Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 24/297/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 Справа № 908/3529/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3529/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ (69035, м.Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, б. 26-А, код ЄДРПОУ 39587271)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ахадова Гусейна Маіса Огли ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 48707,92грн.
за участю представників:
від позивача: Заєзжай А.Ю., просвідчення ЗП 002112 від 09.04.2019
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ № 697-Ск-3194-1123 від 20.11.2023 (вх. № 3881/08-07/23 від 28.11.2023) до Фізичної особи-підприємця Ахадова Гусейна Маіса Огли про стягнення 48707,92грн заборгованості, з яких: 33694,51 грн.; пеню у розмірі 4768,04 грн., 3 % річних у розмірі 1652,18 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 7779,97 грн. та вартість послуг за відключення у розмірі 813,22 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено невиконання відповідачем зобов`язань з оплати заборгованості за природний газ поставлений позивачем протягом серпень 2021 року червень 2022 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 33694,51 грн. За порушення строків оплати позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача суму 4768,04 грн пені, суму 1652,18 грн 3% річних, суму 7779,97 грн втрат від інфляції та вартість послуг за відключення у розмірі 813,22 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 525, 526, 610, 693 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та умовами договору № 41АР697-584-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 18.12.2020.
Ухвалою суду від 01.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3529/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/297/22. Судове засідання призначено на 22.12.2023.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 22.12.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило. Про розгляд даної справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.12.2023 направлена на електронну адресу відповідача.
Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
В засіданні 22.12.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу № 329-VШ від 09.04.2015 щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, а також згідно з постановою НКРЕКП (Регулятора) від 28.05.2015 № 1640 з 01 липня 2015 року було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видану ПАТ Запоріжгаз та Постановою НКРЕКП від 28 травня 2015 року № 1652 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) видано Товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут.
З 01.07.2015 ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить ТОВ Запоріжгаз Збут (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить ПАТ Запоріжгаз (як Оператор ГРМ).
На виконання Закону України № 329 -VIII від 09.04.2015 НКРЕКП Постановою від 30.09.2015 № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824. Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також: визначає правові технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу (п.п. 2 п. 2 гл. 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).
Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Споживач зобов`язується проінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 30.09.2015 № 2496, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, затвердила Правила постачання природного газу. Вказані Правила регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Як встановлено п. 3 Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
18.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ (постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Ахадовим Гусейном Маіс Оглм (споживач, відповідач у справі) був укладений договір № 41АР697-584-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір).
Згідно з п.п. 1.1 - 1.4 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу до 480 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний у Додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1.1 договору постачання газу здійснюється за умови наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу.
Згідно з п. 2.3 договору обсяг переданого (спожитого)газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
За умовами п. п. 2.5.1 - 2.5.3 договору, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники актів приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
В п. 2.5.4 договору сторони погодили, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу або ненадання письмової обґрунтованої відмові від його підписання протягом 2 календарних днів з дня отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,113424 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн.
У п. 3.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.
Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним Договором (п.3.6 Договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.
Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включеній до Реєстру споживачів ТОВ ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступній календарній рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій не обмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визнають плановий обсяг постачання природного газу (п.9.15 Договору).
Обсяг використаного споживачем газу визначається відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу 329-VІІІ від 09.04.2015, а також нормативних документів НКРЕКП, зокрема Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу тощо.
Визначення обсягів спожитого споживачем природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ. При цьому, визначені Оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.
З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електронна цифрова платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами №2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827.
Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 4 пункту 5 розділу І Правил постачання природного газу).
Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимогКодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Доступ до платформи здійснюється шляхом застосування персональних логінів і паролів, які надаються Оператором ГТС всім учасникам ринку природного газу.
У Додатку № 1 до договору сторонами узгоджені планові обсяги постачання газу у 2021 році
У Додатку №2 до договору зазначено, що місцем знаходження точки комерційного обліку є вул. Фортечна,51 кв. 3, ЕІС-код точки комерційного обліку - 56ХО0007КЗСРН00R, газотранспортна організація ТОВ Оператор ГТС України, газорозподільча організація АТ Запоріжгаз.
На виконання умов договору позивач протягом серпня 2021 року червня 2022 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 723,98 куб. метрів на суму 33694,51 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за серпень 2021 року червень 2022 року
05.10.2023 позивач листом за № 697-Сл-3057-1023 від 04.10.2023 направив на адресу відповідача акт звіряння взаємних розрахунків та акти приймання-передачі природного газу за спірний період, що підтверджується фіскальнім чеком, описом вкладення до цінного листа скріпленім відбитком поштового зв`язку (копії яких містяться в матеріалах справи).
Відповідач зазначені акти приймання-передачі природного газу не підписав, заперечень щодо їх підписання (відому від їх підписання) також не надав, тому вони вважаються погодженими відповідачем відповідно до п. 2.5.4 договору.
Таким чином позивач належним чином виконав умови договору № 41АР697-584-20 від 18.12.2020 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У частині 1 статті 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100 % здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітнім.
Протягом серпня 2021 року - червня 2022 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 723,98 куб. метрів на суму 33694,51 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за серпень 2021 року - червень 2022 року та свідчить про виконання позивач умови Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-584-20 від 18.12.2020 належним чином та в повному обсязі.
Проте, відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого газу у спірний період та у визначений договором строк, всупереч умов договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором у розмірі 33694,51 грн.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості спожитого природного газу є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми 33694,51 грн. заборгованості за спожитий природний газ заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
За порушення відповідачем строків сплати отриманого природного газу позивач, враховуючи положення п. 6.2.1 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 4768,04 грн. та за загальний період прострочення з 11.09.2021 по 11.12.2022. При цьому розрахунок пені здійснений позивачем на заборгованість по кожному місяцю (акту приймання-передачі природного газу) окремо.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі статтею 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6.2.1 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 4768,04 грн., оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Також позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1652,18 грн. за загальний період прострочення з 11.09.2021 по 03.11.2023 та інфляційні втрати в сумі 7779,97 грн. за загальний період прострочення: вересень 2021 року вересень 2023 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.
Крім того, Оператором ГРМ - АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» було припинено газопостачання на об`єкт відповідача.
Як встановлено, пунктом 5.5.3 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-584-20 від 18.12.2020, споживач зобов`язується компенсувати постачальнику вартість послуг за відключення (обмеження/припинення) та підключення газопостачання, якщо такі послуги Оператора ГРМ здійснювались в наслідок винних дій (бездіяльності) Споживача та оплачувались Постачальником.
Так, станом на 22.09.2022 позивач мав переплату перед Оператором ГРМ - АТ ЗАПОРІЖГАЗ» по Договору на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням та відновленням газопостачання споживачам № 09-16-9431 від 01.11.2016, в рахунок якої і було зараховано вартість послуг за відключення в розмірі 813,22 грн.
Отже, вимоги про стягнення з відповідача вартість послуг за відключення у розмірі 813,22 грн. правомірною та задовольняється судом.
Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ахадова Гусейна Маіса Огли ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут, код ЄДРПОУ 39587271 (69035, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка (Волгоградська), буд. 26-А) - суму 33 694 (тридцять три тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн. 51 коп. основного боргу, пеню у розмірі 4768 (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 04 коп., 3 % річних у розмірі 1652 (одна тисяча шістсот п`ятдесят дві) грн. 18 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 7779 (сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 97 коп., вартість послуг за відключення у розмірі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 22 коп. та судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.12.2023.
СуддяТ.А. Азізбекян
Судове рішення № 116041989, Господарський суд Запорізької області було прийнято 22.12.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/3529/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: