Рішення № 116006460, 26.12.2023, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1942/23

Провадження №2/443/648/23

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2023 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Іванів О.Б. подав до суду позовну заяву до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (відповідач), в якій просить визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А, стайні Б, стодоли В, сараю Г, сараю Д, сараю Е, вбиральні Є, криниці №1, воріт №2, огорожі №3 та №4.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті позивачка звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Хомин Н.Б. із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім того, їй стало відомо, що батько отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після своєї матарі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну частку (пай) в майні ССП «Верховина», розміром 0,68 умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області. На час смерті ОСОБА_3 їй також належало домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27.03.1998 належить в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Дане домоволодіння також увійшло до складу спадщини, яку фактично прийняв спадкодавець ОСОБА_2 , однак за життя не оформив правовстановлюючих документів. Після смерті ОСОБА_4 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 фактично прийняла його дружина ОСОБА_3 , яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, хоч і юридично не оформила, і фактично на час її смерті їй належало все домоволодіння. Після смерті батька позивачка фактично прийняла спадщину (домоволодіння), оскільки звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яке він фактично успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , проте юридично не оформив.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності і.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивачки подано заяву про розгляд підготовчого засідання за відсутності його та позивачки, відсутність заперечення проти призначення справи до судового розгляду по суті і розгляд справи за їх відсутності (а.с.62).

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.60).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.55-56).

Ухвалою підготовчого засідання від 27.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.63).

Ухвалою судового засідання від 26.12.2023 судом постановлено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.67).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивачки посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження від 29.09.1961 (а.с.50).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Монастирець Жидачівський район Львівська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.05.1992 (а.с.20).

Відповідно до свідоцтва про народження від 13.07.1994 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.8).

Згідно із заповітом, складеним у с. Монастирець Жидачівського району Львівської області 22.09.1997, ОСОБА_3 заповіла все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що за законом матиме право, ОСОБА_2 (а.с.24).

Свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 27.03.1998 встановлено, що цілий житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях кожному. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Монастирецької сільської ради народних депутатів 26.08.1997 №56 (а.с.26).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Монастирець Жидачівський район Львівська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.12.2007 (а.с.19).

ОСОБА_2 14.04.2008 звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийнятя спадщини після смерті матері ОСОБА_3 (а.с.18).

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру №14140711 від 14.04.2008 після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №316 (а.с.22).

Відповідно до свідоцтва про шлюбу від 15.06.2013 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 15.06.2013 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.9).

Відповідно до інформаційної довідки із спадкового реєстру №38408714 від 18.09.2014 ОСОБА_3 склала заповіт 22.09.1997, який зареєстрований за №160 у Монастирецькій сільській равді Жидачівського району Львівської області (а.с.23).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.09.2014 спадкоємцем майна ОСОБА_3 є ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з земельної частки (паю) в майні ССП «Верховина», розміром 0.68 умових кадастрових гектарів, що знаходиться на території Монастирецької сільської ради, Жидачівського району, Львівської області, належної померлій згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0155197, виданого 08.06.2014 (а.с.25).

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №65621773 від 16.07.2021 встанволено, що після смерті ОСОБА_2 зареєстровано спадкову справу №135/2021 (а.с.11).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Калуш Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.07.2021 (а.с.7).

Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру №65621716, №65621707 від 16.07.2021 встановлено, що від імені ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався, спадкова справа не заводилася та свідоцтва на право на спадщину не видавалися (а.с.12, 13).

Відповідно до заяви № 327 від 16.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна після смерті батька ОСОБА_2 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.06.2023 спадкоємцем майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 0,3553 га, кадастровий номер земельної ділянки 4621585300:02:000:0364, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Львівська область, Жидачівський район, сільська рада Монастирецька; земельної ділянки площею 0,2706 га, кадастровий номер 4621585300:05:000:0391, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Львівська область, Жидачівський район Монастирецька сільська рада (а.с.14, 15, 16).

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку А, загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м. та господарських будівель і споруд: стайні Б, стодоли В, сарая Г, сарая Д, сарая Е, вбиральні Є, криниці №1, воріт №2, огорожі №3, огорожі №4 (а.с.27-44).

Приватний нотаріус Хомин Н.Б. 07.09.2023 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлих батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що право власності на частку померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , було видано після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.46).

За змістом довідки №1069 від 30.08.2023, яка видана старостою сіл Монастирець, Старе Село, Протеси, Которини ОСОБА_4 був постійно зареєстрований та проживав до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 , в АДРЕСА_1 . У виконавчому комітеті Монастирецької сільської ради заповіту від імені ОСОБА_4 не посвідчувалось. Його дружина, ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала разом з своїм чоловіком ОСОБА_4 до дня його смерті, на день його смерті, де проживала за вищевказаною адресою до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.49).

Довідкою №1094 від 21.09.2023, яка видана старостою сіл Монастирець, Старе Село, Протеси, Которини встановлено, що за ОСОБА_4 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 на день його смерті числилось домоволодіння (а.с.47).

Згідно з довідкою №1118 від 10.09.2023, яка видана старостою сіл Монастирець, Старе Село, Протеси, Которини ОСОБА_3 була постійно зареєстрована і проживала у с.Монастирець Стрийського району Львівської області до дня своєї смерті і на день смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті за ОСОБА_3 лічилось домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (а.с.48).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права власності на майно у порядку спадкування за законом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, яка відмовила позивачці у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, згідно з приписами частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Нормою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частини 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Також, суд застосував норми статей 1216, 1218, 1220, 1258 ЦК України, які передбачають поняття спадкування, склад спадщини та її відкриття та черговість спадкування за законом.

Узагальнені обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 на день смерті (час відкриття спадщини) належало право власності на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який він фактично успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка, у свою чергу, частину цього житлового будинку успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 . Спадкових прав ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_2 належним чином не оформили та не отримали відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно.

За життя ОСОБА_2 особистого розпорядження не зробив.

Спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є позивачка ОСОБА_1 .

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд зазначає, що не оформлення ОСОБА_3 спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , а у подальшому ОСОБА_2 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , та не отримання ними у встановленому законом порядку відповідного свідоцтва про право на спадщину, в силу приписів частини 3 статті 1296 ЦК України, не позбавляє спадкоємицю (позивачку у справі) права на цю спадщину.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до якої входили належні йому права та обов`язки, які не припинилися внаслідок його смерті (у тому числі право власності на зазначений житловий будинок). З огляду на час смерті ОСОБА_2 спадкування відбулося за законом за правилами, встановленими ЦК України. Позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги за законом (як дочка спадкодавця), прийняла спадщину у встановленому законом порядку, про що свідчить видане на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.06.2023. Інших спадкоємців першої черги за законом не встановлено.

Таким чином, суд доходить переконання, що ОСОБА_1 має обґрунтоване право власності на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , однак позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останньої у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, смт.Журавно, вул. С.Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок «А-1», загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м., разом з господарськими будівлями та спорудами (стайнею Б, стодолою В, сараєм Г, сараєм Д, сараєм Е, вбиральнею Є, криницею №1, воротами №2, огорожею №3, огорожею №4), який розташований по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 28 грудня 2023 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів