Рішення № 116003560, 18.12.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3202/23

За позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради м. Чернівці

до відповідача Чернівецької обласної партійної організації Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» м. Чернівці

про стягнення 6563,52 грн., розірвання договору та звільнення приміщення

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Вівчарюк І.Б.

Представники сторін:

від позивача Іванович Л.Є. у порядку самопредставництва

від відповідача Мар`ян І.С. адвокат (ордер: серія СЕ № 1072302 від 20.11.2023 р.)

У судовому засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради м. Чернівці звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької обласної партійної організації Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» м. Чернівці про стягнення 79439,06 грн. заборгованості (основний боргу у сумі 58677,89 грн. та 20761,17 грн. пені), розірвання договору оренди № 243 від 08.08.2013 р. та звільнення приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8/1.

Ухвалою від 17.07.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.08.2023 р.

Ухвалою від 09.08.2023 р. розгляд справи відкладено на 30.08.2023 р.

Ухвалою від 30.08.2023 р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, а відтак вирішується спір про: стягнення з відповідача 6563,52 грн. пені; розірвання договору оренди № 243 від 08.08.2013 р.; звільнення приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8/1. Також даною ухвалою розгляд справи відкладено на 18.09.2023 р.

Ухвалою від 18.09.2023 р. закрито підготовче провадження у справі, її розгляд призначено на 16.10.2023 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався. В останнє ухвалою від 30.11.2023 р. розгляд справи відкладено на 18.12.2023 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує орендну плату понад три місяці (з грудня 2021 р. по червень 2023 р.), що є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що заборгованість з орендної плати перед позивачеві відсутня.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом економіки Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Чернівецькою обласною партійною організацією Всеукраїнського об`єднання Батьківщина укладено договір оренди №243 від 08.08.2013 (далі - Договір) нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8/1, загальною площею 60,2 кв.м з метою використання його під офіс.

Дане нежитлове приміщення передано в оренду на підставі акту прийому-передачі від 25.02.1999.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії CAE №254073 від 16.12.2011, нежитлове приміщення першого поверху в житловому будинку літ. А, загальною площею 60,20 кв. м., в тому числі приміщення 1-1 1-5 за адресою м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8/1 перебуває у власності Територіальної громади м. Чернівці на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №786/21 від 13.12.2011.

У разі припинення або розірвання цього Договору та в разі не продовження його на новий термін орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцеві об`єкта оренди за актом приймання-передання. (п.2.15)

Пунктом 7.2 передбачено, що цей договір припиняється в разі закінчення строку, на який його укладено.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов до цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, якщо інше не встановлено законодавством (п. 7.7. Договору).

Додатковим договором №1 від 19.07.2016 продовжено дію договору оренди нерухомого майна №243 від 08.80.2013 до 06.06.2019.

01.04.2019 укладено додатковий договір про зміну орендодавця на Департамент розвитку Чернівецької міської ради, який є правонаступником Департаменту економіки Чернівецької міської ради в частині діючих договорів оренди нежилих приміщень.

Додатковим договором №2 від 27.06.2019 дію договору оренди №243 від 08.08.2013 продовжено до 07.05.2022.

01.07.2021 укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна №243 від 08.08.2013, згідно якого замінено сторону Договору, а саме слова Департамент розвитку Чернівецької міської ради… замінено словами Управління комунальної власності Чернівецької міської ради….

Відповідно до п. 5.5 Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання цього Договору на вимогу позивача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2023 р. у справі № 926/3209/22 (провадження у справі відкрито 31.08.2022 р.) у задоволенні позову Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Чернівецької обласної партійної організації Всеукраїнського об`єднання Батьківщина про звільнення приміщення відмовлено.

Даним рішенням встановлено, що Договір оренди №243 від 08.08.2013 вважається автоматично продовженим в силу положень постанови Кабінету Міністрів України № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану від 27.05.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у Договір.

Листом від 22.02.2023 р. позивач повідомив відповідача про те, що станом на 21.02.2023 р. за останнім обліковується борг у сумі 93360,78 грн., у тому числі: орендна плата у сумі 2837,04 грн. та неустойка у сумі 90523,74 грн.

У квітні 2023 р. відповідачем сплачено позивачу 20000,00 грн., 03.08.2023 р. 65241,41 грн. орендної плати та 13958,59 грн. пені.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що орендна плата у березні-червні 2023 р. сплачувалась відповідачем несвоєчасно, у зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 647, 649 ЦК України та п. 4. Договору з відповідача слід стягнути 6563,52 грн. пені за вказаний період, а тому у цій частині позов підлягає задоволенню.

Ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено право розірвання договору оренди за рішенням суду внаслідок систематичного невиконання орендарем умов договору, в т.ч. із підстав систематичної несплати орендної плати.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту застосовується у відповідь на порушення боржником договору, застосовується з ініціативи кредитора, спрямований на захист прав кредитора та позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

Оскільки частина друга статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.

Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.

Оскільки з 31.08.2022 р. по 27.02.2023 р. між сторонами існував господарський спір щодо існування між сторонами договірних відносин, у цей період, листом від 22.02.2023 р. позивач повідомив відповідача про те, що станом на 21.02.2023 р. за останнім обліковується борг у сумі 93360,78 грн., у тому числі: орендна плата лише у сумі 2837,04 грн. та неустойка у сумі 90523,74 грн., зацікавленість боржника у збереженні договору та інші критерії свідчать про те, що немає правових підстав для розірвання договору у судовому порядку.

08.04.2023 р. відповідач сплатив позивачеві 20000,00 грн., а 03.08.2023 р. 65241,41 грн. орендної плати та 13958,59 грн. пені.

Судом не встановлено факту несплати орендної плати протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу з моменту набрання рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2023 р. у справі № 926/3209/22 законної сили.

Відтак, вчинене відповідачем порушення умов Договору не є істотним, а тому у задоволенні позову у частині розірвання договору оренди № 243 від 08.08.2013 р. та звільнення приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8/1 слід відмовити.

Судові витрати віднести на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Чернівецької обласної партійної організації Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», код ЄДРПОУ 21436173, вул. Кафедральна, буд. 8/1, м. Чернівці на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, код ЄДРПОУ 44388619, вул. Петровича Якоба, буд. 18, м. Чернівці 6563,52 грн. пені та 2684,00 грн. судового збору.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.12.2023 р.

Суддя А.А. Бутирський