Рішення № 116005547, 05.12.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/10509/23

Провадження № 2-о/183/310/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Коссовича А. О.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Кабиченка М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною заявою, яку в подальшому уточнила. В обґрунтування уточненої заяви заявник посилається на те, що вона познайомилась із ОСОБА_2 в листопаді 2019 року в с. Старичі Яворівського району Львівської області, де вони разом проходили військову підготовку та навчання, починаючи з цього часу вони почали спілкуватись, а згодом вступили в романтичні відносини.

Після проходження зазначеної підготовки та навчання вона повернулась до місця свого постійного місця проживання у м. Черкаси, а ОСОБА_2 - до смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, де розташовується Військова частина НОМЕР_1 в якій останній проходив військову службу. Вже у травні 2020 року ОСОБА_2 запропонував їй проживати та вести фактичні шлюбні відносини разом, як подружжя та переїхати з ним з м. Черкаси до м. Маріуполь, оскільки його було направлено для подальшого проходження військової служби саме цей населений пункт, звідки він за наказом керівництва періодично направлявся на виконання бойових завдань в зону проведення Операції об?єднаних сил.

Так, починаючи з червня 2020 року по 12 лютого 2021 року вона разом із ОСОБА_2 та її донькою від першого шлюбу - ОСОБА_3 проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу у винайманому житлі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. ОСОБА_2 відносився до її доньки, як до своєї рідної, звертався на її адресу, як до доньки, а вона до нього, як до батька, останній постійно піклувався про неї, забезпечував дитину усім необхідним.

Зазначила, що надати докази винаймання цього житла, а саме договору оренди квартири, вона не має можливості, як і не має можливості надати докази ведення спільного господарства в м. Маріуполь Донецької області, оскільки такі докази відсутні в її розпорядженні, а їх отримання в уповноважених осіб є неможливим внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розпочатої в лютому 2022 року, яка завдала численних руйнувань, знищення населення, як наслідок - повної втрати будь-якої можливості отримання таких доказів.

Починаючи з 05 березня 2022 року вся територія Маріупольського району Донецької області, в тому числі й м. Маріуполь (код UA14140000000070889) віднесена до переліку територій України, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

У лютому 2021 року, після повернення ОСОБА_2 з відрядження із зони проведення Операцій об?єднаних сил, останній повідомив її про те, що новим постійним місцем його дислокації є військова частина НОМЕР_1 , у зв`язку із чим вони переїхали до м. Дніпро для спільного проживання, в якому вони проживали в період з 12 лютого 2021 року по 24 лютого 2022 року, у винайманому житлі за різними адресами разом з ОСОБА_2 , її донькою від першого шлюбу - ОСОБА_3 , а пізніше (з літа 2021 року) і двома синами ОСОБА_2 від першого шлюбу - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , якими вона фактично опікувалась. Колишня дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , яка є біологічною матір?ю його синів від першого шлюбу, впродовж їх з ними проживання в м. Дніпро, участі у вихованні своїх синів не приймала, і лише з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, остання разом з дітьми виїхала до держави Ізраїль.

Загалом між нею та ОСОБА_2 за період спільного проживання вибудувались теплі, довірливі відносини, що безумовно притаманні подружжю, оскільки чоловік довіряв їй, як своїй дружині, його особисті цінні речі, в тому числі документи та нагороди, які є в неї в оригіналах.

Пояснила, що починаючи з 24 лютого 2022 року, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало наслідком введеного в Україні воєнного стану, ОСОБА_2 командуванням військової частини НОМЕР_1 було викликано на військову службу для виконання службового обов?язку щодо Захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України спрямованого на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації, якого в подальшому для виконання поставлених перед ним військових завдань було направлено до м. Маріуполь, де він у складі 74 окремого розвідувального батальйону захищав місто, а 20 травня 2022 року за наказом командування з території Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" був виведений в полон.

Протягом усього часу перебування ОСОБА_2 в м. Маріуполь і до моменту потрапляння його в полон вони, як подружжя, постійно, наскільки це було можливим, підтримували зв?язок здебільшого через месенджери: "Telegram", "Viber" та " Signal ". ОСОБА_2 постійно повідомляв її про те, де і в яких умовах він знаходиться, який у нього емоційний та фізичний стан, вони обмінювались теплими словами, він постійно запитував про доньку, хвилювався за них обох, пропонував передати їм кошти, писав, що любить їх. Також на прохання чоловіка нею було створено групу в "Viber", де вона писала інформацію рідним і близьким людям підлеглих військових ОСОБА_2 , яку безпосередньо він повідомляв їй, в тому числі щодо евакуації загиблих, поранених та тих кого вивели, або планували вивести в полон.

Про взяття ОСОБА_2 в полон вона дізналась безпосередньо від нього через спілкування у вказаний вище спосіб.

У подальшому, перебуваючи уже на території непідконтрольній Україні, ОСОБА_2 періодично у період з 27 травня 2022 року по 20 червня 2022 року виходив з нею на зв?язок через смс-повідомлення та повідомляв інформацію про своє місце перебування в СІЗО в смт Оленівка, Донецької області, переміщення полонених, умови обміну, умови знаходження, ймовірний суд над ним, просив поповнити йому рахунок та передати необхідні речі, запитував, чи він є у списках на обмін, відомості про поранених та загиблих у його підрозділі, строки їх обміну, а також повідомив їй, що посадові особи Червоного Хреста та Головного управління розвідки Міністерства оборони України повідомлені ним, що вона є особою, з якою можна зв?язатися на рахунок його обміну.

Однак, починаючи з 20 червня 2022 року і до дня подання цієї заяви, ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок.

Додала, що за її заявою, а також заявами інших дев`яти заявників Черкаським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області було відкрито кримінальне провадження № 22023050000002576 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство).

Зазначила про те, що їй відомо про наявність у ОСОБА_2 родичів, а саме матері - ОСОБА_8 та двох сестер - ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , проте вона не підтримує з ними зв?язок та їй невідомо інформації ані щодо їх місця проживання/перебування, ані щодо вчинення ними якихось дії задля розшуку сина та брата.

Перебуваючи в зоні бойових дій в м. Маріуполь ОСОБА_2 неодноразово повідомляв її про те, що він періодично спілкується лише зі своїми синами та зазначив, що в Україні крім неї та її доньки у нього немає інших рідних та близьких родичів.

Заявник додала, що ані вона, ані ОСОБА_2 на сьогоднішній день не перебувають в зареєстрованому шлюбі із будь-ким, укласти шлюб між ними вони не встигли через військову агресію, а встановлення факту проживання однією сім?єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу має для неї юридичне значення, оскільки її головною метою та бажанням є отримання всієї можливої інформації від будь-яких органів, які мають відповідні повноваження стосовно її чоловіка ОСОБА_2 та здійснення всіх можливих дій для його повернення з полону на територію України.

У зв`язку із вищезазначеними обставинами, заявник звернулась до суду із цією заявою та просить встановити факт її проживання однією сім`єю зі ОСОБА_2 , без реєстрації шлюбу з червня 2020 року.

Ухвалою судді від 18 вересня 2023 року заяву було залишено без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків. 09 жовтня 2023 року заявник усунула недоліки заяви, звернувшись на адресу суду із її уточненням та наданням всіх доказів, якими остання підтверджує виклад обставин заяви. Ухвалою судді від 10 жовтня 2023 року постановлено про прийняття заяви до розгляду в порядку окремого провадження і відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, надавши суду пояснення, аналогічні викладеному у заяві.

Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 не заперечував проти задоволення вимог, зазначивши про те, що дійсно командуванню Військової частини НОМЕР_1 відомо про спільне проживання заявника ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу, командир військової частини також не заперечує проти заявлених заявником обставин пред`явленої заяви.

У судове засідання представник заінтересованої особи - Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення просив ухвалити на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Національної поліції України в Черкаській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснень щодо заяви, а також клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом установлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з 01 березня 2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, а також паспортом громадянина України, наданими суду у засвідчених заявником копіях.

01 жовтня 2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кривого Рогу було складено відповідний актовий запис № 534 та видано свідоцтво про шлюб. Від шлюбу подружжя мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Починаючи з січня 2011 року подружжя шлюбні припинили, з того часу спільне господарство разом не ведуть та проживають окремо.

Зазначені обставини установлені рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2011 року, ухваленим у справі № 2-1211/11/0408.

Так, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2011 року, ухваленим у справі № 2-1211/11/0408, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_13 про розірвання шлюбу - задоволено частково. Шлюб, укладений між сторонами у зазначеній справі розірвано, їх прізвища після проведення державної реєстрації розірвання шлюбу - залишено без змін. Зазначене рішення суду набрало законної сили 20 червня 2011 року.

Разом з тим, судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , батьками якого записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_13 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, наданим суду у засвідченій заявником копії.

Крім того, судом установлено, що заявник ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом громадянина України, а також довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, наданими суду у засвідчених заявником копіях.

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 , який розірвано 01 червня 2018 року, про що свідчить відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу, надане суду у засвідченій заявником копії.

Судом установлено та не заперечується сторонами в справі, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Починаючи з червня 2020 року ОСОБА_1 почала спільно проживати зі ОСОБА_2 , як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, в м. Маріуполь Донецької області, а в подальшому в м. Дніпро Дніпропетровської області, що підтверджується письмовими показаннями командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 , головного сержанта Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також ОСОБА_19 , які долучені заявником в засвідчених копіях до матеріалів справи.

Крім того, зазначені обставини в частині спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 та дітьми - ОСОБА_5 , ОСОБА_5 і ОСОБА_3 в м. Дніпро Дніпропетровської області, підтверджуються договором оренди житла № б/н від 12 березня 2021 року, актом проживання в квартирі АДРЕСА_4 , складеним сусідами, а також договором оренди житла № б/н 10 січня 2022 року та довідкою голови ОСББ "Восход 147" від 21 липня 2023 року, наданими суду у засвідчених заявником копіях.

Разом з тим, зазначений факт підтверджується також і заявами щодо влаштування дітей в навчальні заклади, документами щодо проведення діагностики і лікування дітей, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, судом досліджено особисту переписку заявника ОСОБА_1 із ОСОБА_2 засобами електронних мессенджерів, фотокопії яких містяться в матеріалах справи, відповідно до змісту яких останні звертаються один до одного, як до коханих людей, обговорюють спільний побут, дізнаються про стан справ кожного із них, тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" від 19 жовтня 2000 року № 2058-ІІІ, домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Аналіз викладених вище норм дає підстави для висновку, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу слід враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному вище визначенню. При цьому чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу складають сім`ю, проте таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов`язків подружжя.

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 653/4595/17 (провадження № 61-46648св18) зазначає, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Конституційний суд України у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" визначає, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року).

Отже, законодавство України не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Верховного Суду від 23 травня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц (провадження № 61-15699св19).

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18).

Верховний Суд у своїй постанові від 05 лютого 2020 року в справі № 712/7830/16-ц, провадження № 61-28377св18, зазначив, що доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту; спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання тощо.

Встановленню судом підлягає і те, чи перебували чоловік і жінка під час фактичних шлюбних відносинах в зареєстрованих шлюбах з іншими особами. Відповідно до чинного законодавства України, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. Аналіз ст. 74 СК України дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень цієї статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту не перебування осіб у будь-якому іншому шлюбі (постанова Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18, провадження № 61-3852св19,постанова Верховного Суду від17 червня 2020 року у справі № 755/18012/16-ц, провадження № 61-40658св18).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1-3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Аналіз встановлених в ході судового розгляду справи обставин справи та викладених вище норм чинного законодавства України дає суду підстави для висновку про те, що спору між учасниками справи по суті вимог заяви немає. Заявником було доведено належними та допустимими доказами факт того, що вона проживає разом з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та жінка без шлюбу з червня 2020 року. Так, заявником було доведено те, що вони зі ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, разом виховували дітей від попередніх шлюбів один одного, несли майнові витрати на придбання товарів, ліків, отримання послуг. Також судом не встановлено перебування заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у будь-яких інших зареєстрованих шлюбах у період з червня 2020 року і по теперішній час.

Матеріалами справи у своїй сукупності підтверджується факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу.

Таким чином, суд, проаналізувавши встановлені в ході судового розгляду обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви. Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2020 року.

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- заінтересована особа: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, код ЄДРПОУ 43966883, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 37;

- заінтересована особа: Головне управління Національної поліції України в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40108667, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57;

- заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 24982143, місцезнаходження юридичної особи за адресою: АДРЕСА_6 .

Рішення суду складено і підписано 05 грудня 2023 року.

Суддя Г. Є. Майна