Вирок № 11602772, 23.04.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-432/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2010 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарі Доля К.В.

за участю прокурора Семененка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 06 січня 2010 року приблизно о 09.25 годин, перебуваючи на платформі станції метро «Академмістечко» комунального підприємства «Київський метрополітен» в місті Києві, помітив раніше незнайомого ОСОБА_2, що спав сидячи на лавці, у якого з лівої зовнішньої кишені куртки виглядав мобільний телефон. У цей час у ОСОБА_1 виник намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний намір та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та таємно викрав з лівої кишені куртки останнього мобільний телефон фірми „Нокіа 3310".

Після чого, ОСОБА_1 маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном, поклав мобільний телефон до правої зовнішньої кишені своїх штанів та зайшовши до вагону електропотягу, доїхав до станції метро «Шулявська», де при виході з вагону був затриманий працівниками міліції

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1-1тв від 22 січня 2010 року, залишкова вартість викраденого мобільного телефону фірми „Нокіа 3310" становить 200 гривень, на рахунку сім-карти мобільного оператора «Лайф», яка знаходилась в телефоні та не представляє для потерпілого матеріальної цінності знаходились грошові кошти в сумі 41 гривня, а всього ОСОБА_1 таємно викрав чужого майна на загальну суму 241 гривня, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся й підтвердив суду обставини скоєння ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочину. Розмір цивільного позову не оспорював, зазначивши, що добровільно його відшкодував.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 , свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорював розмір заявленого цивільного позову, фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 , у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він таємно викрав чуже майно.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_1 , суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем останнього навчання, раніше не судимий, не працює, його відношення до скоєного, обставин, що обтяжують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставинами що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, так як приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, а саме: вартість проведення судово-товарознавчої експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (а.с. 25).

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в ході судового слідства, завдана потерпілому шкода підсудним добровільно відшкодована, що стверджується квитанцією про перерахування підсудним суми заявленого потерпілим цивільного позову на ім'я останнього.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа 3310» із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», що знаходиться на зберіганні в СУ ГУ МВС України в м. Києві, суд вважає за необхідне повернути потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобовязавши його згідно ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обовязки.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

У задоволені заявленого потерпілим ОСОБА_2 цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення судово-товарознавчої експертизи 253 гривні 54 копійки. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУ ДКУ в Київській області код 25575285, МФО 821018 (призначення платежу: «11412 за проведення дослідження»).

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа 3310» із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», що знаходиться на зберіганні в СУ ГУ МВС України в м. Києві повернути потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, із моменту його проголошення.

Суддя: