Рішення № 116003178, 05.12.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Справа № 916/1831/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код 20992104 (м. Одеса, вул. Канатна, 83), який пред`явлений до відповідача Олексієнко Світлани Петрівни, код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення штрафу у сумі 18320,00 грн. та пені у сумі 18320,00 грн.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Стислий виклад позиції позивача.

09.12.2021 року адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яким визнано дії фізичної особи-підприємця Олексієнко С.П. порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. На фізичну особу-підприємця Олексієнко С.П. позивачем накладено штраф у розмірі 18320,00 грн. Про прийняте рішення позивач повідомляв відповідача поштою та розміщенням оголошення в офіційних друкованих засобах. У двомісячний строк відповідачем штраф не оплачено, рішення №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016 не оскаржено. На дату подання позову позивач не отримував від відповідача повідомлень з приводу оплати штрафу. Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом з проханням стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 18320 грн. та пеню у розмірі 18320 грн. Також за результатами розгляду справи позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження та ухвала-повідомлення у справі направлялися на адресу відповідача, зазначену у відповідному державному реєстрі.

Згідно довідок про причини повернення поштового відправлення за №5400501492732, №5400501704470, №0600226210536 причиною повернення є те, що адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідає положенням ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Заяви і клопотання.

13.09.2023 року представником позивача надано заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача.

04.12.2023 року представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Процесуальні дії.

02.06.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

07.06.2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 22.09.2023 року суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.12.2023 року.

05.12.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

1. 09.12.2021 року адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

2. Рішенням №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016 на фізичну особу-підприємця Олексієнко С.П. накладено штраф у розмірі 18320, 00 грн.

3. Супровідним листом від 10.12.2021 року №65-02/4856 позивач направив рішення №65/66-р/к на адресу відповідача, яке було повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

4. Інформація про прийняте рішення №65/66-р/к надрукована у газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" №256 (7377) від 02.12.2022 року із посиланням на офіційний сайт Антимонопольного комітету України.

5. 27.01.2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань був внесений запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача.

На підтвердження зазначених обставин позивач приєднав до позову наступні докази:

- копію рішення від 09.12.2021 року адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016;

- копію супровідного листа від 10.12.2021 року №65-02/4856 з доказами відправки на адресу відповідача;

- копія витягу з газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" №256 (7377) від 02.12.2022 року.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК).

Частиною 1 та ч. 3 ст. 74 ГПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, зокрема встановлюються письмовими доказами (ч. 2 ст. 73 ГПК).

За результатами дослідження доказів та їх оцінки судом встановлені наступні обставини.

Рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.12.2021 року №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016 відповідача було визнано винним у вчинені порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неповних відомостей на етикетці під назвою «Уксус Оцтова 9% кислота», зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що могли вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб`єкта господарювання. Зазначеним рішенням на відповідача був накладений штраф у розмірі 18320,00 грн.

Позивач супровідним листом від 10.12.2021 року №65-02/4856 на адресу відповідача направив копію рішення від 09.12.2021 №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016.

Направлення вказаного рішення позивач підтвердив копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек № 6501228904687).

Зазначене відправлення було повернуто на адресу позивача із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

У газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 256 (7377) від 02.12.2022 року позивач розмістив оголошення про прийняте стосовно відповідача 09.12.2021 року рішення №65/66-р/к у справі №2-26.115/57-2016 та можливість ознайомитися із ним на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.

Висновки суду щодо підстав задоволення позову або відмови у задоволенні позову.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Згідно положень ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України та стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняття рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України, газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр, Офіційний вісник України, друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як було встановлено, копію рішення №65/66-р/к від 09.12.2021 року у справі №2-26.115/57-2016 про накладення на відповідача штрафу у розмірі 18320,00 грн. було направлено на адресу відповідача, та у зв`язку з неотриманням ним вказаного рішення, інформацію про нього 02.12.2022 року було розміщено у газеті Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр із посиланням на офіційний вебсайт Антимонопольного комітету України.

Таким чином, рішення позивача №65/66-р/квід 09.12.2021 року у справі №2-26.115/57-2016 вважається таким, що вручено відповідачу 11.12.2023 року.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Суд погоджується із позивачем, що штраф мав бути сплачений відповідачем до 11.02.2023 року включно.

Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції суб`єкт господарювання протягом п`яти днів з дня сплати штрафу зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Доказів сплати відповідачем штрафу відповідно до рішення №65/66-р/к від 09.12.2021року матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивачем згідно розрахунку здійснено нарахування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу 18320,00 грн. за кожний день прострочення, а саме за період з 12.02.2023 року до 21.04.2023 року включно, розмір якої становить 18961,20 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу, становить 18320,00 грн.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції») штраф у сумі 18320 (вісімнадцять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. та пеню у сумі 18320 (вісімнадцять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код 20992104 (м. Одеса, вул. Канатна, 83, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000008516, банк Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2023 року.

Суддя А.П. Алексєєв