Рішення № 116023345, 26.12.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/606/23

Провадження № 2/535/846/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №535/606/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (далі - ТОВ «Кредитсервіс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Павленко С.В., який діє на підставі довіреності №36 від 18.11.2022 (а.с. 43), звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс» суму заборгованості за Кредитним договором №210507-004 від 07.05.2021 за період з 07.05.2021 по 27.01.2023, у розмірі 67100,00 грн, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту, відсотків у строки та на умовах, передбачених договором.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 01.05.2023 провадження у справі №535/606/23 відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 49).

Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 03.08.2023 у справі №535/606/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором №210507-004 від 07.05.2021 за період з 07.05.2021 по 27.01.2023 у розмірі 67100,00 грн (шістдесят сім тисяч сто грн 00 коп.), а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 9684,60 грн (а.с. 63-65).

31.10.2023 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області скасовано заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 03.08.2023 у справі №535/606/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 110-111).

Представник позивача - адвокат Павленко С.В. 10.11.2023 надав до суду письмові пояснення у справі, в яких просить рішення Котелевського районного суду Полтавської області залишити без змін (а.с. 118-123).

29.11.2023 представник відповідача - адвокат Сідько С.І., яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1164877 від 01.09.2023 (а.с. 79), надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, обґрунтовуючи, тим що ОСОБА_1 жодних договорів за допомогою ЕЦП не підписувала, а позивач не довів факту укладання кредитного договору й підстав стягнення грошових коштів (а.с. 125 - 128).

Учасники справи у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 131-135, 139). У позовній заяві представником позивача заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.1-5).

Позивач про причини неявки суд не повідомив, клопотання представника позивача - адвоката Павленка С.В. про відкладення розгляду справи ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 26.12.2023 року повернуто заявнику без розгляду (а.с. 142-143).

У судове засідання 30.11.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомила та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала.

Представник відповідача - адвокат Сідько С.І. 26.12.2023 через систему "Електронний суд" подала до суду клопотання про відкладання судового засідання на інший день, у зв`язку із занятістю адвоката в іншій справі (а.с. 140-141).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). У судове засідання 30.11.2023 року відповідач та його представник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3, ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

У постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року по справі № 361/8331/18 зазначено, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за відсутності представника позивача, та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сідько С.І. були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та її представника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

07.05.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за допомогою одноразового ідентифікатора D61471 (про що свідчить реквізити та підпис сторін) укладено кредитний договір №210507-04 (надалі - договір), за яким кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі вказаному у договорі, на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника. Дата перерахування кредитних коштів на банківський рахунок, вказаний позичальником, є датою набуття договору. За користування кредитом позичальник виплачує кредитодавцю проценти, зазначені на першій сторінці договору. Процентна ставка за цим договором є фіксованою. Умови надання кредиту: сума кредиту становить - 32000,00 грн, строк дії договору до 07.05.2022, кількість щомісячних платежів 12, сума одноразової комісії 2400,00 грн., відсоткова ставка, в місяць від початкової суми кредиту - 7,5%, реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 97,5%, сума платежу щомісячного становить 5066,67 грн, у т. ч. погашення тіла кредиту - 2666,67 грн, сплата відсотків - 2400,00 грн, номер картки позичальника НОМЕР_2 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», банківський рахунок НОМЕР_3 . Невід`ємною частиною договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс» (далі - Правила), уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил (а.с. 7, 8).

Відповідно до довідки про укладання договору вих. №27/01/-1 від 27.01.2023, ТОВ «Кредитсервіс» підтверджує, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адрес реєстрації АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_4 , подала до товариства заявку на кредит 06.05.2021 о 18:07:22 год. Ідентифікація позичальника здійснювалася в інформаційно-телекомунікаційній системі https://recredit.ua. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) з ТОВ «Кредитсервіс» здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://recredit.ua: одноразовий ідентифікатор D61471, ідентифікатор відправлено позичальнику 07.05.2021 о 12:51:17 год, номер телефону НОМЕР_4 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 07.05.2021 о 12:51:40 год (а.с. 17).

Згідно з платіжним дорученням №928 від 07.05.2021 ТОВ «Кредитсервіс» здійснив перерахування кредитних коштів на суму 29600,00 грн, згідно з договором №210507-004 від 07.05.2021 без пдв з вирах. комісії за оформлення 2400,00 грн номер картки НОМЕР_2 , банківський рахунок НОМЕР_3 (а.с. 21).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи викладене, можна прийти до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19; від 16.12.2020 у справі №561/77/19 та від 22.11.2021 у справі№ 234/7719/20.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом частин 3, 4, 6, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 З Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано договір; паспорт кредитного продукту «12 місяців» від 07.05.2021 за підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора D61471 (а.с. 8 на звороті, 9); Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс» (а.с. 10-15); довідка про укладання договору від 27.01.2023 (а.с. 17), досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості вих. №2023/36 від 10.02.2023 (а.с. 18-20), платіжне доручення №928 від 07.05.2021 (а.с. 21), розрахунок заборгованості за договором №210507-004 від 07.05.2021 за період з 07.05.2021 по 27.01.2023, відповідно до якого заборгованість відповідача, що визначена позивачем до стягнення, перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 67100,00 грн, яка складається з наступного: 23999,99 грн - заборгованість по тілу кредиту; 43100,01 грн - заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом (а.с. 22); виписку особового рахунку відносно ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с. 16).

Судом встановлено, що після підписання договору, ОСОБА_1 отримала кошти на картку за № НОМЕР_2 , банківський рахунок НОМЕР_3 , що підтверджується випискою особового рахунку відповідача, платіжним дорученням №928 від 07.05.2021, та здійснила платежі 04.06.2021 року на суму 5100,00 грн, 06.07.2021 на суму 5500,00 грн, 10.08.2021 на суму 4700,00 грн.

Враховуючи вище викладене, фактично отримані кошти відповідачем у повному обсязі в добровільному порядку ТОВ «Кредитсервіс» не повернуті, суд вважає, що ТОВ «Кредитсервіс» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої в кредит суми коштів та заборгованості за простроченими відсотками.

Однак, суд не погоджується з розміром суми, яка підлягає стягненню за відсотками за користування кредитом з таких підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі ст. 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає безпідставним нарахування позивачем до стягнення з боржника суми відсотків, що передбачені договором після спливу визначеного в ньому строку кредитування, тобто після 07.05.2022.

Так, згідно договору тіло кредиту становить 32000,00 грн; заборгованість за відсотками, що в межах строку кредитування у відповідності до умов кредитного договору із розрахунку: (32000,00 грн х 7,5 % в місяць = 2400,00 грн х 12 платежів) становить 28800,00 грн. Згідно з випискою з особового рахунку та розрахунку кредитної заборгованості, відповідачкою здійснено три платежі для виконання зобов`язання за договором на суму 15300,00 грн, з них на тіло кредиту - 8000,01 грн, на відсотки за користування кредитом 7299,99 грн. Отже, сума заборгованості за тілом кредиту становить 32000,00 грн - 8000,01 грн = 23999,99 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 28800,00 грн - 7299,99 грн = 21500,01 грн, загальна сума заборгованості за договором становить 23999,99 грн + 21500,01 грн = 45500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за договором зобов`язань відповідач не надав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» необхідно задовольнити частково в розмірі 45500,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, представник позивача додав договір про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023; акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 31.01.2023, що є додатком до договору; акт №5 приймання-передачі надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023, згідно з яким вартість послуг з підготовки та направлення однієї позовної заяви до Котелевського районного суду Полтавської області становить 7000,00 грн; платіжне доручення №4210 про сплату ТОВ «Кредитсервіс» правничої допомоги за підготовку і направлення позовної заяви відповідно до акта №5 від 05.02.2023 до договору №25/01/2023 в сумі 7000,00 грн; довіреність №36 від 18.11.2022 (а.с. 23-28, 43, 57).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача - ТОВ «Кредитсервіс» необхідно стягти судові витрати в розмірі 1820,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4746,65 грн, а всього 6566,65 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 128, 133, 141, 247, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 625, 626, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором №210507-004 від 07.05.2021 за період з 07.05.2021 по 07.05.2022 у розмірі 45500,00 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот грн 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 6566,65 грн (шість тисяч п`ятсот шістдесят шість грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження: вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщення 65-з, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41125531.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя А.В. Шолудько