Рішення № 116017444, 28.12.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2023 року м. Ужгород№ 260/8785/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у відмові виплати ОСОБА_1 учаснику бойових дій, інваліду війни 2-ї групи щорічну разову грошову допомогу в розмірі 8 мінімальних пенсій до Дня Незалежності України; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести виплату ОСОБА_1 учаснику бойових дій, інваліду війни 2-ї групи щорічну разову грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій до Дня Незалежності України.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є ветераном війни особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, а тому має право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності у розмірі 8 мінімальних пенсій. Незважаючи на це, у серпні 2023 року Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу було протиправно відмовлено у виплаті такої допомоги.

08 листопада 2023 року відповідач надіслав на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву №0700-0902-8/62198 від 06.11.2023, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема, зазначив, що Законом України від 20.03.2023 №2983-ІХ були внесені зміни до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до яких Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо визначення порядку та розмірів разової грошової допомоги, встановленої цим законом. На виконання вказаної норми Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.07.2023 №754, якою затвердив Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України. Так, відповідно до положень таких порядків розмір грошової допомоги визначає не орган Пенсійного фонду України, а саме Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754, а орган Пенсійного фонду України виключно включає перераховану Мінсоцполітики суму коштів до списку на виплату пенсії. Повноважень на вчинення дій, що не передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754, органу Пенсійного фонду України не надано.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) являється інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 20 липня 2021 року. Окрім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області).

В 2023 році ГУ ПФУ в Закарпатській області виплатило ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 2900,00 грн.

Вказана обставина сторонами не заперечується. Поряд з цим, ОСОБА_1 вважає, що така допомога повинна становити 8 мінімальних пенсій.

Не погодившись із виплаченою сумою разової грошової допомоги, 09 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, у відповідь на яку листом було повідомлено, що підстав для виплати разової грошової допомоги до 24 серпня за 2023 рік в розмірі від 5 до 10 мінімальних пенсій за віком відсутні, оскільки сума виплаченої йому допомоги за 2023 рік відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.

Вважаючи, що сума щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності виплачена йому у меншому, ніж передбачено нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, до ветеранів війни, в розумінні норм Закону належать також особи з інвалідністю внаслідок війни.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №3551 (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року), щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Вказані положення Закону №3551 неконституційними не визнавалися і є чинними станом на день виникнення спірних правовідносин.

Отже, нормами Закону №3551 гарантовано право ветеранів війни та прирівняним до них осіб на отримання щороку разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. При цьому Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на визначення порядку та розміру такої допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 21.07.2023 року (далі Постанова №754) затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань (далі Порядок використання коштів), який визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за програмою «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною».

Так, нормами п. 2 Порядку використання коштів передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Відповідно до пп. п. 3 Порядку використання коштів, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня щодо виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України є Пенсійний фонд України.

Постановою №754 затверджено також Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», який відповідно до пункту 1 визначає механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Порядок виплати коштів).

Відповідно до п. 3 Порядку виплати коштів, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у сумі 2900,00 гривень.

ГУ ПФУ в Закарпатській області стверджує, що на виконання вимог Закону №3551 та Постанови №754, ОСОБА_1 в 2023 році була виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності України в розмірі 2900,00 грн. Вказана обставина позивачем не заперечується.

Отже, розмір виплаченої ОСОБА_1 в 2023 році разової грошової допомоги відповідає положенням Постанови №754. При цьому суд враховує, що з огляду на внесені до Закону №3551 зміни з 15 квітня 2023 року саме Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на визначення порядку та розміру такої допомоги.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 №3-рп/2012 роз`яснено повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Приймаючи вказане Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, Конституційний Суд України дійшов висновку, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

При цьому Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховував також положення актів міжнародного права. Так, згідно ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Європейський суд з прав людини також наголошував на тому, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у Рішенні від 19 червня 2001 року №9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов`язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 аргументує тим, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Окрім того, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким відновлено дію ч. 5 ст. 12 Закону №3551 у редакції, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Однак суд вважає такі мотиви безпідставними, оскільки зміни до Закону №3551 в частині порядку виплати спірної грошової допомоги були внесені не Бюджетним кодексом України, а Законом України від 20.03.2023 №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань». При цьому такими було змінено як саму допомогу (до Дня Незалежності України, замість до 5 травня), такі і механізм її розрахунку.

При цьому, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що він має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік за аналогією допомоги до 5-го травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з тих підстав, що це різний вид допомоги з огляду на зміни в законодавстві.

У зв`язку з вищенаведеним суд не може взяти до уваги також рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, оскільки таке стосувалося саме питання неконституційності законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни нормами Бюджетного кодексу України. Тоді як в спірних правовідносинах зміна правового регулювання таких відносин відбулася шляхом внесенням змін до Закону №3551 іншим законодавчим актом, що повністю відповідає встановленому порядку.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, які регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін