Рішення № 116001780, 25.12.2023, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 грудня 2023 року Справа № 903/1086/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Михальчука Миколи Миколайовича, смт. Ратне, Волинська область

про стягнення 220 525,21 грн.

Суддя Шум М.С.

Без виклику представників сторін

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» в позовній заяві від 13.09.2023 №16518/17 просить суд стягнути з відповідача - ФОП Михальчука М. М. 220 525, 21 грн. з яких 152 533, 54 грн. основного боргу, 32 423, 33 грн. втрат від інфляції та 35 568, 34 грн. 15% річних, а також 3 307, 88 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань згідно з договором №16518/18 від 01.06.2021 щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 23.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

20.11.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про те, що між сторонами ведуться переговори щодо затвердження мирової угоди .

Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оскільки, суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (Постачальник, Позивач) та Фізичною особою - підприємцем Михальчуком Миколою Миколайовичем (Покупець, Відповідач) укладено договір №16518/18.

Відповідно до п.1.1. Договору с постачальник, зобов`язується забезпечити покупцеві, поставку товарів та послуг в мережі станцій, через систему Е100 з використанням карток, а покупець зобов`язується приймати товар та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах визначених в договорі.

Ппостачальник забезпечує по покупцеві можливість використання карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, що перебувають на митній території України (Мережа станцій). Підписанням даного договору, Покупець підтверджує, що він повідомлений про те, що постачальник, здійснює лише посередницьку діяльність у торгівлі паливом (реалізація за допомогою смарт-карток Е100). Постачальник не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об`єктів. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Договору поставка товару покупцю здійснюється партіями, на умовах EXW (Інкотермс 2010), шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням терміналів. Під партією товару сторони розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцю на АЗС, згідно усної заявки покупця (пред`явлення картки) виходячи з потреб покупця. Товар відпускається при умові: пред`явлення картки покупцем (пред`явником картки) та правильного введення пін-коду. Право власності на товар переходить до покупця в момент заправлення товаром транспортного засобу.

Розрахунки, за товари/послуги та Web-послуги, які були поставлені/надані за цим договором, здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, зокрема, покупець здійснює оплату на підставі рахунку на оплату на умовах відстрочення платежу також покупець має право вносити авансові платежі. Датою оплати є зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15ти календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого рахунку на оплату (п. 4.3 договору).

Вартість товарів та/або послуг, а також Web-послуг за даним договором вказується постачальником у рахунках на оплату, видаткових накладних/актах прийому-передачі товару та актах наданих послуг (п. 4.6 договору)..

Пунктом 4.7 Договору сторони узгодили - якщо постачальник протягом 15-ти календарних днів, починаючи від дати отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг, не одержить від покупця письмового заперечення по даним документам та покупець не дасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими покупцем та покупець вважається таким що згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг при направленні таких документів до покупця засобами електронного зв`язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів постачальником.

Відповідно до п. 11 "Реквізити сторін" договору зазначено електронну адресу Фізичної особи - підприємця Михальчука Миколи Миколайовича, а саме: (ІНФОРМАЦІЯ_1).

01/06/2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" та Фізичною особою - підприємцем Михальчуком Миколою Миколайовичем підписано акт прийому-передачі карт за яким для забезпечення виконання умов договору №16518/18 від 01.06.2021 постачальник передав, а покупець прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові картки Е100, які є власністю постачальника (а.с. 19). Із змісту п. 2 вказаного акту вбачається, що після закінчення терміну дії карт, зазначеного на них, а також у випадках розірвання вищевказаного договору, за винятком випадків, передбачених договором, картки повинні бути повернені постачальнику.

Постачальник з використанням програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу електронного документообігу "Вчасно", з накладення електронного цифрового підпису, направлено покупцю на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 рахунки на оплату та наступні документи: Специфікація від 01.01.2022 до догововору №16518/18 від 01.06.2021, Деталізація №58847, видаткова накладна №58847 від 15.01.2022, Акт прийому - передачі товарів №58847 за період з 01.01.2022 по 15.01.2022, рахунок на оплату №58847 від 15.01.2022 на суму 49 710,00 грн., Деталізація №62829 від 31.01.2022, видаткова накладна №62829 від 31.01.2022, Акт прийому - передачі №62829 за період з 16.01.2022 по 31.01.2022, рахунок на оплату №62829 від 31.01.2022 на суму 135 351,12 грн., Специфікація від 01.03.2022 до догововору №16518/18 від 01.06.2021, рахунок на оплату №67173 від 15.02.2022 на суму 199 930,07 грн.; Деталізація №67173 від 15.02.2023, Видаткова накладна №67173 від 15.02.2023 , Акт прийому - передачі товарів №67173 за період з 01.02.2022 по 15.02.2022; рахунок на оплату №71503 від 28.02.2022 на суму 91 390,00 грн., Деталізація №71503 від 28.02.2022, видаткова накладна №71503 від 28.02.2022, Акт прийому - передачі товарів №71503 за період з 16.02.2022 по 28.02.2022.

Водночас, ФОП Михальчук М.М., взяті на себе згідно договору №16518/18 від 01.06.2021 зобов`язання, в частині проведення з ТОВ "е-Кард ЮА" розрахунків по оплаті товарно-матеріальних цінностей (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконав, їх вартість не оплатив у зв`язку з чим заборгував постачальнику 152 533,54 грн.

За змістом п. 3.4 Договору, зокрема, сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі рахунки на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Первинні облікову документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи договору поставки та договору надання послуг.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір №16518/18 від 01.06.2021 недійсним у судовому порядку не визнавався, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Враховуючи укладення між сторонами договору №16518/18 від 01.06.2021 поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарів на загальну суму на суму 152 533,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами прийому-передачі товарів та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 152 533,54 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 15 % річних у загальному розмірі 35 568,34грн. за період прострочення з 16.03.2022 по 13.10.2023 та 32 423,33 грн. інфляційних втрат за період 16.03.2022 по 13.10.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору сторони домовились, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем свого обов`язку по оплаті придбаних товарів та/або послуг у встановлені цим договором строки покупець зобов`язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та суми 15 відсотків річних, перевіривши методику та періоди її нарахування, суд вважає , що нараховані позивачем 15 % річних у загальному розмірі 35 568,34грн. за період прострочення з 16.03.2022 по 13.10.2023 та 32 423,33 грн. інфляційних втрат за період 16.03.2022 по 13.10.2023. підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах та стягненню з відповідача.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 3 307,88 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Михальчука Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9, корпус 2, офіс 2-301, код ЄДРПОУ 43246932) 220 525,21 грн. заборгованості в т.ч.: 152 533,54 грн. - основного боргу, 32 423,33 грн. - інфляційних , 35 568,34 грн. - 15% річних та 3 307,88 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя М. С. Шум