Ухвала суду № 116039246, 29.12.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/24522/23

Провадження № 1-кс/344/9434/23

У Х В А Л А

29 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

в клопотанні вказано, що 26 грудня 2023 року приблизно о 18 годині 05 хвилин водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки HONDA M-NW реєстраційний номер НОМЕР_1 (у відповідності до особливих відміток зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 індивідуальний номерний знак НОМЕР_3 ), у темну пору доби, рухався ділянкою автодороги Р-24 Татарів Кам`янець-Подільський, за напрямком до с. Татарів та проїжджав освітленою ділянкою дороги по вул. Січових Стрільців у с. Мишин Коломийського району, Івано-Франківської області. Проїзна частина в даному місці має по одній смузі для руху у кожному напрямку, що між собою розмежовані лінією дорожньої розмітки 1.5 ПДР України. В цей час, правим краєм проїзної частини дороги вулиці Січових Стрільців, в попутному з автомобілем напрямку, велосипедом, що на задній частині обладнаний світлоповертачем червоного кольору, їхав велосипедист ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При безпосередньому наближенні до велосипедиста, водій ОСОБА_8 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_9 , своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на нього. При цьому ОСОБА_8 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.5., п. 2.3., б), д), п. 2.10 а), г), п. 12.1. та п. 12.3. У результаті порушення водієм ОСОБА_8 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої велосипедист ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, від яких на місці події настала його смерть. Після наїзду на велосипедиста ОСОБА_10 водій ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі, а саме не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не вчинив будь-яких дій для транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу, натомість усвідомлюючи, що потерпілий перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, залишив його у правому кюветі відносно проїзної частини за напрямком руху керованого ним автомобіля, та з місця події втік. 27 грудня 2023 року ОСОБА_8 затриманий у порядку ст. 208 КПК України, а час фактичного затримання рахується з 13.30 год. 27.12.2023. 28 грудня 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Харків, Харківської області, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , громадянину України, фізичній особі підприємцю, розлученому, не депутат, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України. Обґрунтованість підозри повністю підтверджується протоколом огляду місця події від 26.12.2023 (місця ДТП), протоколом огляду місця події від 26-27.12.2023 (місце виявлення автомобіля марки HONDA M-NW реєстраційний номер НОМЕР_1 (у відповідності до особливих відміток зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 індивідуальний номерний знак НОМЕР_3 ), протоколом огляду відеозапису від 27.12.2023 з обставинами ДТП та іншими доказами зібраними у кримінальному провадженні. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Окрім цього, після вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_8 з місця події втік. Вказаний факт свідчить про те, що в майбутньому він може переховуватись від органів слідства та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які в ньому наведені та просив задовольнити клопотання; підозрюваний поставив потерпілого в небезпечне становище і втік з місця події та переховувався не за місцем свого проживання та в іншому населеному пункті, що вказує не те, що він буде переховуватися від досудового розслідування4 підозрюваного затримано в 13:00 наступного дня, а тому його пояснення про те, що він хотів зранку наступного дня прибути в поліцію не відповідають дійсності.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та пояснення прокурора.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заперечила клопотання та надала пояснення про те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є вчинено з необережності; розслідування також не звільняє підозрюваного від обов`язку невідкладно максимально відшкодувати моральну та матеріальну шкоду родичам загиблого; підозрюваний та його захисник одразу запропонували свою допомогу потерпілим у будь-якому вигляді, в тому числі й фінансову. Запропонували надати рахунок, на який перерахувати гроші чи надати готівкою. Сторона захисту підтвердила той факт, що підозрюваний покинув місце ДТП та втік. Підозрюваний він взагалі мало що може пояснити про те, що сталося у той момент, оскільки отримав шок, наслідки якого ще й зараз у нього наявні. Підозрюваний не звернувся в поліцію одразу, оскільки був знесилений, після того як заблукав у посадці повернувся до міста, сильне відчуття шоку та страху не покидало його до самого ранку. В подальшому, маючи можливість виїхати за межі міста Коломия, він навпаки туди повернувся та збирався йти до поліції, однак десь втратив свій телефон і хотів знайти як подзвонити своїм близьким та адвокату. Жодних ознак того, що підозрюваний хотів якось уникнути відповідальності немає. Посилання на соціальний стан та міжнародні контакти нічим стороною обвинувачення не обґрунтовані. Просила застосувати до підозрюваного інший більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту або особистого зобов`язання із застосуванням у разі необхідності електронного засобу контролю та зобов`язати невідкладно відшкодувати шкоду потерпілим у кримінальному провадженні, яких визначить слідчий.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала викладене захисником, зазначила, що підозрюваний з самого першого дня війни з росією добровільно був мобілізований до Збройних сил України, і добросовісно проходив службу та мав поранення, перебуваючи в умовах СІЗО захворювання буде лише прогресувати.

В судовому засіданні підозрюваний свою вину визнав та повідомив, що шкодує про вчинене, хоче відшкодувати сім`ї потерпілого шкоду, після вчинення ДТП злякався та втік, не пам`ятає як наїхав на ОСОБА_9 , хотів повернутись на місце вчинення ДТП, але не встиг, хотів звернутись в поліцію зранку наступного дня після ДТП. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_8 затриманий 27.12.2023 року о 13 год. 30 хв.

Отже пояснення підозрюваного та його захисників про те, що він збирався наступного дня, після ДТП, прибути добровільно в поліцію не є правдивими, що доведено прокурором.

28 грудня 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

Повідомлення про підозру та клопотання обґрунтовується протоколом огляду місця події від 26.12.2023 (місця ДТП), протоколом огляду місця події від 26-27.12.2023, протоколом огляду відеозапису від 27.12.2023 з обставинами ДТП та іншими доказами зібраними у кримінальному провадженні.

Фактичні обставини за змістом повідомлення про підозру стороною захисту не заперечувались в судовому засіданні.

Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, зазначених в клопотанні, та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки підозрюваний вчинив ДТП, поставив потерпілого в небезпечний для його життя стан та залишив потерпілого в стані, що заздалегідь загрожував його життю.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Як зазначенов клопотанніпрокурора ОСОБА_8 ,усвідомлюючи,що своїмидіями поставивпотерпілого унебезпечний дляжиття стан,маючи можливістьдля наданнядопомоги,не виконавсвого громадянськогообов`язку,що покладенийна ньогозаконом ізагальновизнаними нормамиморалі,а самене переконавсячи потребуєпотерпілий допомоги,не вживможливих заходівдля наданняйому домедичноїдопомоги,не викликавбригаду екстреної(швидкої)медичної допомогита невчинив будь-якихдій длятранспортування потерпілогодо найближчоголікувального закладу, натомість усвідомлюючи, що потерпілий перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, залишив його у правому кюветі відносно проїзної частини за напрямком руху керованого ним автомобіля, та з місця події втік.

Враховуючи, що підозрюваний в судовому засіданні визнав фактичні обставини кримінального правопорушення за змістом повідомлення про підозру, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Після вчинення ДТП підозрюваний переховувався в іншому населеному пункті від досудового розслідування; підозрюваного затримано органом досудового розслідування під час того, як він переховувався від досудового розслідування; прокурором спростовано пояснення підозрюваного та доведено перед судом, що підозрюваний надав неправдиві пояснення суду щодо його бажання прибути до органу досудового розслідування вранці наступного дня, оскільки його було затримано значно пізніше на наступну добу, після ДТП.

Усі пояснення сторони захисту щодо позитивних характеристик підозрюваного спростовані безпосередньою поведінкою підозрюваного, яка полягала в тому, що він вчинив наїзд транспортним засобом на велосипедиста та залишив його в стані, що загрожував життю потерпілого, залишив місце події, не повідомив спеціальні служби, які могли б надати потерпілому медичну допомогу, переховувався в іншому населеному пункті, не здійснив дії щодо усунення негативних наслідків своїх дій, надав перед судом неправдиві пояснення, що доведено в змагальному судовому засіданні прокурором.

За змістом диспозиції ст. 135 КК України злочин є умисним, а безпосередньо дії підозрюваного щодо вчинення ДТП призвели до смерті потерпілого.

Отже за обставин спричинення загибелі людини за змістом ч.4 ст.183 КПК України застава визначенню не підлягає.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити;

застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24 лютого 2024, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1