Ухвала суду № 116004187, 27.12.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/18342/23

Провадження № 1-кс/202/10256/2023

УХВАЛА

Іменем України

27 грудня 2023 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянуто у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2014 року народження, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, відносно якого направлено до суду обвинувальний акт за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 369 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2022 приблизно о 14:30 год. ОСОБА_6 перебуваючи у кафе «Навігатор» буд. 32А по пр. Аношкіна, у м. Кам`янське Дніпропетровської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, під час контрольованої зустрічі, надав заступнику начальника начальнику кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 100 000 грн. за безперешкодний збут підконтрольними ОСОБА_6 особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, наркотичних засобів та психотропних речовин у липні місяці 2022 року.

Після отримання грошових коштів, цього ж дня в період часу з 15.20 год. до 18.50 год. заступник начальника начальник кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_8 в ході проведення огляду добровільно видав грошові кошти в сумі 100 000 гривень купюрами номіналом 500 та 100 гривень у загальній кількості 194 штуки, отримані від ОСОБА_6 за безперешкодний збут підконтрольними ОСОБА_6 особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, наркотичних засобів та психотропних речовин.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експерта у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з правом внесення застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що складає 5178000 грн.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що викладені у підозрі ОСОБА_6 події мали місце у 2022 році, при цьому підозрюваний жодним чином не перешкоджає кримінальному провадженню, а тому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в повній мірі забезпечить виконання ОСОБА_6 всіх покладених на нього обов`язків. Також адвокат зазначив, що у разі застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він просить визначити заставу в мінімальній межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Захисник адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали думку адвоката ОСОБА_5 . Також підозрюваний зазначив, що з 06.09.2022 року він був обізнаний про дане кримінальне провадження, однак не вчиняв жодних дій щодо переховування від органу досудового розслідування та жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022040000000313 від 04.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

26 грудня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у здійсненні пропозиції та наданні неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої службового становища, вчиненого повторно.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експерта у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який не працевлаштований, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2014 року народження, має місце реєстрації за яким і мешкає, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що станом на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідка та експертів у кримінальному провадженні. Зазначений ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у здійсненні пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, за не вчинення дій, з використанням наданої службового становища, скоєного повторно. Таким чином існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може знову намагатись надати неправомірну вигоду чи намагатись здійснювати тиск на свідка, експерта.

Окрім того, ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема, шляхом впливу на інших учасників кримінального процесу, що не входять до переліку п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, однак 31.01.2023 до суду направлено обвинувачений акті відносно останнього за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 369 КК України. Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки у минулому та дає підстави вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, прокурором не доведено наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки з моменту події, що мало місце 11.07.2022 року, сплив значний проміжок часу, при цьому за цей час підозрюваний ОСОБА_6 не вчиняв жодних дій, направлених на переховування вір органу досудового розслідування, особисто з`являється за кожним викликом до слідчого, суду та виконує покладені на нього процесуальні обов`язки.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, та буде відповідати засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст. 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки, тому саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, на думку слідчого судді, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 181, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідності отримання ОСОБА_6 невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

Зобов`язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом до 23 лютого 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити на виконання до відділу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 30 хвилин 28 грудня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1