦК України передбачено право на зміну або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідач за зустрічним позовом посилається на ч.2 ст.849 ЦК України, визначаючи, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчити її у строк стає явно неможливим підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом посилається також на пункт 8.4. Договору КЗА-2236, яким передбачено дострокове припинення договору. При цьому договір, а саме пункт 8.4. Договору КЗА-2236 передбачає заборону на одностороннє розірвання договору.

ФОП Шерстюк В.С. зазначає, що право же на відмову від договору, яке по суті дублює положення ст. 849 ЦК України, можливо лише у випадку невиконання договору (не приступив, виконує повільно), однак жодним документом це не підтверджується. Навпаки в своїх вимогах відповідач за зустрічним позовом підтверджує, що все отримав, однак нібито виконана робота має багато зауважень, яких не наводить. Так в повторному повідомленні про розірвання договору №541/71 від 31.01.2022 року відповідач за зустрічним позовом зазначає, що: (останній абзац першого аркушу) «...відповідно до ст. 612 ЦК України, якою передбачено право кредитора через втрату інтересу відмовити боржнику виконаного ним простроченого зобов`язання. Товариство повертає позивачу за зустрічним позовом конструкторську документацію та стартер-генератор потужністю 18 кВт (в паперовій формі та на електронному носії та інші документи які були направлені разом із заявою-вимогою від 30 грудня 2021 року». Вже на момент подання першої вимоги, а саме 27 грудня 2021 року, договір виконавцем був виконаний в повному обсязі, більш того за умовами пункту 3.1. договір мав бути виконаний через 60-ть днів з моменту внесення передоплати, тобто задовго до дати першої вимоги. А отже він вже минув і заявляти про дострокове розірвання договору після його виконання не можливо.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що з моменту отримання в електронному вигляді всієї документації та актів приймання-здавання робіт, 04.10.2021 року відповідачем за зустрічним позовом, з 18.10.2021 року у виконавця виникло право вимоги до відповідача за зустрічним позовом про стягнення недоплаченої суми за Договором КЗА-2236 у розмірі 137500,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом також просить стягнути з відповідача 43433,80грн інфляційних та 7854,45 грн 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо первісного позову.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним та містить елементи різних договорів, а саме підряду та надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зокрема, відповідно до чч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 849 ЦК України визначено права замовника під час виконання роботи, а саме: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз частин другої - четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Положеннями статті 615 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених положень законодавства розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Згідно з ч.2 ст.598 ЦК України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У ч. 3 ст. 653 ЦК України зазначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, припинення строку дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору в судовому порядку, оскільки в силу положень чинного законодавства розірвати (в тому числі і в судовому порядку) можливо лише діючий договір. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №905/1705/18.

Також, у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі № 911/1442/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічний висновок також викладено Верховним Судом у справах № 910/16750/18, №911/991/19, №904/2903/20, з яким також погодився Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 року у справі № 911/3276/20.

Судом встановлено, що строк дії договору №КЗА-2236 від 01.07.2021 року з моменту його підписання та до 31.12.2021 включно.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання договору №КЗА-2236від 01.07.2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Як вже зазначалося вище, сторони у п. 8.4. Договору визначили, що дострокове розірвання договору може бути за бажанням будь-якої із Сторін, після попередження іншої Сторони не менше як за 10 днів і лише при відсутності заборгованості. У випадку дострокового припинення дії Договору, Виконавець повинен повернути Замовнику суму раніше отриманої передоплати зазначеної у п.2.3. Договору впродовж 5 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника.

Крім того, суд звертає увагу на положення п.8.4. Договору, якими також передбачено, що одностороннє розірвання договору не допускається.

З огляду на викладене суд зазначає.

15.12.2021 року позивач направив відповідачу повідомлення (№548/1235) про розірвання Договору з 29.12.2021 року та одночасно вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 137500,00 грн.

Таким чином, Позивач скористався наданим Цивільним кодексом України та Договором правом на розірвання (відмову) від Договору у ситуації, коли Відповідач як Виконавець робіт прострочив їх виконання. Одночасно з цим, Позивач набув право вимоги до Відповідача на повернення авансу (суму передоплати) у розмірі 137500,00грн.

За таких обставин, оскільки позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину, тобто з 29.12.2021 року.

Як зазначено раніше, платіжним дорученням № 2767 від 16.07.2021 року Замовником було здійснено передоплату Виконавцю у розмірі 137500,00 грн.

Положеннями ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.1. договору сторони встановили термін надання послуг, який становить 60 календарних днів від дати здійснення замовником передоплати.

Таким чином, з урахуванням оплати 50% вартості (ціни) робіт - 16.07.2021, кінцевий строк виконання робіт по договору - 14.09.2021.

Водночас, належних та допустимих доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині виготовлення технічної документації на стартер-генератор потужності, як результат робіт за договором, у встановлений договором строк та спосіб матеріали справи не містять.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Умовами договору у пункті 2.1. сторони визначили, що результатом надання/виконання послуг за Договором є: технічна документація на стартер-генератор потужністю 18 квт (аналогічний по габаритам та під`єднанням СГ-18-1С), в одному примірнику на паперовому носії та одному примірнику на електронному носії.

Відповідно до пунктів 4.1.2., 4.1.3 Договору визначено, що обов`язки Виконавця серед іншого передбачають:

4.1.2. Передавати Замовнику розроблені КТД та іншу технічну документацію чотирма частинами у кінці кожного другого робочого тижня. Кожна частина виконаної та переданої Замовнику документації перевіряється представниками Замовника. В разі невідповідності переданої документації вимогам ЕСКД Виконавець повинен усунути надані Замовником зауваження до терміну передачі наступної черги документації.

4.1.3. Кожен екземплярах креслень окремої деталі виконується графічним редактором "Компас" у 15 версії українською мовою, до якого повинно додаватись 3 D зображення даної деталі. Текстова документація повинна бути виконана у редакторі Word українською мовою. Креслення та текстова документація повинні мати можливість проведення її корегування при необхідності.

Згідно з п.3.2 Договору послуги надаються Виконавцем за адресою: 61082. Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, будинок № 212, квартира 23.

Відповідно до п. 3.3. Договору здача та приймання послуг здійснюється за адресою: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10.

Сторонами договору не визначено іншого порядку виконання робіт.

При вирішенні даного спору судом відхиляються як безпідставні доводи ФОП Шерстюк В.С., що згідно відповіді представника ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики", наданої через месенджер «вайбер», Ільченко В.І. встановлено інший порядок виконання умов договору.

З цього приводу суд зауважує, що умовами Договору № КЗА-2236 від 01.07.2021 року не уповноважено Ільченко В.С. чи будь-яку іншу особу на прийняття виконаної документації.

Крім того, надані позивачем за первісним позовом до позовної заяви роздруківки листування між Ільченко В.І., Возняківським А. та Шерстюк В.С. через месенджер «Вайбер» не можуть вважатися належними електронними доказами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами у справі, оскільки не містять електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.

Така правова позиція є сталою та викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19.

Крім того, суд зазначає, що дії відповідача щодо надсилання документів та акту приймання-передачі 07.10.2021 року послугами перевізника "Нової пошти" на адресу та на ім`я особи, які не передбачені договором, не відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Надсилання документів на електронні адреси, на які посилається відповідач, також не є належним та допустимим доказом, оскільки договором не передбачені жодні електронні адреси, за якими можливе листування між сторонами договору.

Будь-яких додаткових угод до договору щодо зміни умов договору в частині строку чи способу виконання сторонами укладено не було.

Також в матеріалах справи відсутнє будь-яке офіційне листування сторін щодо зміни умов виконання договору з боку відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач у встановлений договором строк та спосіб не виконав роботи з розробки технічної документації.

Належних та допустимих доказів на підтвердження виконання робіт відповідно до умов договору відповідачем до суду не надано.

Як вже зазначалось судом, позивач скориставшись передбаченим законодавством правом, звернувся до відповідача з листом № 548/1235 від 15.12.2021 року про розірвання договору та просив повернути передоплату у розмірі 137500,00 грн.

Отже, договір №КЗА-2236 від 01.07.2021 року є розірваним, та відповідно у відповідача виник обов`язок впродовж 5 календарних днів з дати отримання листа повернути позивачу сплачену ним попередню оплату.

Втім, доказів повернення відповідачем предоплати, в матеріалах справи не міститься.

Тобто, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання щодо повернення сплаченої позивачем попередньої оплати за договором №КЗА-2236 від 01.07.2021 в сумі 137500,00 грн.

Щодо стягнення інфляційних та 3% річних.

Нормами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 6238,36 грн 3% річних та 43108,16 грн інфляційних на суму неповернутої передоплати.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних суд вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними, а вимоги по стягненню 3% річних в сумі 6238,36 грн та 43108,16 грн інфляційних такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

Оцінка правовідносинам сторін щодо виконання ФОП Шерстюк В.С. зобов`язання за договором надана судом при вирішенні первісного позову.

Задоволення позовних вимог первісного позову щодо повернення ФОП Шерстюк В.С. передплати замовнику, у зв`язку з невиконанням робіт за договором, повністю виключає можливість задоволення позовних вимог зустрічного позову щодо зобов`язання замовника оплатити виконані роботи.

Позивач за зустрічним позовом не надав до суду належних доказів на підтвердження виконання робіт за договором у строк та спосіб, передбачені умовами договору.

Надані позивачем за зустрічним позовом докази лише підтверджують факт робочої переписки з працівниками замовника під час дії договору.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).

Отже, зустрічні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за виконану роботу не обґрунтовані та не підтверджуються належними доказами, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову в частині стягнення суми передплати в розмірі 137500,00 грн, 43108,16 грн інфляційних втрат та 6238,36 грн 3% річних.

В іншій частині первісного позову суд відмовляє.

В задоволенні зустрічного позову суд відмовляє в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже судові витрати за первісним позовом розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом покладаються на позивача (відповідача за первісним позовом), у зв`язку з відмовою в позові.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Як передбачено чч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: - договір про надання правової допомоги №КЗА-2674 від 01.08.2023 року;

- ордер серія АІ №1430640 від 03.08.2023 року;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №10025/10 від 21.05.2021 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 14.11.2023 року;

- рахунок №007 від 20.09.2023 року;

- платіжна інструкція №21/09/2023 від 21.09.2023 року.

Судом встановлено, що 01.08.2023 року між позивачем та адвокатом Савенок В`ячеслав Григорович було укладено Договір про надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Правнича допомога, обумовлена Договором, надавалась Савенок В`ячеслав Григорович, який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №10025/10 від 21.05.2021 року.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу, на підставі вищезазначених документів.

Із змісту договору про надання правової допомоги вбачається, за надання правової допомоги відповідно до цього договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у сумі 20000,00 грн, така сама сума зазначена в прохальній частині позовної заяви.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 14.11.2023 року встановлено, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу, а саме: представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді по справі №922/3604/23.

Акт підписано без зауважень та заперечень.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Також розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченою адвокатом часу (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на правову (правничу) допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатами професійної правової допомоги позивачу у даній справі.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".

На підставі договору, акту приймання-передачі наданих послуг визначена загальна вартість послуг в розмірі 20000,00 грн.

Позивач в заяві про розподіл витрат на правничу допомогу просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткової відмови в позові, судові витрати в розмірі 20000,00грн розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 13, 73-74, 76-80, 86, 123, 126, 129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В первісному позові відмовити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шерстюка Віталія Сергійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (юридична адреса: 04116, м.Київ, вул.Старокиївська,10; адреса для листування: 04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, 3-Б, офіс 62; код ЄДРПОУ 14309356) 137500,00 грн передоплати за договором, 43108,16 грн інфляційних втрат, 6238,36 грн 3% річних, 2802,70 грн судового збору, 10000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "29" грудня 2023 р.

Суддя К.В. Аріт