Ухвала суду № 116039203, 18.12.2023, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/8179/23

Номер провадження у суді 2-з/216/86/23

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2023 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» Сокуренко Євгена про забезпечення позову у цивільній справі № 216/8179/23 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Сокуренко Євгена подав до канцелярії Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану вище позовну заяву.

Разом з позовною заявою, представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. Накласти арешт на нерухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта №1632172912110), із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону, до набрання рішенням суду законної сили по цій справі. Накласти арешт на рухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо рухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися рухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого майна: автомобіля марки TOYOTA FJ CRUISER, 2008 року випуску, колір червоний, державний номер НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду законної сили по цій справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника посилається на те, що 28.11.2011 заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі №0417/2-4167/2011 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ТОВ «ЮНІКО» заборгованість за кредитним договором № 1/649-МК від 06.10.2006 у загальному розмірі 1 979 762,34 грн.

08.12.2011 заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі №0417/2-4676/2011 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ТОВ «ЮНІКО» заборгованість за кредитним договором №1/060-МК від 21.02.2008 у розмірі 1 976 528,76 грн.

Судові рішення набрали законної сили, на даний час не виконані.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належала боржнику ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу №715 від 14.02.2005, що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького МНО Перекопською Іриною Степанівною.

30.04.2010 рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу у справі №2-1533/2010 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , треті особи: ТОВ філія банку «ФІНАНСИ та КРЕДИТ», ПАТ «УкрСиббанк» про поділ спільного майна подружжя - задоволено.

Рішенням суду виділено ОСОБА_1 та визнано за останньою право власності:

- квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 71,5 кв.м., житловою площею 44,00 кв.м., вартістю 87 323 грн.;

- автомобіль «TOYOTA FJ CRUISER», р.н. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, вартістю 204 525 грн., а всього майна вартістю 291 848 грн.

11.12.2018 постановою Дніпровського апеляційного суду, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.10.2020, рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 30.04.2010 у справі №2-1533/2010 - скасовано, у позовних вимогах ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовлено.

Суди попередніх інстанцій встановили:

- на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя у березні 2010 року сторони по справі знали про існування зобов`язань відповідача ОСОБА_7 перед АТ КБ «Приватбанк», між тим ні позивач, ні відповідач не залучили до участі у справі третю сторону АТ КБ «Приватбанк»;

- відповідач ОСОБА_7 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 тричі отримав кредит в АТ КБ «Приватбанк», двічі в 2006 році: 06.10.2006 - кредитний договір №1/649-МК, 06.12.2006 - кредитний договір №03000010364059, та один раз у 2008 році - кредитний договір №1/060-МК від 21.02.2008 про що, позивач ОСОБА_1 не могла не знати як дружина відповідача;

- перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_7 визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя з відступом від рівності часток, тому такий поділ який фактично направлений на невиконання боржником кредитних зобов`язань, порушує права та інтереси АТ КБ «ПриватБанк» і свідчить про очевидну недобросовісність та зловживання сторонами своїми правами стосовно кредитора, за відсутності спору між собою.

29.08.2018 на підставі договору купівлі-продажу №952 ОСОБА_1 відчужила ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

21.12.2017 автомобіль TOYOTA FJ CRUISER, 2008 p/в, колір червоний, д.н. НОМЕР_3 відчужений ОСОБА_5 та на даний час перебуває у власності ОСОБА_6 (д.н. НОМЕР_4 ).

Оскільки судове рішення на підставі якого ОСОБА_1 набувала право власності - скасовано, тому воно не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, отже, з урахуванням інших обставин по справі, є підстави для перегляду юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.

Таким чином, у ОСОБА_1 не виникло право власності на спірну квартиру та автомобіль, отже остання не могла розпоряджатися таким майном та відчужувати його іншим особам, враховуючи також те, що така особа діяла недобросовісно, містить ознаки фраудаторного правочину, тому договори купівлі-продажу квартири та автомобіля, на думку представника заявника підлягають визнанню недійсними.

Оскільки права АТ КБ «Приватбанк», як кредитора, порушені недобросовісними діями відповідачів, він вимушений звертатися до суду з позовом про визнання недійсним правочину на підставі яких відчужено майно. У випадку реалізації майна в подальшому, реалізоване майно неможливо буде повернути. Саме тому невжиття заходів забезпечення позову призведе до безповоротоної втрати майна та може завдати непоправної шкоди інтересам банка.

Таким чином, заходи забезпечення позову, зокрема унеможливлять зареєструвати право власності на об`єкт нерухомості за третіми особами, тим самим у позивача відпаде необхідність у докладанні значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів у разі невжиття цих заходів, звернення з новими позовами до суду.

Крім того, слід зазначити і наголосити, що позивачу буде завдана значна шкода, у разі, якщо майно буде відчужене ще раз і його неможливо буде повернути.

У будь-якому разі, всі заходи забезпечення позову, про які просить вжити суд представник заявника, будуть сприяти ефективному захисту його прав у разі винесення рішення на його користь та не допустять відчуження майна кілька разів, що сприятиме збереженню іпотеки заявника, а, у результаті відчуження майна третім особам при відсутності в реєстрі заборон, майно вже неможливо буде повернути, оскільки за відсутності забезпечення позову захист прав позивача стане не тільки утрудненим, але і неможливим.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст.149ЦПКУкраїни забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено п. 4 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Пропрактикузастосуваннясудами цивільногозаконодавстваприрозгляді заявпрозабезпеченняпозову» від22.12.2006№9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта №1632172912110), із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

На підставі викладеного, суд вважає співмірними вимоги позивача про забезпечення позову, оскільки вимоги позивача про забезпечення позову фактично зводяться до того, щоб забезпечити можливість реального виконання рішення суду у наступному, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149,150,153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» Сокуренко Євгена про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта №1632172912110), із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону, до набрання рішенням суду законної сили по цій справі.

Накласти арешт на рухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо рухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися рухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого майна: автомобіля марки TOYOTA FJ CRUISER, 2008 року випуску, колір червоний, державний номер НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду законної сили по цій справі.

Визначити, що стягувачем за ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову є:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ: 14360570).

Визначити, що Боржником за ухвалою про вжиття заходів щодо забезпечення позову є:

ОСОБА_4 (ІПН: невідомий, АДРЕСА_3 .);

ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 .)

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 261ЦПКУкраїни ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В.Цимбалістенко