Рішення № 116042609, 14.12.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023м. ХарківСправа № 922/3024/21 (922/1994/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі керуючої реалізацією арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державний Експортно імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, б. 127) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючий реалізації фізичної особи ОСОБА_2 арбітражний керуючий Шишлов О.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №975 від 11.06.2013, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1) про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності у межах справи № 922/3024/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 за участю сторін:

керуючої реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 938 від 26.04.2013), постанова Господарського суду Харківської області від 25.04.2023) - у режимі відеоконференції;

відповідача - не з`явився;

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державний Експортно імпортний банк України" - не з`явився;

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючийреалізації фізичної особи ОСОБА_2 арбітражний керуючий Шишлов О.М. - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2021, крім іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М.

04.09.2021 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Постановою Господарського суду Харківської області від 25.11.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022, припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М., визнано фізичну особу ОСОБА_2 банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника, призначено керуючим реалізацією майна боржника - ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М.

Крім того, постановою Господарського суду Харківської області від 25.04.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та постановою Верховного Суду від 10.10.2023, крім іншого, відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Державний експортно - імпортний банк України" про закриття провадження у справі, припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бідної О.І., визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів. Призначено керуючою реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Бідну Оксану Іванівну.

16.05.2023 до суду від керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла позовна заява (вх. 1994/23), в якій остання просила суд:

1. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) право особистої приватної власності на:

1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, площ. 591,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-40, площ. 491,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

3) нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-29, площ. 505,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

4) нежитлові приміщення 6-го поверху № 1-26, площ. 505,5 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

5) нежитлові приміщення 7-го поверху № 1-36, площ. 499,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

6) нежитлові приміщення 9-го поверху № 1-34,площ. 505,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

7) нежитлові приміщення 10-го поверху № 1-28, площ. 502,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

2. У порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) право особистої приватної власності на:

1) нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, площ. 573,0 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, площ. 512,6 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

3) нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-41, площ. 497,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

4) нежитлові приміщення 8- го поверху № 1-28, площ. 505,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

5) нежитлові приміщення 11-гоповерху № 1-10, площ. 534,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду (вхідний номер 1994/23 від 16.05.2023) позовна заява передана для розгляду у складі суду: суддя Усатий В.О., в проваджені у якого перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 22.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 1994/23 від 16.05.2023)залишено без руху, у п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали постановлено усунути недоліки позивачу , надати суду:

- зазначення ціни позову (вартості спірного майна);

- докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (як за вимогу майнового характеру);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- доказів в підтвердження реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- копію постанови Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року по справі № 646/13541/15-ц;

- надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися

- підтвердження про відсутність подання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом з тих самих підстав.

29.05.2023 до суду в межах строку, встановленого судом, від керуючої реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2023 надійшла заява ( вх.№ 13459), до якої долучено низку документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється З УРАХУВАННЯМ особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за ПРАВИЛАМИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Позовна заява не містила клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Отже, суд прийшов до висновку, що справа № (922/1994/23) підлягає розгляду в межах справи № 922/3024/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 в порядку спрощеного позовного провадження за правилами, визначеними ГПК України. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. (частина п`ята статті 252 ГПК України). Враховуючи характер доказів у справі, суд вважав за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.06.2023, крім іншого, прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Відкрито провадження у справі 922/3024/21 (922/1994/23). Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "27" червня 2023 р. о 12:20. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №975 від 11.06.2013, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1). Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимогстатті 166 Господарського процесуального кодексу Українипротягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимогстатті 167 Господарського процесуального кодексу Українипротягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено третім особам строк для подання пояснень щодо позову, оформлених відповідно до ст. 168 ГПК України, - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

26.06.2023 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 16352), в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відзив з додатком (вх.№ 16352 від 26.06.2023) прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

27.06.2023 до суду від арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла відповідь на відзив (вх.№16481), в якій остання заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Відповідь на відзив з додатком (вх.№ 16481 від 27.06.2023) прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

В судовому засідання 27.06.2023 арбітражна керуюча Бідна О.І. підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засідання 27.06.2023 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючий реалізацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражний керуючий Шишлов О.М., просив суд надати можливість останньому реалізувати своє право на подання пояснень на позовну заяву.

В судовому засідання 27.06.2023 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укрексімбанк", просила суд відкласти розгляд справи для надання можливості останній реалізувати процесуальне право та надати пояснення на позовну заяву.

В судове засідання 27.06.2023 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено розгляд справи по суті на 20.07.2023 о 15:00.

До суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укрексімбанк" надійшли пояснення (вх. № 17694 від 07.07.2023 та вх. № 18580 від 17.07.2023) ідентичного змісту, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення АТ "Укрексімбанк" звертає увагу суду, що виділення часток в спільній сумісній власності в натурі майна, що є одним об`єктом і предметом іпотеки, призведе до порушення прав іпотекодержателя, оскільки поділ майна (іпотеки) призведе до припинення існування предмету іпотеки внаслідок його поділу та утворення двох самостійних об`єктів нерухомості.

Крім того, АТ "Укрексімбанк" зазначає, що, на його думку, здійснення представництва інтересів фізичної особи арбітражним керуючим в цивільному процесі щодо особистого майнового права особи не відповідає вимогам законодавства щодо представництва і є недопустимим. Окрім того, АТ "Укрексімбанк" вказує, що визначена арбітражним керуючим ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна на час розгляду справи, оскільки відповідно до звіту про незалежну оцінку від 29.09.21, вартість нежитлових приміщень загальною площею 6224,0 кв. м, в будівлі літ. "Д-11" за адресою: АДРЕСА_3 , складає 23638000,00 грн.

Пояснення АТ "Укрексімбанк" (вх. № 17694 від 07.07.2023 та вх. № 18580 від 17.07.2023) з додатком прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

До суду від АТ "Укрексімбанк" надійшли додаткові пояснення (вх. № 18489 від 17.07.2023), в яких зазначено, зокрема, що у справах про поділ нерухомого майна в якості доказів до суду, на думку останнього, надається висновок судової будівельно-технічної експертизи, якої позивачем не долучено до позовної заяви, у зв`язку з чим останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Додаткові пояснення АТ "Укрексімбанк"(вх. № 18489 від 17.07.2023) з додатком прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

До суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючого реалізації фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М. надійшли пояснення (вх. № 18815 від 19.07.2023), в яких останній зазначає, що під час інвентаризації майна у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 останнім було виявлено, що нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3 , було придбано ОСОБА_2 коли він був у шлюбі із ОСОБА_1 , тобто, як вказує арбітражний керуючий Шишлов О.М., вищезазначене нерухоме майно є спільною сумісною власністю. Окрім того, арбітражний керуючий Шишлов О.М. вважає, що у разі задоволення позову про поділ майна, яке перебуває в іпотеці, інший з подружжя, який не був стороною договору іпотеки, а надав лише згоду на вчинення договору іпотеки іншим з подружжя, стає співіпотекодавцем, а отже, на думку останнього, поділ спільного майна колишнього подружжя, що є предметом іпотеки, не призведе до порушення прав AT "Укрексімбанк".

Пояснення арбітражного керуючого Шишлова О.М. (вх. № 18815 від 19.07.2023) з додатком прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

До суду від керуючої реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла відповідь на пояснення та додаткові пояснення (вх. №19044 від 20.07.2023), в яких остання зазначає, що поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 є необхідною законодавчо визначеною мірою в межах справи про банкрутство, порушення права іпотекодержателя AT "Укрексімбанк" відсутнє. Окрім того, остання зазначає, що поділ нежитлових приміщень, що є предметом іпотеки, між колишнім подружжям не є розпорядженням іпотечним майном, тому що на момент укладення іпотечного договору таке майно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності. Також, у відповіді на пояснення зазначено, що визначена арбітражною керуючою Бідною О.І. ціна позову відповідає вартості спірного майна, що визначена у Договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 27 вересня 2007 року, натомість, посилання AT "Укрексімбанк" на дійсну вартість майна відповідно до звіту про незалежну оцінку від 29.09.2021 року, є безпідставним та підлягає відхиленню судом з огляду на те, що строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, а отже, на думку арбітражної керуючої Бідною О.І., наразі вищезазначений звіт про оцінку спірного майна від 29.09.2021 є недійсним.

Відповідь на пояснення та додаткові пояснення (вх. №19044 від 20.07.2023) керуючої реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. з додатками прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

До суду від арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла заява (вх.№19042 від 20.07.2023), в якій остання просить суд: визнати причини неявки в судове засідання 20.07.2023 поважними; відкласти розгляд справи № 922/3024/21 (922/1994/23) на іншу дату; в разі неможливості відкладення розгляду справи по суті , здійснювати розгляд справи по суті 20.07.2023 року о 15:00 без участі останньої.

Судове засідання у справі 20.07.2023 року о 15:00 не відбулось у зв`язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 в особі керуючої реалізацією фізичної особи арбітражної керуючої Бідної О.І. про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на майно (вх.№1994/23 від 16.05.2023) - залишено без руху після відкриття провадження. Встановлено керуючій реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражній керуючій Бідній О.І. строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено керуючій реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражній керуючій Бідній О.І. спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належним чином засвідченого Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.09.2007;

- подання до суду належним чином засвідченого свідоцтва про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- подання до суду належним чином засвідченої постанови Полтавського апеляційного суду від 06.07.2022 справа №646/13541/15-ц, номер провадження 22-ц/814/1978/22 із можливістю ідентифікації позивача та відповідача відповідно.

- подання до суду звіту про оцінку нерухомого майна, яке є предметом даного спору або інших належних доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, визначеної станом на момент звернення позивачем до суду АБО доказів щодо неможливості проведення оцінки зазначеного майна та визначення його дійсної вартості на час звернення до суду з позовом;

- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Попереджено, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно частини тринадцятої статті 176 ГПК України має наслідком залишенням позовної заяви без розгляду.

15.08.2023, в межах строку встановленого судом, до суду від керуючої реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла заява з додатком (вх. 21638) на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2023, яка скерована до суду 14.08.2023, до якої додано низку документів в якості підтвердження усунення недоліків позовної заяви, у тому числі докази доплати судового збору у розмірі 40323,00 грн.

Приймаючи до уваги усунення недоліків, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження, враховуючи, що суддя Усатий В.О. перебував на лікарняному з 15.08.2023 по 25.08.2023 включно, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 продовжено розгляд справи №922/3024/21 (922/1994/23). Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2023 о 12:30 год.

07.09.2023 до суду від керуючої реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшла заява про зміну предмета позову (вх. 24063), в якій остання викладає прохальну частину позовної заяви наступним чином на просить суд :

1. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 право особистої приватної власності на:

1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, площ. 591,0 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_4 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-40, площ. 491,1 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_5 ) нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-29, площ. 505,8 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_6 ) нежитлові приміщення 6-го поверху № 1-26, площ. 505,5 кв.м. розташовані за адресою:

АДРЕСА_7 ) нежитлові приміщення 7-го поверху № 1-36, площ. 499,5 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_8 ) нежитлові приміщення 9-го поверху № 1-34,площ. 505,4 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_4 . У порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 право особистої приватної власності на:

1) нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, площ. 573,0 кв.м. розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126/1

2) нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, площ. 512,6 кв.м. розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126/1

3) нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-41, площ. 497,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126/1

4) нежитлові приміщення 8- го поверху № 1-28, площ. 505,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126/1

5) нежитлові приміщення 10-го поверху № 1-28, площ. 502,5 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126/1

6) нежитлові приміщення 11-го поверху № 1-10, площ. 534,9 кв.м., розташовані за адресою; м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126/1

3. Судові витрати покласти на відповідача

14.09.2023 до суду від арбітражної керуючої Бідної О.І. надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх.№24906).

14.09.2023 до суду від арбітражного керуючого Шишлова О.М. надійшла заява про проведення судового засідання у справі 14.09.2023 у його відсутність (вх.№24905).

В судове засідання 14.09.2023 учасники процесу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, були повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що в судовому засіданні 14.09.2023 року секретарем судового засідання було виявлено неможливість підключення (запрошення) в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи арбітражну керуючу Бідну О.І. та представницю Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Медведську О.Г., зокрема встановлено відсутність зазначених осіб онлайн, про що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання.

Згідно з положеннями ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Відповідно до п.46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення) за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, суд вважав можливим провести судове засідання 14.09.2023 у відсутність не з`явившихся учасників справи.

Розглянувши у судовому засіданні 14.09.2023 року клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов до наступних висновків. Обґрунтовуючи своє клопотання, арбітражна керуюча Бідна О.І. посилалась на норми ч. 3 ст. 12 ГПК України, ч. 3 ст. 247 ГПК України, вважала, що справа 922/3024/21 (922/1994/23) є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи. Враховуючи імперативні вимоги ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, судом відмовлено у задоволенні клопотання арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. № 24906 від 14.09.2023), у зв`язку із пропущенням строку на подання відповідного клопотання. Враховуючи характер спірних правовідносин та обставини справи, суд з власної ініціативи вважав за необхідне здійснити перехід із спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначити підготовче засідання у справі. Крім того, надаючи оцінку заяві арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. №24063 від 07.09.2023) та доданих до неї документів, суд дійшов до висновку, що заява арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. 24063 від 07.09.2023) подана з додержанням вимог Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому, задля забезпечення принципу змагальності сторін, приймається до розгляду та подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. 24063 від 07.09.2023).

Ухвалою суду від 14.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання керуючої реалізацією фізичної особи Худенко Н. Ю. арбітражної керуючої Бідної О.І. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 24906 від 14.09.2023). З власної ініціативи здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 922/3024/21 (922/1994/23) за правилами загального позовного провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 12.10.2023 року о 10:30 год. Прийнято до розгляду заяву арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. 24063 від 07.09.2023). Постановлено здійснювати подальший розгляд справи № 922/3024/21 (922/1994/23) з урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. 24063 від 07.09.2023). Відповідачу, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. 24063 від 07.09.2023). Докази надіслання відзиву іншим сторонам постановлено надати суду. Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив сторонам постановлено надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечення сторонам надати суду. Встановлено третім особам строк для надання пояснень із урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. №24063 від 07.09.2023) - протягом десяти днів з дня отримання зазначеної ухвали.

Від арбітражного керуючого Шишлова О.М. до суду надійшли пояснення на позовну заяву з урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. про зміну предмета позову (вх.№24790 від 13.09.2023).

Пояснення арбітражного керуючого Шишлова О.М. (вх.№24790 від 13.09.2023) з додатками прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. про зміну предмета позову (вх. №24818 від 13.09.2023 ).

Відзив на позовну заяву відповідача (вх. №24818 від 13.09.2023 ) з додатками прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

04.10.2023 до суду від АТ "Укрексімбанк" надійшли пояснення (вх.№26962) на позовну заяву арбітражної керуючої Бідної О.І. про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на майно із урахуванням заяви арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх. 24063 від 07.09.23), в яких просить відмовити в позові в повному обсязі.

AT "Укрексімбанк" зазначає, крім іншого, що будь-який поділ, - в даному випадку, той, який запропонований позивачем, а саме: без встановлення ізольованої площі від інших, відсутності встановлення наявності окремого входу, окремої системи життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України унеможливить реалізацію майна в банкрутстві за найвищою ціною, отже, на думку AT "Укрексімбанк" , позивачем не надано суду доказів щодо пропонованого поділу.

Пояснення AT "Укрексімбанк" (вх.№26962 від 04.10.2023) з додатком прийнято судом до розгляду із долученням до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 25 жовтня 2023 року о (б) 12:50 год.

До суду надійшли додаткові пояснення (вх.№29077 від 24.10.2023) керуючої реалізацією фізичної особи Худенко Н.Ю. арбітражної керуючої Бідної О.І. щодо питання можливості поділу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська 126/1 між двома співвласниками. У додаткових поясненнях від 24.10.2023 вказано, що у Звіті про оцінку майна від 07.08.2023 року суб`єктом оціночної діяльності визначено, яким є рівноцінний поділ (50/50) частин об`єкту оцінки (нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул.Плеханівська 126/1), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, загальною площею 591,0 м2; 3-го поверху № 1-40, загальною площею 491,1 м2; 5-го поверху № 1-29, загальною площею 505,8 м2; 6-го поверху № 1-26, загальною площею 505,5 м2; 7-го поверху № 1-36, загальною площею 499,5 м2; 9-го поверху № 1-34, загальною площею 505,4 м2 вартістю 2 499 300,00 грн. без ПДВ, а нежитлові приміщення підвалу №1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, загальною площею 573,0 м2; 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, загальною площею 512,6 м2; 4-го поверху № 1-41, загальною площею 497,7 м2; 8-го поверху № 1-28, загальною площею 505,0 м2; 10-го поверху № 1-28, загальною площею 502,5 м2; 11-го поверху № 1-10, загальною площею 534,9 м2 вартістю 2 484 300,00 грн. без ПДВ. Керуюча реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражна керуюча Бідної О.І. вказує, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників і технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Тому остання просила до матеріалів справи долучити, зокрема, Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 24.10.2023, складений експертом Севрюковим Є.О. (Експерт будівельний ІІ категорії), відповідно до якого поділ об`єкта нерухомого майна між двома власниками на окремі самостійні об`єкти технічно можливий та після проведення поділу утворені вищевказані об`єкти зможуть експлуатуватися як окремі самостійні об`єкти нерухомого майна.

У судовому засіданні 25.10.2023 року судом запропоновано учасникам справи ознайомитись із додатковими поясненнями арбітражного керуючого Бідної О.І. (вх.№29077 від 24.10.2023) та в разі наявності заперечень, клопотань чи пояснень подати їх до суду, у зв`язку з чим протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14 листопада 2023 року о (б) 12:40 год.

14.11.2023 до суду від арбітражного керуючого Шишлова О.М. надійшла заява (вх.№ 31127) з додатком у вигляді належним чином завіреного Договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 27.09.2007 та Іпотечного договору №6807Z225 від 28.09.2007.

Судом встановлено, що станом на дату проведення підготовчого засідання 14.11.2023 від учасників справи письмових клопотань, пояснень чи заперечень щодо додаткових пояснень арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх.№29077 від 24.10.2023) не надходило.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" по. 4436/07 від 03 липня 2014 року зазначено, що "ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін.

Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".

Враховуючи стадію розгляду справи (підготовче провадження), керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, дотримуючись принципу рівності та забезпечення балансу інтересів учасників справи, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, для надання можливості висловлення своєї позиції всіма учасниками справи, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду із долученням до матеріалів справи додаткових пояснень арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх.№29077 від 24.10.2023) з додатком та заяви арбітражного керуючого Шишлова О.М. (вх.№ 31127 від 14.11.2023) з додатком.

В судовому засідання 14.11.2023 арбітражна керуюча Бідна О.І. виклала зміст позовної заяви та інших документів, які були надані останньою до суду у даній справі під час підготовчого провадження, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, вважала можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

В судовому засідання 14.11.2023 представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укрексімбанк" зазначила, що письмових клопотань, пояснень чи заперечень щодо додаткових пояснень арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх.№29077 від 24.10.2023) останньою не направлено до суду. Крім того, представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укрексімбанк" стисло оголосила правову позиції на позовну заяву, яка фактично викладена у поясненнях та додаткових поясненнях на позовну заяву, наданих до суду у даній справі під час підготовчого провадження, вважала можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючий реалізацією фізичної особи Худенка О.В. арбітражний керуючий Шишлова О.М. в судове засідання 14.11.2023 не з`явились, письмових клопотань, пояснень чи заперечень щодо додаткових пояснень арбітражної керуючої Бідної О.І. (вх.№29077 від 24.10.2023) не подавали.

Протокольною ухвалою суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07 грудня 2023 року о (б) 12:20 год.

В судовому засіданні 07.12.2023 секретарем судового засідання повідомлено про неможливість підключення в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представницю Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Медведську О.Г. з підстав, які не залежали від суду, про що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання.

Для надання можливості представниці Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Медведській О.Г. реалізувати своє процесуальне право на участь у судовому засіданні у даній справі протокольною ухвалою суду від 07.12.2023 відкладено розгляду справи по суті на 14 грудня 2023 року о (б) 10:30 год.

В судове засідання 14.12.2023 керуюча реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражна керуюча Бідна О.І. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, були повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що в судовому засіданні 14.12.2023 року секретар судового засідання тривалий час намагався підключити в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представницю Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Медведську О.Г., однак, підсистема відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не відображала представницю Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Медведську О.Г на відеоекрані та не забезпечила наявність звукового зв`язку з останньою, про що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання.

Згідно з положеннями ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Відповідно до п.46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення) за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву

Таким чином, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе у даному випадку представниця Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Медведська О.Г.

Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, суд вважав можливим провести судове засідання 14.12.2023 у відсутність не з`явившихся учасників справи.

Суд вважає необхідним зазначити, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають, серед іншого, неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі

Строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд констатує про розгляд справи в межах строків визначених статтями 177, 195 ГПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

У пунктах 2, 4 частини 3статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях7,13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів"(пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом, постановою суду від 25.04.2023, крім іншого, визнано фізичну особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , банкрутом та введено процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізації фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну.

Відповідно пп. 6 пункту 2 статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема, сформувати ліквідаційну масу.

Частинами 1-5 ст. 131 КУзПБ встановлено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

За змістом викладених норм суд доходить висновку, що арбітражний керуючий після ухвалення рішення про визнання банкрутом фізичної особи з моменту призначення його керуючим реалізацією цього боржника має право формувати ліквідаційну масу за рахунок, зокрема, належної боржнику, як одному із подружжя, частки майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому має для реалізації цього права заявляти відповідні вимоги до іншого із подружжя щодо поділу спільного майна подружжя з метою формування ліквідаційної маси та задоволення за її рахунок вимог кредиторів боржника - фізичної особи.

Враховуючи вищевикладений висновок суду, суд вважає твердження АТ "Укрексімбанк", щодо недопустимості здійснення представництва інтересів фізичної особи арбітражним керуючим в даному процесі не заслуговують на увагу суду.

З матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1891.

Відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.09.2007, ОСОБА_2 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківтраснмашпроект» нежитлові приміщення підвалу №1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0кв.м., 1-го поверху №1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2- го поверху №1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м., 3-го поверху №1- 40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху №1-41 загальною площею 497,7 кв.м., 5-го поверху №1-29 загальною площею 505,8 кв.м., 6-го поверху №1-26 загальною площею 505,5 кв.м., 7-го поверху №1-36 загальною площею 499,5 кв.м., 8-го поверху №1-28 загальною площею 505,0 кв.м., 9-го поверху №1-34 загальною площею 505,4 кв.м., 10-го поверху №1-28 загальною площею 502,5 кв.м., 11-го поверху №1-10 загальною площею 534,9 кв.м. в літ. «Д-11» загальною площею 6 224,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 7 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.09.2007, дружина покупця, ОСОБА_1 , подала заяву про згоду на купівлю вищевказаних нежитлових приміщень, справжність підпису на якій був засвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Гавриловою С.А. 27.09.2007 року за реєстром №6171.

Як встановлено судом в ухвалі Господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі №922/3024/21 (судове рішення набрало законної сили) про неплатоспроможність ОСОБА_2 28.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банк, AT "Укрексімбанк") та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 6807С91, згідно з яким банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом та інші платежі за цим договором. Відповідно до умов укладеного кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007 AT "Укрексімбанк" надав позичальнику кредитні кошти в сумі 2770000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі Libor 12 m + 8,60 не менше 14,0 % річних; кредит надається для оплати поточних потреб. Банком прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором було виконано в повному обсязі, перераховані кредитні кошти в сумі 2770000 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3 .

28.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в якості забезпечення вимог іпотекодержателя до іпотекодавця, що випливають з Кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007, було укладено Іпотечний договір № 6807Z225, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 6205, предметом якого є нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0 кв.м., 1-го поверху №1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2- го поверху №1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м., 3-го поверху № 1-40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху № 1-41 загальною площею 497,7 кв.м., 5-го поверху № 1-29 загальною площею 505,8 кв.м., 6-го поверху № 1-26 загальною площею 505,5 кв.м., 7-го поверху № 1-36 загальною площею 499,5 кв.м., 8-го поверху №1-28 загальною площею 505,0 кв.м., 9-го поверху № 1-34 загальною площею 505,4 кв.м., 10-го поверху № 1-28 загальною площею 502,5 кв.м., 11-го поверху № 1-10 загальною площею 534,9 кв.м. в літ. "Д-11" загальною площею 6224,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Як встановлено судом у даній справі із змісту пункту1.4 Іпотечного договору № 6807Z225 від 28.09.2007, крім іншого, предмет іпотеки знаходиться (набувається) у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, в ухвалі Господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі №922/3024/21 (судове рішення набрало законної сили) судом встановлено, що 28.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банк), ОСОБА_1 (поручитель) та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 6807Р76, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.03.2014 у справі №646/964/13-ц позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові заборгованість за кредитним договором у сумі 13541261,93 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн з кожного.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.03.2014 у справі №646/964/13-ц набрало законної сили, на його виконання Червонозаводським районним судом м. Харкова 21.10.2014 видано виконавчі листи.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Судом, також, враховано, що Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі 916/329/21(916/3073/21) дійшов висновку, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства сутність якого полягає в тому, що б під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права. Таку правову позицію, також, викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18 (в межах справи №917/50/13-г про банкрутство) та від 26.01.2022 у справі №5011-15/2045-2012(910/1631/20).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2022 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджено наявною в матеріалах справи постановою Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року по справі № 646/13541/15-ц.

Враховуючи у сукупності вищевикладене, судом встановлено, що Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.09.2007 ОСОБА_2 укладено у період шлюбу із ОСОБА_1 .

Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 61 Сімейного кодексу України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ч. 1 статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Предметом позову є визнання за колишніми членами подружжя права особистої приватної власності у порядку поділу спільного майна.

Положення ст. 60 Сімейного кодексу України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Обов`язок спростування презумпції спільності права власності на майно, придбане подружжям під час шлюбу, покладено на особу, яка її забезпечує. Це також передбачено ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України. Така позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зокрема, викладеним у постановах від 12.03.2019 у справі №3334/9028/15-ц та від 18.09.2018 у справі №759/13140/14-ц.

Визначальним для виділу частки або поділу майна в натурі, яке перебуває у спільній власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників і технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року, справа №545/3753/16-ц, провадження № 61-40289св18.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 07.08.2023 року суб`єктом оціночної діяльності визначено, яким є рівноцінний поділ (50/50) частин об`єкту оцінки (нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул.Плеханівська 126/1), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, загальною площею 591,0 м2; 3-го поверху № 1-40, загальною площею 491,1 м2; 5-го поверху № 1-29, загальною площею 505,8 м2; 6-го поверху № 1-26, загальною площею 505,5 м2; 7-го поверху № 1-36, загальною площею 499,5 м2; 9-го поверху № 1-34, загальною площею 505,4 м2 вартістю 2 499 300,00 грн. без ПДВ, а нежитлові приміщення підвалу №1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, загальною площею 573,0 м2; 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, загальною площею 512,6 м2; 4-го поверху № 1-41, загальною площею 497,7 м2; 8-го поверху № 1-28, загальною площею 505,0 м2; 10-го поверху № 1-28, загальною площею 502,5 м2; 11-го поверху № 1-10, загальною площею 534,9 м2 вартістю 2 484 300,00 грн. без ПДВ. Наданим звітом підтверджено рівність часток співвласників.

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 24.10.2023, складений експертом Севрюковим Є.О. (Експерт будівельний ІІ категорії), наведений поділ об`єкта нерухомого майна між двома власниками на окремі самостійні об`єкти технічно можливий. Після проведення поділу утворені вищевказані об`єкти зможуть експлуатуватися як окремі самостійні об`єкти нерухомого майна. Наданим висновком підтверджено технічну можливість поділу.

Частиною 1 ст. 71 СК України визначено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Технічна можливість поділу підтверджена Висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 24.10.2023, складеним експертом Севрюковим Є.О. (Експерт будівельний ІІ категорії).

Суд відхиляє доводи АТ «Укрексімбанк» щодо того, що поділ нежитлових приміщень, які є предметом іпотеки, між подружжям призведе до припинення іпотеки внаслідок утворення двох самостійних об`єктів нерухомості, з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про іпотеку, іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відчуження предмета іпотеки у разі продажу у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу, до складу якого входить такий предмет іпотеки, здійснюється без згоди іпотекодержателя.

Суд, аналізуючи ст. 9 Закону України Про іпотеку, доходить до висновку, що іпотекодавець не має права розпоряджатися предметом іпотеки, однак, не позбавлений права на здійснення інших двох елементів права власності права володіти та користуватися предметом іпотеки.

Конституційним судом України у Рішенні від 14.07.2020 у справі № 8-р/2020 встановлено, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет .

Отже, визнання права на частку в праві спільної власності на майно, що перебуває у спільній сумісній власності, не є підставою припинення іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна.

Суд зазначає, що у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Аналогічний підхід, підлягає застосуванню при визначенні розміру часток у праві спільної сумісної власності подружжя при його поділі. Тобто, якщо в іпотеку передано майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та на момент такої передачі зареєстровано на праві власності за одним із подружжя, то наступний поділ цього майна з визначенням часток кожного із подружжя, НЕ припиняє іпотеку.

Такий висновок узгоджується із положеннями статті 17 Закону України «Про іпотеку», в якій визначено підстави припинення іпотеки, якими є, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним (частина перша), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя).

Оскільки Законом України «Про іпотеку» не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як визначення часток подружжя у спільному сумісному майні, то поділ майна подружжя у такий спосіб не припиняє іпотеку й відповідно не порушує прав іпотекодержателя.

Зазначений правовий висновок застосовується у постанові Верховного Суду від 03.07.2023 року у справі № 523/8641/15 й іншими судовими рішеннями Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 311/491/18 (провадження № 61-4637св19) зазначено, що положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини щодо іпотечних зобов`язань, вказують на те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки. Разом з цим, положеннями Закону України «Про іпотеку» не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном. У свою чергу поділ спільного майна між подружжям, у тому числі іпотечного майна, не вважається розпорядженням ним, так як в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону.

Судом, також, враховано висновок, викладений у постанові від 31.05.2022 року у справі № 922/1374/20.

Щодо тверджень АТ "Укрексімбанк", що визначена арбітражним керуючим ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна на час розгляду справи, суд зазначає, що під час розгляду даної справи арбітражною керуючою Бідною О.І. на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2023 надано Звіт про оцінку майна від 07.08.2023 із зазначенням актуальної вартості спірного майна станом на час розгляду даної справи та доплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.

З приводу доводів АТ "Укрексімбанк", що у справах про поділ нерухомого майна в якості доказів до суду, на думку останнього, надається висновок судової будівельно-технічної експертизи, якої позивачем не долучено до позовної заяви, суд вважає необхідним зазначити, що судом у даній справі досліджено у сукупності докази, крім іншого, Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 24.10.2023, складеним експертом Севрюковим Є.О. та встановлена технічна можливість поділу спірних нерухомих приміщень нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул.Плеханівська, 126/1, на рівноцінні частини (50/50), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, загальною площею 591,0 м2; 3-го поверху № 1-40, загальною площею 491,1 м2; 5-го поверху № 1-29, загальною площею 505,8 м2; 6-го поверху № 1-26, загальною площею 505,5 м2; 7-го поверху № 1-36, загальною площею 499,5 м2; 9-го поверху № 1-34, загальною площею 505,4 м2 вартістю 2 499 300,00 грн. без ПДВ, а нежитлові приміщення підвалу №1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, загальною площею 573,0 м2; 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, загальною площею 512,6 м2; 4-го поверху № 1-41, загальною площею 497,7 м2; 8-го поверху № 1-28, загальною площею 505,0 м2; 10-го поверху № 1-28, загальною площею 502,5 м2; 11-го поверху № 1-10, загальною площею 534,9 м2 вартістю 2 484 300,00 грн. без ПДВ. Наданим звітом підтверджено рівність часток співвласників.

Крім того, суд звертає увагу АТ "Укрексімбанк", що відповідно до ч.5 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) ПОДАВАТИ ДОКАЗИ; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) ПОДАВАТИ ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведені норми ГПК України, суд зазначає, що АТ "Укрексімбанк" мав право заявляти протягом розгляду даної справи заяви, клопотання та подавати відповідні докази в обґрунтування своєї правової позиції, у тому числі і заяву про проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі (якщо вважав би необхідним у раз наявності обґрунтованих заперечень), що останнім зроблено не було.

Крім того, судом враховані висновки Верховного Суду від 07.10.2020 у справі 646/13541/15-ц, водночас, суд звертає увагу, що обставини та підстави позову у цивільній справі 646/13541/15-ц та у даній справі, яка розглядається в порядку господарського судочинства в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 НЕ є тотожними.

Згідно з частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до приписів статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria).

У зв`язку з тим, що спірні нежитлові приміщення (за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1) було придбано відповідачем під час перебування в шлюбі, отже, вони є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а враховуючи рівність визначених позивачем у позові частин спірних нежитлових приміщень та технічну можливість такого поділу на відповідні частини, протилежного суду не доведено, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для визнання за колишніми членами подружжя права особистої приватної власності у порядку поділу спільного майна, а тому позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 113, 131 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-77, 129-130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 право особистої приватної власності на:

1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, площ. 591,0 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_4 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-40, площ. 491,1 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_5 ) нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-29, площ. 505,8 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_6 ) нежитлові приміщення 6-го поверху№ 1-26, площ. 505,5 кв.м. розташовані за адресою:

АДРЕСА_7 ) нежитлові приміщення 7-го поверху № 1-36, площ. 499,5 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_8 ) нежитлові приміщення 9-го поверху № 1-34,площ. 505,4 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_4 . У порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 право особистої приватної власності на:

1) нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, площ. 573,0 кв.м. розташовані за адресою:

АДРЕСА_4 ) нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, площ. 512,6 кв.м. розташовані за адресою:

АДРЕСА_5 ) нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-41, площ. 497,7 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_6 ) нежитлові приміщення 8- го поверху № 1-28, площ. 505,0 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_7 ) нежитлові приміщення 10-го поверху № 1-28, площ. 502,5 кв.м., розташовані за адресою:

АДРЕСА_8 ) нежитлові приміщення 11-го поверху № 1-10, площ. 534,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 74754,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі керуючої реалізацією арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни(свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 938 від 26.04.2013).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача :Акціонерне товариство "Державний Експортно імпортний банк України" ( код ЄДРПОУ 00032112, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, б. 127).

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: керуючий реалізації фізичної особи ОСОБА_2 арбітражний керуючий Шишлов О.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №975 від 11.06.2013, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1).

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2023, з урахуванням перебування с. Усатого В.О. на лікарняному з 22.12.2023 по 26.12.2023 включно та у відпустці з 27.12.2023 по 28.12.2023 включно.

СуддяВ.О. Усатий