Рішення № 1160201, 16.11.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2007 р.

Справа № 26/216-07-4934

За позовом : Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”

до відповідача : Державного підприємства „ Морська аварійно - рятувальна служба”

про стягнення 2249,8 грн.

Суддя Никифорчук М. І.

за участю представників сторін :

від позивача : Остапов В.В. за довіреністю;

від відповідача : Вєрєтюк М.Ю. за довіреністю;

Суть спору : Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” заявлені вимоги до Державного підприємства „ Морська аварійно - рятувальна служба” про стягнення 2249,8 грн. заборгованості за надання послуг з оформлення приходу до порту та відходу з порту судна Державного підприємства „ Морська аварійно - рятувальна служба”

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, надав відзив на позов у якому зазначає, що Портом не було надано вказаних ним послуг.

Ухвалою суду від 20 серпня 2007 р. за спільним клопотанням сторін строк вирішення спорі продовжений до 19 вересня 2007 р.

Ухвалю суду від 19 вересня 2007 р. за спільним клопотанням сторін строк вирішення спору продовжений до 19 листопада 1007 р.

В засіданні суду оголошено перерва з 14 листопада 2007 р. по 16 листопада 2007 р. згідно правил ст. 77 ГПК України.

За згодою сторін у засідання суду оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в:

Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” ( далі - Порт) заявлені вимоги до Державного підприємства „ Морська аварійно - рятувальна служба” ( далі - Рятувальна служба) про стягнення 2249,8 грн. заборгованості за надання послуг з оформлення приходу до порту та відходу з порту судна Рятувальної служби за таких підстав.

Портом 3.10.2006 р. були надані послуги з оформлення приходу до порту та відходу з порту судна Рятувальної служби. Згідно розділу 2 обов’язкових постанов по Іллічівському морському торговельному порту, процедура оформлення приходу та відходу судна є обов’язковою, та згідно зі ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України ( далі –КТМ), кожне судно повинно її дотримуватися.

У зв’язку з тим, що капітаном судна, судновласником якого є відповідач, була надана згода на виконання зазначених послуг, про що свідчить підпис та печатка у довідці –рахунку, відповідачеві були виставлені рахунки за надання послуги, згідно п.14.1 Збірника місцевих тарифів Іллічівського морського торговельного порту.

Дотеперішнього часу за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2249,80 грн. по рахункам №№ 4579 та 4580, обидва від 30.04.07 р. кожний на суму 1124,90 грн., яка відповідачем не сплачена.

На час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги заявою від 01.08.2007 р. у якої зазначає, що Портом надані послуги відповідачеві 05.07.2007 р., про що виставлений 05.07.2007 р. рахунок № 8656 на суму 2249, 80 грн., та просить стягнути з відповідача 4 499грн.61коп.

Крім того, позивачем заявою від 27.07.2007 р., на виконання ухвали суду від 18.07.07 р. уточнив вимоги в частині дати надання послуг та зазначає, що послуги відповідачеві були надані 27 та 28 квітня 2007 р. відносно приходу до порту та виходу з порта т/х „Светломор-4” та т/х „Водолаз -34”. Дату зазначену у позові - 3.10.2006 р. - просить вважати помилково зазначеною.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав судові ролі судна ВРД-34 за 20.04.2007 р. з відміткою на звороті про оформлення приходу судна до порту Іллічівськ 28 квітня 2007 р. з рейду п.Южний, та судові ролі судна „Светломор-4” з аналогічними відмітками від 27 квітня 2007 р., та довідки - рахунки № 3640 від 27.04.2007 р. відповідно до якої судновласник ДП „МАРС” засвідчує, що портом були надані послуги щодо оформлення відходу судна в сумі 401,75 грн. та приходу судна в сумі 535,67 грн., всього на суму 937,42 грн. та довідку рахунок № 3648 від 28.04.1007 р. відповідно до якої судновласник ДП „МАРС” також засвідчує, що портом були надані послуги щодо оформлення відходу судна в сумі 401,75 грн. та приходу судна в сумі 535,67 грн., всього на суму 937,42 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав заперечення на позов, у яких зазначає, що 3.10.2006 р. вказані позивачем послуги відповідачеві не надавались. Взагалі тільки у січні 2006 року ВРД-34 здійснило вихід з Порту, захід було здійснено у травні 2006 р. З цих підстав вважає позов необґрунтованим та просить у позові відмовити.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ці дані встановлюються такими засобами: зокрема письмовими доказами.

Згідно статі 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З приведених позивачем вищевказаних судових ролей та довідок –рахунків, на думку суду вбачається надання портом послуг відповідачеві на загальну суму, що складає суму позову. Крім того, з вказаних довідок –рахунків, на думку суду, прямо випливає, що судновласник ДП „МАРС” засвідчує, що портом були надані послуги щодо оформлення відходу та приходу судна саме у ці дні, як зазначено позивачем.

Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 2 цієї ж статті , підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зазначені судові ролі та довідки- рахунки, на думку суду, і є такими правочинами.

Ст. 22 ЦК України, передбачено, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.2 цієї ж статті, збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналізуючи викладене, суд вважає, що портом були надані вказані послуги, які відповідач зобов’язаний сплатити, відповідно до вказаних вимог ЦК України.

Позиція позивача, що викладена у відзиву на заперечення від 19.09.2007 р. ( вх. 21653), на думку суду, є правильною.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що портом вимоги заявлені обґрунтовано.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1544 „Про портові збори” та на Наказ Міністерства транспорту України від 25 серпня 2004 року № 783 „Про затвердження Порядку обліку та використання коштів від портових зборів”, на думку суду, є неправильним, оскільки у даному випадку йдеться про надання послуг, а не про стягнення портового збору.

Враховуючи викладене і, керуючись ст.ст. 44,49 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „ Морська аварійно - рятувальна служба” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-а; р/р 26000964867113 у ОФ ПУМБ м. Одеса, МФО 328191, код ЗКПО 01125643 ) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” ( 68001, м. Іллічівськ, Одеської області, пл. Праці, 6; р/р 26008301360029 у Воднотранспортному відділенні ПІБ м. Іллічівська, МФО 328124, код ОКПО 01125672 ) заборгованості за надані послуги в сумі 4 499 (чотири тисячі чотириста дев’яносто дев’ять) грн.61 коп., державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Никифорчук М.І.