Рішення № 116019977, 28.12.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 р. № 520/29718/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Управління поліції охорони в Харківській області №7п від 29.09.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПО Харківської області" щодо застосування відносно поліцейського-водія групи реагування Зміївського міського відділення Управління поліції охорони в Харківській області, сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати Наказ УПО в Харківській області №479 о/с від 29.09.2023 "По особовому складу" про звільнення згідно з Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ за п.6 ч.1 ст.77 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія групи реагування Зміївського міського відділення Управління поліції охорони в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія групи реагування Зміївського міського відділення Управління поліції охорони в Харківській області;

- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Наказ Управління поліції охорони в Харківській області № 7п від 29.09.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПО Харківської області» в частині, що стосується дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а також Наказ УПО в Харківській області №479 о/с від 29.09.2023 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 на думку позивача, є передчасними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулося за обґрунтованих підстав та на підставі зібраних у ході службового розслідування доказів, у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Зазначив, що у тексті висновку Дисциплінарною комісією достатньою мірою викладені обставини скоєного заявником дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції». Вказане виразилось в тому, що позивач порушив: 1) п. 2.9а Правил дорожнього руху в якому зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За вказаний дисциплінарний проступок позивач підлягає на застосування стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; 2) авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Позивач не утримався від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України, невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, що є порушенням п. 1 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. За вказаний дисциплінарний проступок останній підлягає на застосування стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; 3) недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, не професійне виконання своїх обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію». За вказаний дисциплінарний проступок до позивача підлягає дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що процедуру службового розслідування та право на правничу допомогу були порушені. Службове розслідування вважає таким, що ставить під сумнів його об`єктивність, достовірність та повноту, тому просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, відзиву на позов та відповіді на відзив суд встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.09.2023 №345 «Про проведення службового розслідування» призначено провести службове розслідування за обставинами, викладеними у повідомленні чергового Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

У вищевказаному наказі зазначено, що 28.09.2023 близько 03 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, Мереф`янське шосе, 11, нарядом патрульної поліції був зупинений автомобіль ЗАЗ-Daewoo, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського-водія групи реагування Зміївського міського відділення УПО Харківської області сержанта поліції ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКД відмовився. Нарядом УПП в Харківській області відносно сержанта поліції ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновком Службового розслідування від 29.09.2023 № 1752/43/40/01-2023 було вирішено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» позивач заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 29.09.2023 № 7п за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 29.09.2023 № 479о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (даліПорядок №893).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).

Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

При цьому, пункт 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

Службовим розслідуванням встановлено наступне.

28.09.2023 біля 04 год. 55 хв. до УПО Харківської області надійшла інформація від чергового Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції (далі скорочено - УПП в Харківській області) про те, що 28.09.2023 о 03 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, Мереф`янське шосе, 11, працівниками УПП в Харківській області був зупинений автомобіль ЗАЗ-Daewoo. д.н. НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського-водія групи реагування Зміївського міського відділення (далі скорочено Зміївський МВ) УПО Харківської області сержанта поліції ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до рапорту інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Вакуленка Д.М. встановлено, що 28.09.2023 о 03 год. 30 хв. під час патрулювання району, під час дії на території Харківської області комендантської години, за адресою: м. Харків, Мереф`янське шосе, 11, був зупинений транспортний засіб автомобіль ЗАЗ- Daewoo, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у водія якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКД водій ОСОБА_1 відмовився. Тому працівниками УПП в Харківській області відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний матеріал за ст. 130 ч. 1 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 517910. Вилучено посвідчення водія серія НОМЕР_2 та виписане тимчасове посвідчення водія НОМЕР_3 , яке ОСОБА_1 відмовився отримувати. Надати будь-які пояснення ОСОБА_1 відмовився. Відеофіксація велася на відеореєстратор 70mаі та мобільні пристрої GМ 1910 (№№ НОМЕР_4 , 473204). Також під час складання адміністративних матеріалів за даним фактом, свідки даної події не залучалися, велася відеофіксація.

Вивченням протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2023 серії ААД № 517910 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, отриманого на підставі запиту УПО Харківської області, встановлено, що сержант поліції ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ-Daewoo, д.н. НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). На вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКД водій ОСОБА_1 відмовився. Факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння підтверджуються рапортом поліцейського УПП в Харківській області та відеозаписом з портативних відеореєстраторів.

Опитаний під час проведення службового розслідування поліцейський - водій групи реагування Зміївського МВ УПО Харківської області сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що керівництвом підрозділу постійно проводилися інструктажі про недопустимість вживання алкогольних напоїв та керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Алкогольні напої не вживав. Так як ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої, то відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Опитані під час проведення службового розслідування командир взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського МВ УПО Харківської області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та начальник Зміївського МВ УПО Харківської області ОСОБА_4 пояснили, що керівництвом підрозділу постійно приділяється достатньо уваги дисципліні та законності серед особового складу. Під час інструктажів нагадується особовому складу про неприпустимість порушення чинного законодавства, недопущення корупційних діянь, необхідність сумлінного виконання обов`язків, посилення авторитету поліції серед населення та неприпустимість керування транспортними засобами у стані сп`яніння. Також наголошується про те, що за подібні дії буде застосоване безальтернативне покарання у вигляді звільнення з поліції. Сержант поліції ОСОБА_1 , який перебуває на посаді поліцейського-водія групи реагування Зміївського МВ, був неодноразово попереджений про необхідність гідного поводження у побуті, спілкуванні з рідними, громадянами, а також неприпустимість керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Від сержанта поліції ОСОБА_1 під особистий підпис були відібрані забов`язання та рапорти щодо дотримання ПДР України, недопущення порушень транспортної дисципліни, а також про те, що у разі керування транспортними засобами у стані сп`яніння до винних буде застосований найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, які залучені до його особової справи.

Також, сержант поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», про що мається його особистий підпис у відомості про ознайомлення.

Вивченням відомостей ознайомлення особового складу Зміївського МВ УПО Харківської області з вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», які надано начальником Зміїівського МВ УПО Харківської області ОСОБА_4 , було встановлено, що сержант поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з ним шляхом проставляння свого підпису, а також з тим, що за вчинений ним дисциплінарний проступок буде застосоване безальтернативне покарання у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що 28.09.2023 о 03 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, Мереф`янське шосе, 11, поліцейський-водій групи реагування Зміїівського MB УПО Харківської області сержант поліції ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ-Daewoo, д.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Даний факт підтверджуються: рапортом працівника УПП в Харківській області; копією матеріалу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого сержант поліції ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських УПП в Харківській області, що в свою чергу свідчить про вчинення останнім дисциплінарного проступку.

На підставі отриманих даних дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях сержанта поліції ОСОБА_1 вбачається порушення службової дисципліни, а саме особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до вимог Законів України, наказів Національної поліції України та організаційно-розпорядчих актів Департаменту поліції охорони, грубе ігнорування ПДР України та Присяги поліцейського.

У свою чергу, позиція позивача у цій справі полягає у тому, що він не згодний з висновками службового розслідування, оскільки вважає, що відсутні докази у достатній кількості для ствердження того, що ОСОБА_1 дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки огляду останнього на стан сп`яніння або в медичному закладі проведено не було.

Відповідачем було долучено до відзиву на позовну заяву відеозапис здійсненний за допомогою відеореєстратору 70mai та мобільного пристрою GM 1910, якими зафіксовано обставини пов`язані з документуванням адміністративного правопорушення, вчинених сержантом поліції ОСОБА_1 28.09.2023.

Так, судом з дослідженого відеозапису встановлено, що на 03:34:00 працівниками патрульної поліції був зупинений автомобіль, на якому рухався ОСОБА_1 .

На 03:35:26 відеозапису поліцейський патрульної поліції пропонує позивачу пройти медогляд за допомогою газоаналізатору DRAGER ALCOTEST, позивач погоджується, однак ніяких дій, які підтверджують його волевиявлення на проходження медогляду на стан алкогольного сп`яніння, на вказаному відеозапису не встановлено.

На 03:36:04 позивач не заперечую факт його сп`яніння, а саме каже представнику поліції, що випив дві бутилки пива та що проживає неподалік, свої дії як неправомірні визнає.

На 03:36:33 просить працівника поліції вимкнути камеру, тобто позивачем у словесній формі було підтверджено факт вживання алкоголю та перебування на вулиці у комендантську годину безпідставно, оскільки перебування позивача на вулиці обумовлено необхідністю купити цигарки.

На 03:44:30 працівник правоохоронного органу повторно пропонує позивачеві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, позивач погоджується, слідує за поліцейським, проте відразу починає комусь дзвонити та прямувати у зворотній бік з проханням почекати.

На 03:53:06, 03:54:59 в черговий раз позивачу пропонують пройти огляд, однак останній жодних дій щодо проведення огляду не вживає, тобто свідомо уникає проведення вищезазначених дій.

На 03:55:56 працівники поліції задають питання, на яке потребують чітку відповідь від позивача стосовно проходження огляду, однак останній на 03:56:01 відмовляється.

На 03:57:23 погоджується пройти медичний огляд у лікаря нарколога.

Надалі позивач своїми діями ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на неодноразові прохання щодо проходження огляду останній постійно давав нечіткі відповіді, жодних дій щодо проходження огляду не вчинив.

Відеозаписом зафіксовані мінімум три відмови від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що служба в поліції ставить перед будь-яким працівником поліції вимоги безумовного виконання службових обов`язків при суворому дотриманні службової дисципліни.

Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали службового розслідування, суд погоджується із висновками дисциплінарної комісії про порушення позивачем службової дисципліни, що фактично виразилось у порушенні п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

Стосовно доводів представника позивача в тій частині, що лише 10.10.2023 в Червонозаводському районному суді міста Харкова була зареєстрована справа №646/6538/23 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено склад суду, а тому питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності було вирішено передчасно, суд зазначає про те, що приписами частини 1 статті 19 Закону №580 чітко передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Тобто, законодавець відрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правового та дисциплінарного-правового аспектів.

При цьому, адміністративна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

Судом вбачається, що у зв`язку з відмовою позивача від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №517910 від 28.09.2023 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Натомість, частина 2 статті 19 Закону №580 передбачає, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Таким чином, дисциплінарна та адміністративна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності. Порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно-правовими актами.

Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. При цьому, згідно положень процесуального законодавства суд наділений повноваженнями досліджувати докази, які в тому числі досліджувались місцевим судом при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.04.2019 по справі № 824/739/16-а, від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 по справі №826/7830/17.

Крім того, у контексті аналізу таких доводів, суд також зазначає, що на даний час справою 646/6538/23 не встановлено факту тверезості позивача.

При цьому суд звертає увагу на положення частин 6 та 7 статті 78 КАС України, відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, а отже суд не приймає до уваги вищевказані доводи представника позивача, що питання притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності було вирішено передчасно.

Аналізуючи наведені положення КАС України, слід прийти до висновку, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, суд відзначає, що позивач, враховуючи наявне в нього звання та посаду, яку він обіймав, повинен був усвідомлювати значення своїх дій/бездіяльності, знати та неухильно виконувати законодавчі приписи не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті, діючи таким чином, щоб виключити будь-які сумніви у стороннього спостерігача у протиправності своєї поведінки та щоб запобігти підриву авторитету органів поліції.

Отже, дотримуючись службової дисципліни, будучи обізнаним про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та виключивши будь-які сумніви у стороннього спостерігача у протиправності своєї поведінки, позивач повинен був пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак відповідних дій не вчинив.

Факт відмови позивача від проходження огляду та обізнаність про відповідальність за таку відмову підтверджується поясненнями позивача, які містяться в матеріалах справи та досліджуваним відеозаписом, долученим відповідачем до матеріалів справи.

Таке, в свою чергу, переконує суд у правильності висновків службового розслідування.

Щодо обрання заходу дисциплінарного впливу до позивача, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, тяжкість проступку, обставини, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

Як зазначалося судом, Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 29.09.2023 № 479о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.09.2018, справа №824/227/17-а (адміністративне провадження №К/9901/27834/18) зазначив "... п.60. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень."

Отже, обрання виду стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця, однак така дискреція має бути обґрунтованою.

Відповідач при прийняті наказу від 29.09.2023 № 479о/с повністю врахував всі обставини встановлені при проведені службового розслідування, за наслідками якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а тому суд вважає, що в цій справі відповідач, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, діяв правомірно, вид обраного стягнення є достатнім.

З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача повно встановила та з`ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, керуючись вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

Враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування Управлінням поліції охорони в Харківській області правомірно видано накази №7п від 29.09.2023 та №479 о/с від 29.09.2023.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Окремо суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи як запровадження у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантської години (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.

Відповідно до розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 05.12.2022 № 199В на території Харківської області введена комендантська година з 23:00 до 05:00.

У зв`язку з вищевикладеним вбачається, що в діях сержанта поліції ОСОБА_1 , вбачається порушення службової дисципліни, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм чинного законодавства України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а саме, як встановлено з матеріалів справи, позивач рухався під час комендантської години без будь-яких поважних на це причин, що підтверджується відзивом на позовну заяву та безпосередньо відеозаписом, які містяться в матеріалах справи.

Авторитет поліції нерозривно пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Сержант поліції ОСОБА_1 відповідних дій не вчинив та своєю поведінкою навпаки вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконав зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, що є порушенням пунктів 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.

В постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 420/3659/19 зазначено, що вирішення питання щодо наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського не залежить від результатів провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки посадова особа за наслідками службового розслідування притягується до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв`язку із порушенням службової дисципліни, Дисциплінарного статуту і, відповідно, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язань в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та виконання наказів керівництва, що призвело до дискредитації звання поліцейського і негативно вплинуло на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Вказане є неприпустимим також зважаючи на введення на території України воєнного стану з 24.02.2022, у результаті чого позивач як співробітник поліції зобов`язаний виконувати як свої безпосередні функціональні обов`язки, так і завдання, пов`язані із захистом територіальної цілісності України.

Вказане свідчить, що позивач як співробітник поліції своєю поведінкою дискредитує органи Національної поліції.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин