Рішення № 116042109, 14.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/13347/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13347/23

за позовом Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод"

до Міністерства оборони України

про стягнення 10 896 799,97 грн

та за зустрічним позовом Міністерства оборони України

до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод"

про стягнення 124 492,20 грн,

За участю представників:

позивача (відповідач за зустрічним позовом) Могир О.Ю.;

відповідача (позивач за зустрічним позовом) Хмара Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство « 45 експериментальний механічний завод» (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, Підприємство) з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Міністерство) про стягнення 10 896 799,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором від 22.03.2022 № 370/3/5/2/1/32 (далі - Договір) у частині оплати послуг з ремонту виробів у встановлений Договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/13347/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 28.09.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

19.09.2023 Міністерством подано відзив на первісний позов.

19.09.2023 через електронну пошту суду, а в подальшому 21.09.2023 поштовим відправленням від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи про участь його представника у підготовчому судовому засіданні 28.09.2023 у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21.09.2023 Міністерством подано зустрічний позов.

Ухвалою суду від 25.09.2023 клопотання Підприємства про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 28.09.2023 залишено зустрічну позовну заяву Міністерства без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 19.10.2023.

03.10.2023 Міністерством подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.10.2023 вимоги у справі № 910/13347/23 за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, призначено підготовче засідання на 19.10.2023.

11.10.2023 через електронну пошту суду від Підприємства надійшло клопотання про участь його представника у підготовчому судовому засіданні 19.10.2023 у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 12.10.2023 клопотання Підприємства про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 19.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 02.11.2023.

25.10.2023 від Підприємства через електронну пошту суду надійшов відзив на зустрічний позов, який в подальшому надійшов поштою 27.10.2023.

25.10.2023 від Підприємства через електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив на первісний позов, яка в подальшому надійшла поштою 27.10.2023.

Ухвалою суду від 02.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 16.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2023.

27.11.2023 від Підприємства надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Суд протокольною ухвалою від 04.12.2023 поновив строк і долучив до матеріалів справи документи, подані позивачем за первісним позовом.

У судовому засіданні 04.12.2023 оголошено перерву до 14.12.2023.

У судових засіданнях, суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 14.12.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, відзиви на них, відповіді, тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.03.2022 Міністерством (замовник) і Підприємством (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов`язується надати замовникові послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) [регламентований ремонт танко-ремонтних майстерень ТРМ-80 та їх модифікацій з доведенням до виду ТРМ-80Д] (далі - Послуги з ремонту виробів) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Календарному плані надання послуг з ремонту виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги (пункт 1.1);

- ціна Договору становить 24 517 800 грн з ПДВ (пункт 3.1);

- замовник оплачує надані та прийняті Послуги з ремонту виробів, які передбачені Календарним планом надання Послуг з ремонту виробів (Додаток 1 до Договору), за договірною ціною, погодженою сторонами та зафіксованою у Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни Послуг з ремонту виробів (Додаток 2 до Договору), яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (відповідно до даних бухгалтерського обліку) та прийнятим замовником з урахуванням встановленого Договором рівня прибутку (пункт 3.6);

- замовник здійснює розрахунки з виконавцем поетапно за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником акта приймання наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 4 до Договору), відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства (пункт 4.1);

- до рахунку виконавцем додається: акти приймання-передачі Виробів (Додаток 3 до Договору); акт приймання наданих послуг з ремонту Виробів (додаток 4 до Договору); посвідчення (Додаток 5 до Договору), видане філією 4277 ВП МОУ про приймання наданих Послуг з ремонту Виробів (в цілому по завершенню надання послуг за етапи, або кожного окремого Виробу); висновок філії 4277 ВП МОУ щодо рівня фактичних витрат (додається окремо замовником); виконані наряди на ремонт (копії нарядів у разі їх часткового виконання); копії доручень на отримання майна після ремонту представниками військових частин та установ Збройних Сил України. На підставі зазначених документів не пізніше 10-денного терміну сторонами оформляється та затверджується акт приймання наданих послуг з ремонту виробів (Додаток 4 до Договору) за Договором, який є підставою для проведення розрахунків (пункт 4.2);

- замовник протягом п`яти календарних днів повертає рахунки виконавцю без оплати у наступних випадках:

а) при перевищенні ціни Договору, визначеної пунктом 3.1 Договору;

б) при неналежному оформленні документів (відсутності печатки, підписів, невідповідності форми та змісту актів формам, наведеним у додатках до Договору, тощо);

в) при наданні документів на оплату після закінчення строку дії Договору;

г) відсутності повного комплекту документів, передбаченого пунктом 4.2 Договору (пункт 4.3);

- приймання виробів після проведення ремонту здійснюється представниками (представником) військової частини, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу виробів в ремонт та їх видачу з ремонту, та оформляється актом приймання-передачі виробів (Додаток 3 до Договору), підписується уповноваженими особами виконавця, начальником ВТК виконавця, представниками (представником) військової частини та затверджується виконавцем (пунктом 5.15);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за Договором, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну (пункт 10.1).

Сторонами було укладено низку додаткових угод, а саме: від 30.03.20222 № 1; від 09.12.2022 № 2; від 30.12.2022 № 3; від 17.03.2023 № 4.

Так, відповідно до умов додаткової угоди від 09.12.2022 № 2 внесено зміни до пункту 10.1 Договору та викладено його у такій редакції: «Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30 березня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за Договором, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну».

Відповідно до умов додаткової угоди до Договору від 17.03.2023 № 4 обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання у 2022 році складають 13 620 999, 96 грн з ПДВ, а у 2023 році - 10 896 800,04 грн з ПДВ.

Укладений сторонами Договір та додаткові угоди до нього у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з елементами підряду та послуг.

Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини четвертої статті 879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до календарного плану надання послуг з ремонту виробів сторони узгодили, що кількість виробів що надається в ремонт складає 9 одиниць.

На виконання умов Договору Підприємство здійснило ремонт 5 одиниць у 2022 році, вказані послуги на суму 13 620 999,96 грн були прийняті Міністерством, що підтверджується актом № 1 приймання наданих послуг з ремонту виробів від 06.04.2022.

Слід зазначити, що відповідач за первісним позовом оплатив вказані вище послуги у повному обсязі, що підтверджено як Підприємством, так і Міністерством.

Позивач за первісним позовом у 2023 році зобов`язаний був надати послуги на суму 10 896 800,04 грн з ремонту 4 одиниць.

На виконання умов Договору Підприємство у 2023 році передало представнику замовника вироби (фактично надало послуги з ремонту 4 одиниць техніки) згідно з актом № 2 приймання-передачі виробів від 24.03.2023.

24.03.2023 позивач за первісним позовом листом № 304 направив на адресу відповідача за первісним позовом протокол № 2 погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту виробів, що підтверджується експрес накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000946450176.

У свою чергу, Міністерство вказаний протокол підписало 05.05.2023.

Відповідно до вказаного протоколу № 2 погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту виробів сторони погодили та зафіксували суму що підлягає оплаті за надані послуги з ремонту виробів, а саме -10 896 799,97 грн з ПДВ.

Позивач за первісним позовом вказує наступне. Враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом підписано протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту виробів лише 05.05.2023, то повний пакет документів, передбачений пунктами 4.1, 4.2 Договору Підприємство направило на адресу Міністерства 09.05.2023 листом № 513, що підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000969135511.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом не повернув позивачу за первісним позовом документи на оплату з підстав, обумовлених пунктом 4.3 Договору, та не оплатив надані Підприємством послуги.

Суд зазначає, що серед надісланих на адресу Міністерства документів був і акт № 2 приймання наданих послуг з ремонту виробів на суму 10 896 799,97 грн, який підписано зі сторони виконавця.

Втім, відповідач за первісним позовом вказаний акт не підписав, не повернув і не надав обґрунтованої відмови від його підписання; доказів протилежного суду не подано.

У даному випадку слід звернутися до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 такого змісту:

«Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника».

Отже, поданими позивачем за первісним позовом доказами підтверджено факт надання послуг на суму 10 896 799,97 грн і вчинення дій на виконання умов Договору стосовно надсилання всіх необхідних документів для прийняття таких послуг зі сторони виконавця та їх оплату.

Таким чином, первісні позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 10 896 799,97 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до зустрічних позовних вимог, то слід зазначити таке.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 124 492,20 грн пені.

Відповідно до Календарного плану (Додаток 1) до Договору виконавець мав надати послуги (регламентований ремонт танко-ремонтних майстерень ТРМ- 80 та їх модифікацій з доведенням до виду ТРМ-80Д) до 15.03.2023.

Крім того, термін надання звітних документів відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту виробів встановлено до 25.03.2023.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що надсилання Підприємством повного пакету документів листом від 09.05.2023 № 513 свідчить про простроченням виконання взятих на себе зобов`язань в частині терміну надання звітних документів відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту виробів, які необхідно було надати до 25.03.2023.

Міністерство зазначає, що оскільки виконавцем порушено термін виконання ремонту за номенклатурою, етапами, в обсягах та у строки, які зазначені у Календарному плані виконання робіт (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору, а саме: термін виконання ремонту відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту виробів - 15.03.2023, тоді як послуги з ремонту виробів надані щонайменше 24.03.2023, в кількості 4 одиниці, на загальну суму з ПДВ 10 896 799,97 грн, тому є підстави для застосування до виконавця штрафних санкцій, передбачених статтями 230, 231 ГПК України та пункту 7.2 Договору.

Так, відповідно до пункту 7.2 Договору за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг з ремонту виробів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача за зустрічним позовом за період з 16.03.2023 по 23.03.2023 розмір пені, яка має бути стягнута з відповідача за зустрічним позовом за порушення терміну виконання ремонту складає 87 174,40 грн.

Також Міністерство вказує, що виконавцем порушено термін надання звітних документів за номенклатурою, етапами, в обсягах та у строки, які зазначені у Календарному плані надання послуг з ремонту виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору, а саме: термін надання звітних документів відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту виробів - 25.03.2023.

За розрахунком позивача за зустрічним позовом за період з 26.03.2023 по 30.03.2023 (закінчення дії Договору) розмір пені, яка має бути стягнута з відповідача за зустрічним позовом за порушення надання звітних документів, складає 37 317,81 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, перевіривши здійснені позивачем за зустрічним позовом розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Підприємство заперечувало проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на те, що прострочення було обумовлено діями замовника, а тому відсутні підстави для стягнення пені.

Вказані доводи спростовуються поданими сторонами доказами та встановленими судом обставинами, з огляду на таке.

Сторони чітко обумовили як строк надання послуг (до 15.03.2023), так і термін надання звітних документів (до 25.03.2023).

Разом з тим, відповідач за зустрічним позовом допустив прострочення щодо надання послуг і надання звітних документів.

Що ж до посилань на те, що замовник підписав протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту виробів 05.05.2023, то вказана обставина не звільняє Підприємство як виконавця від належного виконання своїх зобов`язань в частині строків надання послуг з ремонту та надання звітних документів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення зі сторони відповідача за зустрічним позовом щодо терміну виконання робіт та обов`язку стосовно надання звітних документів, умовами Договору сторонами погоджено порядок нарахування і розмір пені, а тому є підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 124 492,20 грн пені.

Отже, зустрічний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісного та зустрічного позовів у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Підприємство у розмірі 2 684 грн та на Міністерство у розмірі 163 452 грн.

Відповідно до частини одинадцятої статті 238 ГПК України у разі задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» (21100, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 57, код 08341806) 10 896 799 (десять мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 97 коп. заборгованості та 163 452 (сто шістдесят три тисячі чотириста п`ятдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» (21100, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 57, код 08341806) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 124 492 (сто двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дві) грн 20 коп. пені та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

5. Здійснити зустрічне зарахування вимог за первісним та зустрічним позовами, стягнувши з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» (21100, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 57, код 08341806) 10 772 307 (десять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі триста сім) грн 77 коп. заборгованості та 160 768 (сто шістдесят тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 29.12.2023.

Суддя О.Г. Удалова