Рішення № 1160336, 21.11.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2007 р.

Справа № 9/223-07-7410

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Селена”

До відповідача: Сільськогосподарського приватного підприємства „Промінь”

Про стягнення 24241,15 грн.

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Кукурудза І.І. –директор

Прохода Ю.Л. дов. № 676 від 20.07.2007р.

Від відповідача: Макар Л.В. дов. №740170 від 10.10.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Закрите акціонерне товариство „Селена” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства „Промінь”” заборгованості в сумі 24241,15 грн.

У ході розгляду справи позивач уточив позовні вимоги в зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, та просить суд стягнути з відповідача лише основний борг в сумі 10800 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає та просить суд надати розстрочку на виконання рішення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.10.2007р. по 24.10.2007р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Селена» та Сільськогосподарським приватним підприємством „Промінь” було укладено договір купівлі-продажу насіння № ОК-70, відповідно до якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити насіння сільськогосподарських культур. Відповідно до накладної від 04.05.2006 р. № 4/12, на підставі довіреності від 04.05.2006 р. ЯКЦ № 375455 позивач відпустив, а відповідач прийняв насіння батьківських форм кукурудзи Лебідь МВ (1 покоління) в кількості 2000 тонн та Одеський 385 МВ (1 покоління) в кількості 2000 тонн, на загальну суму 10800,00 грн.

Таким чином, зобов'язання позивача по передачі товару були виконані належним чином. Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару до 01.08.2006 р., однак, зобов'язання відповідача по оплаті товару виконані не були

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням; особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару: Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1. ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом, або не випливає із суті зобов'язання.

Таким чином, невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару є порушенням ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону - ст. 696, 702,712 ЦК України.

З урахуванням індексу інфляції, штрафу, пені та трьох процентів річних сума боргу відповідача становила 24241 грн. 15 коп.

У ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просить суд стягнути з відповідача 5800 грн., в зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості на суму 5000 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає та просить суд надати розстрочку на виконання рішення на три місяця, згідно такого графіку: до 20.12.2007р. –2000 грн., до 20.01.2008р. –1900,00грн., до 20.02.2007р. –1900,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду належних доказів щодо виконання умов договору у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 6 ст. 83 ГПК України, Роз’яснень ВГСУ від 12.06.1996р. №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України”, з урахуванням погодженого графіку погашення заборгованості, суд доходить до висновку про наявність підстав щодо задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства „Промінь” (67141 Одеська область Великомихайлівський район с. Привільне, код 19216674, р/р 26009704 в ООД „Райффайзенбанк-Аваль” МФО 328351) на користь Закритого акціонерного товариства „Селена” (67624 Одеська область Біляївський район с. Дачне вул. Гаркавого, 5, код 30818912, п/р 26002001303890 в філії ЗАТ „ОТП Банк” м. Одеса МФО 328986) борг в сумі 5800 /п’ять тисяч вісімсот/ грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 /сто дві/ грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

3. Надати розстрочку на виконання рішення строком до 21.02.2008р., згідно такого графіку: до 20.12.2007р. –2000 грн., до 20.01.2008р. –1900,00грн., до 20.02.2007р. –1900,00 грн.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бакланова Н.В.