Рішення № 116008955, 27.12.2023, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1958/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кондратенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в подальшому зменшивши розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в розмірі 65600 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено електронний договір №4789269 про надання споживчого кредиту на суму 20000 грн, строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 18.10.2021 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, зарахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача. 18.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3420, 00 грн, у зв`язку з чим у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 17.11.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 17.11.2021 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №18.04/23-Ф, згідно якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права вимоги ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 20000 грн та заборгованості за процентам за користування кредитом в сумі 13680 грн, повернення судового збору пропорційно задоволення позову, а саме в сумі 848,14 грн та витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн, а всього 36528,14 грн., в решті частини позову просила відмовити за необгрунтованістю. В своєму відзиві на позовну заяву зазначала, що не заперечують проти стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 20000 грн. Що стосується стягнення процентів, то вважає, що вони є завищеними та нараховані невірно. При обрахуванні розміру процентів позивач керувався стандарною процентною ставкою, передбаченою п.4.2 кредитного договору, укладеного 18.09.2021 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем, що становить 1,90% в день, та обрахував її виходячи з продовження строку договору у відповідності до п.1.4 та 4.2 спочатку на 30 днів (до17.11.2021р.), а потім ще на 90 календарних днів у відповідності до п.4.3 договору, тобто загалом за 120 днів: 20000 грн. х 1,90% х 120 днів = 45600 грн. Проте, як вбачавється з п.1.5.2 кредитного договору знижена процентна ставка становить 0,57% в день та застосовується протягом початкового строку кредиту, а у випадку пролонгації до дати пролонгації, якщо споживачем виконані умови для отримання ззнижки на стандартну процентну ставку. Стандартна (фактично збільшена) процентна ставка, що становить 1,90% в день, застосовується протягом строку кредиту, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, в період прологнації та автопролонгації. Відповідач вважає, щоза своєю правовою природою стандартна (або збільшена) процентна ставка фактично є неустойкою (пенею), бо відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України позивач обчислив її у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з 17.11.2021 за 120 календарних днів. Як зазначено у п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідач у відповідності до вимог ч.3 ст.267 ЦК України заявляє про застосування позовної давності судом до вимог про стягнення з нього відсотків за станартною (фактично збільшеною) процентною ставкою. Строк дії кредитного договору закінчився 15 лютого 2022 р. (через 90 днів після автопролонгації). Позивач звернувся з позовом до суду 28.07.2023, тобто після спливу одного року з дня настання виконання зобов`язання. Проте, оскільки умовами кредитного договору передбачено сплату зниженої процентної ставки у розмірі 0,57% в день (п.1.5.2), то відповідач вважає, що розмір процентів за користування укредитом, що підлягає стягненню з нього, становить: 20000 грн х 0,57 % х 120 днів=13680 грн. Витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають зменшенню до суми 2000 грн, виходячи з неспівмірності розміру цих витрат виконаній адвокатом роботи.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено електронний договір №4789269 про надання споживчого кредиту на суму 20000 грн, строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 18.10.2021 року. ( а.с.41-95)

Вказаний договір, додаток № 1 до нього і паспорт споживчого кредиту до договору підписаний електронним підписом відповідача ОСОБА_2 18.09.2021 о 10:40:22 год. Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи тощо (а.с.38-40,41-45, 46).

Відповідно п. 1.4. строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.5. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до п.п. 3.3 договору розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5.1 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

За положеннями п. 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1.- 4.3.4.) договору.

Відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Згідно п. 4.3.2 споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п. 4.2 договору.

Вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки воля сторін передбачена в п. 4.2 договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п. 4.3 договору - письмово цим договором, що відповідає вимогам, встановленимстаттею 207 ЦК Українидо письмової форми правочину.

За змістом п. 6.3 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється у такій черговості: прострочені зобов`язання по процентам, прострочені зобов`язання по кредиту.

Таким чином, сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування та пролонгації договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, зарахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача. ( а.с.34 зв.б.-35)

18.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3420, 00 грн, у зв`язку з чим у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 17.11.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.

17.11.2021 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

Заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 №4789269 від 18.09.2021 визначена позивачем у картці обліку договору у сумі 65600 грн, що складається з: основного боргу 20000 грн; нарахованих відсотків 45600 грн. (а.с. 48-49).

18.04.2023 року між ТОВ "Авентус Україна", як фактором, та ТОВ"ФК"Фінтраст Україна", як клієнтом, укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ"ФК "Фінтраст Україна" за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" прийняло належні ТОВ"Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників та акті-прийму передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 року (а.с.28 зв б.-33)

Кредитний договір відповідача ОСОБА_2 № 4789269 вказано за порядковим номером 1887 у реєстрі боржників. Сума заборгованості за основною сумою боргу 20000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 45600,00 грн, кількість днів прострочення 517 (а.с. 46 зв.б).

ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" листом на електронну пошту відповідача ОСОБА_2 , що вказаний у договорі про надання споживчого кредиту, повідомило останнього про невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Повідомило про відступлення ТОВ "Авентус Україна" на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" права грошової вимоги за договором. Вказало свої платіжні реквізити для сплати коштів (а.с. 40 зв.б.)

Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги ТОВ "Авентус Україна" до відповідача ОСОБА_2 за Договором № 4789269 про надання споживчого кредиту від 18.09.2021, що укладений між ТОВ"Авентус Україна" і ОСОБА_2 .

Пунктом 1 частини 2 статті 11Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 ст.612ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 2 ст.615ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо посилань захисника про невірне обрахування процентної ставки у розмірі 1,90%(стандартної) замість 0,57%(зниженої), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 договору.

Відповідно до п. 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Відповідно до п. 1.5.2 знижена процентна ставка 0,57 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору,а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов`язань у визначений договором строк щодо повернення кредиту не виконав, здійснив часткове погашення кредиту. Сплачені ним коштивідповідно до п. 6.3 договору були спрямовані в першу чергу на погашення прострочених процентів, а строк дії договору на підставі його положень було продовжено.

Таким чином, внаслідок продовження дії договору у кредитора були наявні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом саме за стандартною процентною ставкою, як передбачено самим договором.

Суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 45600 грн. грунтується на вимогах закону, узгоджена сторонами кредитного договору, а тому підлягає задоволенню.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 65600 грн підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 п.п. 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023 року(а.с. 9 зв.б.), свідоцтво адвоката (а.с. 18 зв.б.-19), платіжну інструкцію №859 від 26.07.2023 про перерахунок адвокату 10000 грн( а.с.33 зв.б.), рахунок на оплату по замовленню від 26.07.2023 ( а.с.34), ордер( а.с.47 зв.б.), з яких вбачається, що представник позивачаадвокат Столітній М.М. надав у даній справі правничу допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтрас» та її вартість була оцінена в сумі 10 000 грн.

Проте, суд не повною мірою погоджується з доводами сторони позивача щодо вартості цієї допомоги та, розподіляючи витрати, понесені в цій частині, вважає, що розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та не відповідає критерію розумності.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31.07.2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значимості вчинених адвокатом дій (надання послуг), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу та вважає необхідним стягнути з відповідача в цій частині кошти у розмірі 5000 грн.

Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2147 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.525,526,530,610,612,625,1048-1049,1054,1082 ЦК України, ст.ст.4,5,12,76,81,133,137,141,247,265,268,274,279,280,282,352,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Фінтраст Україна» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Фінтраст Україна»(03150, м. Київ, вул. Загородня, б. 15, офіс 118/2 код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в розмірі 65 600 (шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 28.12.2023.

Суддя Л.М. Гончаренко