Рішення № 116042142, 18.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2023Справа № 910/13246/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13246/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія»

до Акціонерного товариства «Укртранснафта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС"

про стягнення 5 596 248,36 грн

За участю представників:

від позивача Ракітін С.П.;

від відповідача Шевцова Т.М.;

від третьої особи не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» (далі - позивач, Компанія) з позовом до Акціонерного товариства «Укртранснафта» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 5 596 248,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно отримана сума коштів, заявлена до стягнення, за наданою банківською гарантією від 15.12.2022 № 30152, оскільки позивачем не порушувались умови договору підряду від 11.10.2018 № 22/39 (далі - Договір).

Ухвалою суду від 29.08.2023 судом відкрито провадження у справі № 910/13246/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 28.09.2023, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

18.09.2023 відповідачем подано відзив на позов, в якому Товариство заперечило позовні вимоги.

27.09.2023 позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.09.2023 відкладено підготовче засідання на 12.10.2023; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" (далі - Банк); запропоновано третій особі надати письмові пояснення щодо позовної заяви, направивши їх позивачу та відповідачу.

04.10.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.10.2023 від позивача надійшло підтвердження надсилання третій особі копій ухвали від 28.09.2023, позовної заяви, відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 12.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а також відкладено підготовче засідання на 02.11.2023.

18.10.2023 від третьої особи на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення.

01.11.2023 відповідачем подані письмові пояснення на пояснення третьої особи.

02.11.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому позивач просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/13246/23 до судового розгляду по суті на 20.11.2023.

20.11.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 02.11.2023 відкладено судове засідання на 04.12.2023.

У судовому засіданні 04.12.2023 було оголошено перерву до 18.12.2023.

18.12.2023 від третьої особи через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника Банку.

У судове засідання 18.12.2023 представники третьої особи не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 18.12.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 Компанією (підрядник) і Товариством (замовник) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- на умовах Договору та за результатами проведеної процедури закупівлі: Відкриті торги, згідно з Протоколом Тендерного комітету замовника у місті Києві № 125ТК/З від 21.09.2018, замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації і умов Договору виконання робіт: капітальний ремонт 1-ої черги нафтопроводу Мозир-Броди із заміною труби на ділянці км 32 - км 37 відповідно до коду ДК 021:2015 - 45220000-5 [далі - роботи] (пункт 1.1);

- договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1), і становить 109 674 134 грн, у тому числі ПДВ (пункт 2.1);

- для придбання матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, необхідних для виконання будівельних робіт, замовник сплачує підряднику авансовий платіж у розмірі 13 160 896,08 грн - 12% ціни Договору (пункт 2.6);

- авансовий платіж здійснюється замовником проти надання банківської гарантії повернення авансового платежу у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором протягом 10 календарних днів з дати надання підрядником банківської гарантії на підставі отриманого рахунку (рахунку-фактури) підрядника (пункт 2.6.1);

- банківська гарантія повернення авансового платежу надається підрядником протягом 10 робочих днів з дати початку виконання робіт, визначеної згідно з пунктом 3.2 Договору (пункт 2.6.2);

- у випадку дострокового розірвання Договору підрядник зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту його розірвання повернути аванс у повному обсязі. У випадку часткового виконання будівельних робіт, прийнятих замовником на підставі актів (Додатки № 3, № 4 до Договору), підрядник повертає аванс за виключенням фактичних документально підтверджених витрат підрядника (пункт 2.8);

- оплата за виконані роботи здійснюється з урахуванням умов пунктів 2.5-2.9 Договору в розмірі 95% від суми, яку, відповідно до підписаної сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (Додаток № 4 до Договору), визначено до сплати (після виключення відповідної частки авансу) [пункт 2.9];

- остаточний розрахунок у розмірі утриманих 5% проводиться після отримання замовником сертифіката, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації, протягом 10 банківських днів з дати надання підрядником банківської гарантії якості робіт на суму остаточного розрахунку (пункт 2.10);

- строки виконання робіт становлять 457 календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі Календарного графіка виконання робіт (Додаток № 2), що додається до Договору та є його невід`ємною частиною (пункт 3.1);

- Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань щодо якості робіт - до повного їх виконання (пункт 15.1).

Разом з тим, сторони вносили зміни стосовно строку виконання робіт шляхом укладення відповідних додаткових угод.

Так, додатковою угодою від 28.12.2021 № 4 було встановлено 1 351 календарний день з дати початку виконання робіт, викладено календарний план у новій редакції, а строк дії Договору встановлено до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань щодо якості робіт - до повного їх виконання.

Укладений сторонами Договір та додаткові угоди до нього у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини четвертої статті 879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач вказує, що аванс в силу приписів пункту 2.6.1 Договору було сплачено 29.01.2019 у розмірі 13 160 896,08 грн.

15.12.2022 Банк надав відповідачу банківську гарантію №30152 на суму 5 596 248,36 грн, у якій зазначено, що гарантія є безумовною та безвідкличною, сплачується у всій сумі проти першої вимоги Товариства протягом 5 банківських днів з дати отримання оригіналу першої письмової вимоги незалежно від будь-яких заперечень Компанії.

Позивач зазначає, що роботи за Договором виконано та прийнято відповідачем частково на суму 63 038 731,11 грн, що підтверджується витягами з актів приймання виконаних робіт.

Крім того, з довідок стосовно вартості вбачається, що від вартості виконаних робіт утримувалось 5%, а всього було утримано 2 773 704,17 грн.

Позивач вказує, що відповідачем станом на 29.12.2021 на користь Компанії сплачено 65 861 275,28 грн, включаючи аванс, що підтверджується банківськими витягами, які містяться в матеріалах справи.

25.05.2023 листом №04-03/11/3613-23 Товариство повідомило Компанію про неможливість подальшого виконання робіт на об`єкті, про припинення правовідносин за Договором та вимагало повернути аванс у розмірі 5 596 248,36 грн, що дорівнює сумі банківської гарантії № 30152.

Також у вказаному листі зазначено, що протягом 2022 року роботи на об`єкті не проводились з огляду на таке: у зв`язку з запровадженням секторальних санкцій проти республіки білорусь улітку 2021 року, виникла необхідність коригування проєктної документації, яке замовником проведене не було, строк Договору закінчився, Товариство об`єктивно позбавлене можливості прийняти роботи, передбачені проєктною документацією.

Позивач зазначає, що відповідачем не виконано обов`язок оплатити виконану Компанією роботу у повному обсязі, включаючи утримані 5%.

Позивач вказує, що зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії Договору.

На переконання Компанії, з дати відмови від Договору у Товариства виник обов`язок зі сплати на користь позивача утриманих 5% у розмірі 2 773 704,17 грн.

Листами від 03.07.2023 №07/031 та від 07.07.2023 №07/071 Компанія вимагала від відповідача сплатити вказану вище суму.

Натомість, як вказує позивач, всупереч умовам пункту 2.8 Договору [у випадку дострокового розірвання Договору, підрядник зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту його розірвання провернути аванс у повному обсязі. У випадку часткового виконання будівельних робіт, прийнятих замовником на підставі актів (Додатки № 3, № 4 до Договору), підрядник повертає аванс за виключенням фактичних документально підтверджених витрат підрядника] 29.06.2023 Товариство, як замовник, не проводячи остаточного розрахунку за виконані роботи з Компанією, як підрядником, пред`явило вимогу до третьої особи (банку-гаранта) № 9 про повернення всієї суми авансового платежу у розмірі 5 596 248,36 грн без врахування дійсного стану взаєморозрахунків.

20.07.2023 відповідач отримав від Банку суму за гарантією.

Втім, за твердженням позивача, Товариство не мало права на таку вимогу, а обов`язок Компанії із задоволення цієї вимоги на суму 5 596 248,36 грн був відсутній.

Відповідно до додаткового договору № 1 до договору про надання гарантії від 15.12.2022 № 30152/ЮГ-22 принципал (Компанія) зобов`язаний відшкодувати Банку-гаранту (третя особа) суму гарантійного платежу в розмірі 5 596 248,36 грн за графіком погашення.

Позивач вказує, що станом на дату подання позову на користь Банку Компанією за додатковим договором № 1 сплачено 1 000 000 грн, що призвело та у подальшому неминуче призведе до втрат позивача.

Листом від 02.03.2022 № 22-02/5/1171-22 Товариство повідомило підрядні організації про неможливість виконання робіт на об`єктах у зв`язку з переведенням підприємства на режим роботи в особливий період.

Позивач зазначає, що невиконання Договору відбулося внаслідок зупинення робіт саме відповідачем, ненадання ним Компанії скоригованої проектної документації, а згодом - відмови Товариства від Договору.

Позивач вказує, що невиконання або неналежного виконання зобов`язання, з яким закон (статті 560-566 ЦК України) пов`язує обов`язок гаранта сплатити суму гарантії кредитору, зі сторони Компанії не відбулося, навпаки, листами від 29.05.2023 № 23 та від 02.06.2023 № 26 позивач повідомляв відповідача про готовність завершити роботи.

Позивач вважає, що гарантійний випадок, з яким закон (статті 560-566 ЦК України) пов`язує обов`язок гаранта сплатити суму гарантії кредитору, не настав, тому підстави для направлення відповідачем вимоги до гаранта щодо сплати банківської гарантії були відсутні, а сума 5 596 248,36 грн одержана відповідачем від Банку безпідставно.

Позивач зазначає, що бенефіціаром (відповідачем) в результаті здійснення платежу за банківською гарантією були отримані грошові кошти за відсутності настання гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), тобто є такими, що набуті безпідставно.

Компанія посилаючись, зокрема, на статтю 1212 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 5 596 248,36 грн.

У свою чергу, Товариство заперечило проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач в межах взятих на себе договірних зобов`язань не повернув на вимогу відповідача непогашений аванс у розмірі 5 596 248,36 грн і не надав повний комплект виконавчої документації та комплект робочих креслень, чим порушив зобов`язання, виконання яких забезпечено банківською гарантією № 30152, у зв`язку з чим гарантійний випадок, усупереч твердженням Компанії, настав, та були наявні всі правові підстави для здійснення виплати гарантійної суми за вказаною вище банківською гарантією.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і відмову у позові, виходячи з такого.

Предметом розгляду у даній справі є з`ясування питання наявності/відсутності підстав для виплати відповідачу банківської гарантії та/або для повернення вказаної гарантії на користь позивача.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 560 ЦК України передбачено, що з а гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Згідно зі статтею 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом вище позивачем і відповідачем укладено Договір, для забезпечення виконання якого зі сторони позивача як підрядника і була надана банківська гарантія повернення авансового платежу.

У силу приписів частини четвертої статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство відмовилося від Договору та вказана обставина визнається як позивачем, так і відповідачем.

Втім, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що 28.01.2019 на виконання пункту 2.6 Договору відповідач перерахував позивачу аванс у розмірі 13 160 896,08 грн.

У силу приписів підпункту 2.6.1 Договору авансовий платіж здійснюється замовником проти надання банківської гарантії повернення авансового платежу у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надання підрядником банківської гарантії на підставі отриманого рахунку (рахунку-фактури) підрядника.

Отже, сторони в Договорі узгодили, що авансовий платіж за Договором має бути забезпечений банківською гарантією.

Згідно з пунктом 2.7 Договору погашення авансу здійснюється при проведенні сторонами взаєморозрахунків за виконані роботи, згідно з Договором, шляхом виключення із загальної вартості виконаних робіт відповідної частки суми авансової оплати. Розмір частки авансу, що виключається, визначається пропорційно до питомої ваги вартості виконаних робіт у загальній договірній ціні.

Станом на 31.12.2022 за Договором було виконано роботи на загальну суму 63 038 731,11 грн.

Сума погашеного (освоєного) авансу відповідно до пункту 2.7 Договору та довідок про вартість виконаних робіт складає 7 564 647,72 грн.

Таким чином, залишок непогашеного (неосвоєного) авансу, який було сплачено відповідачем позивачу та забезпечено банківською гарантією, складає 5 596 248,36 грн (13 160 896,08 грн - 7 564 647,72 грн).

Оскільки станом на грудень 2022 року розмір непогашеного авансового платежу складав 5 596 248,36 грн, то 15.12.2022 третя особа видала банківську гарантію № 30152 повернення авансового платежу за Договором, якою гарантувала відповідачу сплату коштів в сумі 5 596 248,36 грн (непогашеного авансу за Договором) у разі невиконання або неналежне виконання принципалом (позивачем) зобов`язань за Договором.

Слід зазначити, що термін дії банківської гарантії №30152 закінчується 31.01.2025.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що останні роботи за Договором були виконані позивачем у грудні 2021 року.

У подальшому роботи на об`єкті не проводилися, у зв`язку з такими обставинами:

- до моменту запровадження секторальних санкцій проти республіки білорусь влітку 2021 року, для забезпечення можливості очищення магістрального нафтопроводу «Мозир- Броди» від внутрішніх відкладень Товариство співпрацювало з ВАТ «Гомельтранснефть Дружба», що зумовлено розташуванням камери пуску засобів очистки та діагностики (ЗОД) на км 0 МН (ЛВДС «Мозир»);

- з метою уникнення необхідності співпраці з республікою білорусь та запобігання можливих санкційних ризиків, у Товаристві було опрацьовано питання щодо влаштування вузла приймання-пуску ЗОД на км37 МН «Мозир-Броди» (територія України), тобто на місці ВЗА, влаштування яких передбачено умовами Договору;

- проєктна документація на згаданий вище об`єкт, як вказує відповідач, потребує коригування з подальшим проведенням експертизи та внесенням змін до дозвільних документів (перереєстрації в ДІАМ);

- поряд з цим, роботи на об`єкті мають проводитись у безпосередній близькості з кордоном білорусі, що, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, є неможливим;

- відтак, стало неможливим подальше виконання робіт, передбачених умовами Договору в частині влаштування вузла запірної арматури та інших, пов`язаних з цим проєктних рішень, до яких вносяться зміни під час коригування проєктної документації.

Товариство направило на адресу Компанії повідомлення від 25.05.2023 № 04- 03/11/3613-23 про припинення зобов`язань за Договором з вимогою в строк до 29.05.2023 включно повернути авансовий платіж у розмірі 5 596 248,36 грн і передати відповідачу повний комплект виконавчої документації та оформлений належним чином комплект робочих креслень, за яким здійснювалось будівництво об`єкта.

Слід зазначити, що вимога стосовно надання виконавчої документації ґрунтується на підпункті 8.1.13 Договору, відповідно до якого підрядник зобов`язаний передати замовнику повний комплект виконавчої документації та комплект робочих креслень, за якими здійснювалось будівництво об`єкта, що приймається за актом готовності до експлуатації, з внесеними у них в процесі будівництва змінами у встановленому порядку та з надписами осіб, відповідальних за виконання робіт, про відповідність виконаних в натурі робіт цим кресленням.

Вказане вище повідомлення отримане Компанією 05.06.2023, що підтверджується роздруківкою з сайту AT «Укрпошта», яка долучена до матеріалів справи.

Втім, позивач не повернув відповідачу непогашений авансовий платіж у розмірі 5 596 248,36 грн і не передав повний комплект виконавчої документації та оформлений належним чином комплект робочих креслень; доказів протилежного суду не подано.

З огляду на те, що позивач не виконав вимогу відповідача стосовно повернення непогашеного авансового платежу у розмірі 5 596 248,36 грн, повернення якого забезпечено банківською гарантією №30152, Товариство направило до Банку вимогу платежу від 29.06.2023 № 9.

03.07.2023 відповідач отримав від позивача лист від 03.07.2023 № 07/031, у якому останній підтвердив отримання від Товариства листа від 25.05.2023 №04-03/11/3613-23 щодо припинення правовідносин за Договором, погодився на припинення правовідносин за Договором та на повернення непогашеного авансу за мінусом утриманих гарантійних 5% у розмірі 2 822 544,17 грн [5 596 248,36 грн (розмір непогашеного авансу) - 2 773 704,17 грн (утримані відповідачем гарантійні 5% відповідно до пункту 2.9 Договору)].

Водночас, позивачем не було надано у вказаному листі інформації щодо надання відповідачу повного комплекту виконавчої документації та оформленого належним чином комплекту робочих креслень, за яким здійснювалось будівництво об`єкта.

Сторони у пункті 2.10 Договору чітко узгодили, що остаточний розрахунок у розмірі утриманих 5% проводиться після отримання замовником сертифіката, що підтверджує готовність об`єкта до експлуатації, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання підрядником банківської гарантії якості робіт на суму остаточного розрахунку.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про те, що з урахуванням правовідносин, які склалися між сторонами у даному випадку, позивач має обов`язок стосовно передачі всіх документів на фактично виконаний ним обсяг робіт, і вже після виконання вказаного обов`язку Компанія має право претендувати на оплату відповідачем гарантійних 5%.

07.07.2023 відповідач направив на адресу позивача листа від 07.07.2023 № 04- 03/11/4847-23, в якому повторно просив передати повний комплект виконавчої документації та оформлений належним чином комплект робочих креслень, за яким здійснювалось будівництво об`єкта. Також, відповідач повідомив позивача, що вирішення питання щодо сплати гарантійних 5% та взагалі вирішення спірних питань за Договором буде можливим після передачі вищевказаної документації.

Товариство вказує, що 12.07.2023 за результатами трьохсторонньої зустрічі представників позивача, відповідача та третьої особи та з метою врегулювання спірних питань, Товариство направило на адресу Банку листа № 17-00/7/5023-23, у якому було вказано, що відповідач очікує від позивача передачу повного комплекту виконавчої документації до 13.07.2023, у разі отримання від позивача належним чином складеної виконавчої документації, відповідач зменшить суму вимоги по банківській гарантії № 30152 на суму гарантійних 5%.

Водночас, 12.07.2023 Товариство отримало від Компанії листа від 07.07.2023, в якому, посилаючись на лист відповідача щодо припинення правовідносин за Договором, Компанія вимагала оплатити 2 773 704,17 грн (утримані Товариством гарантійні 5% відповідно до пункту 2.9 Договору).

У подальшому 13.07.2023, враховуючи позицію позивача, викладену у листі від 12.07.2023, нездійснення позивачем жодних дій з метою передачі виконавчої документації та безпідставного наполягання останнього на сплаті гарантійних 5%, Товариство направило на адресу Банку листа від 13.07.2023 № 17-02/7/5058-23 щодо виконання вимоги платежу на суму 5 596 248,36 грн.

19.07.2023 відповідач листом № 04-03/11/5170-23 повторно повідомив позивача про обов`язок відповідно до підпункту 8.1.13 Договору передати повний комплект виконавчої документації та оформлений належним чином комплект робочих креслень. Також Товариство повторно зазначило, що всі спірні питання (у тому числі, здійснення остаточного розрахунку у розмірі утриманих 5%) за Договором будуть вирішенні після передачі Компанією виконавчої документації.

20.07.2023 Банк перерахував на рахунок відповідача непогашений аванс у розмірі 5 596 248,36 грн, повернення якого було забезпечено банківською гарантією повернення авансового платежу № 30152.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач в межах взятих на себе договірних зобов`язань не повернув на вимогу відповідача непогашений аванс у розмірі 5 596 248,36 грн і не надав повний комплект виконавчої документації та комплект робочих креслень, чим порушив зобов`язання, виконання яких забезпечено банківською гарантією № 30152, гарантійний випадок настав і підстави для здійснення виплати гарантійної суми за банківською гарантією № 30152 були наявні.

Отже, Банк здійснив виплату за банківською гарантією № 30152 за наявності відповідних підстав для цього.

У свою чергу, Товариством отримано грошову виплату у розмірі 5 596 248,36 грн за наявності відповідних підстав, а тому у даному випадку відсутні правові підстави для застосування статті 1212 ЦК України.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.12.2023.

Суддя О.Г. Удалова