Рішення № 116001173, 28.12.2023, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1650/23

2/152/469/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 грудня 2023 року м. Шаргород

Справа №152/1650/23

Провадження №2/152/469/23

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді Славінської Н.Л.,

розглянувши в залі суду в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», в інтересах якого діє Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

1.Виклад позиції позивача

ОСОБА_2 звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом в інтересах АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 15.06.2011 року в сумі 59111,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву без номера від 15.06.2011 року.

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено найменування позивача на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між відповідачем і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом останньої у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.

Відповідно до положень Умов і Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, АТ КБ «ПРИВАТБАНК, що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а тепер на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та Правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

При укладені Договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які, згідно з заявою, отримані відповідачем у письмовій формі.

Заявою відповідача підтверджується факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.639, ст.207 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми. Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку, відповідач своїм підписом у заяві про приєднання до Умови та правил надання банківських послуг визнав та погодився із запропонованими банком умовами користування послугами банку.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч.2 ст.642 ЦК України, згідно з якою особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Виконання відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Отже, підписавши заяву, між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.52 Договору короткостроковий кредит, який надається клієнту в разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.3 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін виникають обов`язки: у кредитора інформування позичальника щодо внесення змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Договору, у позичальника отримання виписки про стан та здійснені операції по карткових рахунках відповідно до п.1.1.2.3 Договору.

Неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє його від виконання зобов`язань за Договором (п.1.1.5.2 Договору).

Згідно з п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору, зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких офіційний сайт банку, SMS-повідомлення, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», відповідач зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4 Договору.

Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі та надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов п.2.1.1.12.3., згідно з яким погашення кредиту, поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі Договору.

Таким чином, відповідач зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Відповідно до п.1.1.1.50. Договору, мінімальний обов`язковий платіж розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, та, в порушення умов кредитного договору і ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, свої зобов`язання за договором не виконала.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Договору, відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно з п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.

Згідно з п.2.1.1.3.3 Договору, відповідач доручила банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених нею операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань, згідно з п.2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку (у тому числі з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Пунктом 2.1.1.12.7.2 Договору встановлено, в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, згідно з п.2.1.1.12.6.2 Договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до п.2.1.1.12.11. Договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Згідно з п.2.1.1.2.12. в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 року, сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, останній зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% для картки «Універсальна» та 84,0 % для картки «Універсальна голд».

Відповідно до вимог ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 17.10.2023 року виникла заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем в розмірі 59111,60 грн., з яких: 48788,65 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10322,95 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань за договором, заборгованість не погашає, чим порушує умови договору та законні права АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

При обґрунтуванні позовних вимог позивач покликається на норми ст.ст.509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст.598, ст.ст.599, 610, ч.2 ст.615, ст.ст.629, 634, 1050, 1054 ЦК України.

2. Виклад позиції відповідача

Відповідач ОСОБА_1 не скористалася правом на подання відзиву на позов та не подала до суду відзиву на позов із викладенням своїх заперечень щодо позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та щодо розрахунку заборгованості відповідно до позовних вимог, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 28.11.2023 року (а.с.130-131), яку отримала 09.12.2023 року, що вбачається із зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.140).

Строк на подання відзиву у ОСОБА_1 закінчився, виходячи з вимог ЦПК України та ухвали суду від 28.11.2023 року, 24.12.2023 року.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

1. Разом з позовною заявою представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюком О.С., що діє на підставі довіреності від 10.08.2022 року за №2043-К-Н-О (а.с.119), надіслано до суду клопотання, в якому останній просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.8).

2. 21.11.2023 року представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюк О.С. разом з позовною заявою надіслав клопотання про отримання процесуальних документів у електронному вигляді (а.с.7).

3. Крім того, 21.11.2023 року представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюком О.С. разом з позовною заявою надіслано до суду клопотання, в якому останній просить розглянути справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.124).

4. Відповідач ОСОБА_1 заяв і клопотань, пов`язаних із розглядом справи, до суду не подавала.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали Шаргородського районного суду від 28.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в інтересах якого діє Гребенюк О.С., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 19.12.2023 року без повідомлення (виклику) сторін; роз`яснено сторонам, що у випадку наявності клопотання про виклик їх у судове засідання, його слід подати до суду у встановлені строки; запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, а у випадку визнання позовних вимог заяву про визнання позовних вимог (а.с.130-131).

2. Відповідно до ухвали суду від 19.12.2023 року розгляд справи відкладено на 28.12.2023 року, оскільки у відповідача ОСОБА_1 не закінчився строк подання відзиву на позов (а.с.136-137).

3. Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч.5 ст.279 ЦПК України).

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.11.2023 року.

Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд означеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із вимогами ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подала, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі з пропозицію подати відзив впродовж п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали отримала 09.12.2023 року (а.с.140), у зв`язку із чим строк на подання відзиву закінчився 24.12.2023 року.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в силу вимог ч.13 ст.7, ч.8 ст.178 ЦПК України.

4. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, тобто за їх відсутності, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

5. Оскільки розгляд означеної цивільної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні без повідомлення сторін, тобто за їх відсутності, без проведення судового засідання, то суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання представника позивача про ухвалення заочного рішення у справі (а.с.124), так як відсутні умови, встановлені ст.280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються ЦК України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Згідно з п.2 Статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №594, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.121-122).

Вирішуючи спір, суд встановив факт укладення 15.06.2011 року договору кредиту без номера між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 , що складається із Анкети-Заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Паспорту споживчого кредиту, Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.71, 72-83, 90-115, 84-88, 89).

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 15.06.2011 року підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в якій, зазначивши свої персональні дані та відомості про сімейний та майновий стан, надала свою згоду на те, що дана заява разом з наданими їй для ознайомлення Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг (а.с.71).

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі та орган, що видав, місце народження, номер мобільного телефону.

При цьому, відповідач у Анкеті-заяві повідомила, що ознайомилася з умовами договору про надання банківських послуг, які надані їй у письмовому вигляді і згодна з цими умовами.

До того ж, відповідач у Анкеті-заяві підтвердила, що ця Анкета-заява, пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи становлять Договір про надання банківських послуг між нею та банком, з умовами якого вона згодна.

Указана Анкета-заява не містить даних про розмір отриманих відповідачем кредитних коштів та не містить бажаної для відповідача суми кредитного ліміту, встановленого на платіжну картку «Універсальна».

В Анкеті-заяві не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди.

У Анкеті-заяві також відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримала платіжну картку, строк дії цієї картки та що на її ім`я відкрито поточний рахунок.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті позивача, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки позичальника і банку, відповідальність сторін за порушення строків платежів, розміри і порядок нарахування платежів.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.

Разом з тим, судом встановлено, що 24.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 ознайомилася та підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с.84-88).

Відповідно до Паспорта споживчого, тип кредиту відновлювана кредитна лінія шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; строк договору 12 місяців з пролонгацією; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; пільговий період використання до 55 днів; сума / ліміт кредиту, грн. від 0 до 800000 грн.; мета отримання кредиту споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка у пільговий період 0,00001% річних, процентна ставка поза межами пільгового періоду від 42% річних до 36% річних; тип процентної ставки фіксована; кількість та розмір платежів, періодичність внесення шляхом договірного списання з рахунку клієнта або шляхом внесення мінімального обов`язкового платежу, який становить 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно, 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

У Паспорті споживчого кредиту повідомлено відповідача, що вона має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Також, у Паспорті споживчого кредиту повідомлено відповідача про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у цьому Паспорті в залежності від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Дата надання відповідачеві вказаної у Паспорті споживчого кредиту інформації зазначена 24.11.2021 року та вказано, що інформація є актуальною та зберігає чинність до 09.12.2021 року, що засвідчено підписами кредитодавця та споживача у Паспорті 24.11.2021 року (а.с.84-88).

Крім того, 24.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.72-83), яка містить таку саму докладну інформацію щодо умов, мети, способу та строку отримання та повернення кредиту.

Отже, судом встановлено, що кредит надано позивачем шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується розрахунком заборгованості, довідкою щодо підписання кредитного договору б/н між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 було надано кредитні картки за номерами НОМЕР_1 від 27.05.2013 року з терміном дії до вересня 2016 року; 5168755409734882 від 09.10.2014 року з терміном дії до червня 2018 року; 5168755603151149 від 18.09.2014 року з терміном дії до вересня 2018 року; 5168755603151149 від 28.11.2014 року з терміном дії до вересня 2018 року; 4149439104963610 від 09.10.2017 року з терміном дії до жовтня 2021 року; 4149439104963610 від 09.10.2017 року з терміном дії до жовтня 2021 року; 4149609009364664 від 24.11.2021 року з терміном дії до вересня 2025 року; довідкою про зміну умов кредитування; а також випискою по рахунку за період з 27.05.2013 року по 20.10.2023 року яка складена 20.10.2023 року (а.с.9-29, 70, 30, 31-69).

Позивачем встановлено відповідачеві на платіжну картку 5211537440117245 від 27.05.2013 року початковий кредитний ліміт в розмірі 300 грн., який збільшено 17.06.2013 року до 500 грн.; станом на 02.02.2014 року зменшено на 300 грн.; 17.07.2017 року збільшено до 5000 грн.; 16.07.2019 року збільшено до 6000 грн.; 23.10.2019 року збільшено до 50000 грн; 11.04.2023 року зменшено до 50000 грн.; 24.04.2023 року зменшено до 50000 грн.; 05.05.2023 року зменшено до 50000 грн.; 17.05.2023 року зменшено до 50000 грн.; 30.05.2023 року зменшено до 50000 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а.с.30) та випискою по картковому рахунку за договором б/н за період з 27.05.2013-20.10.2023 року (а.с.31-69).

05.06.2023 року позивачем зменшено відповідачеві кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с.30).

Відповідач ОСОБА_1 не заперечила ні факту підписання нею Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 15.06.2011 року та від 24.11.2021 року, ні факту відкриття їй позивачем карткового рахунку та встановлення кредитного ліміту в сумі 300 грн., який в подальшому збільшено до 50000 грн., ні факту підписання 24.11.2021 року паспорту споживчого кредиту, оскільки відзиву на позов із викладенням заперечень щодо вказаних обставин суду не надала.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаними положеннями Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи №200/5647/18 в постанові від 16 вересня 2020 року.

До справи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додано детальну виписку від 20.10.2023 року по картковому рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором без номера (а.с.31-69).

Так, з виписки від 20.10.2023 року за договором без номера вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредит, регулярно та активно використовувала кредитні кошти, а також вбачається збільшення кредитного ліміту, здійснення відповідачем платежів, спрямованих на погашення заборгованості, строки внесення вказаних платежів (а.с.31-69).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами спершу була погоджена сума/ліміт кредиту (300 грн.), про отримання якого сторони дійшли згоди, який в подальшому змінювався, на ім`я відповідача відкрито поточний рахунок та відповідач отримала платіжну картку «Універсальна» за 5211537440117245 від 27.05.2013 року, яку згодом змінено на інші платіжні картки (а.с.31-69, 30).

Отже, кредит надано ОСОБА_1 шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується випискою по рахунку.

Позивачем до позову додано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідач порушувала умови договору, бо не сплачувала обов`язкові платежі у встановлені строки (а.с.9-29), що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

До того ж, суд звертає увагу, що у розрахунку наведено заборгованість по тілу кредиту, зокрема, по простроченому тілу кредиту, порядок нарахування відсотків, заборгованість по відсотках.

Зобов`язання за договором кредиту від 15.06.2011 року ОСОБА_1 не виконала до цього часу.

Заборгованість по Договору станом на 17.10.2023 року відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 59111,60 грн., з яких: 48788,65 грн. заборгованість за тілом кредиту; 10322,95 грн. заборгованість за відсотками (а.с.9-29).

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом.

Заперечень щодо вказаного розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 не висловила, оскільки відзиву на позов до суду не надіслала.

Оскільки факт виконання умов договору і повернення кредиту відповідачем ОСОБА_1 не доведено, то право АТ КБ «ПРИВАТБАНК» невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту.

Отже, слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 59111,60 грн. станом на 17.10.2023 року, тобто в межах заявлених позовних вимог.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини позики, а саме кредиту, які регулюються ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частинами 1, 2, 4 статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за договором кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

VІ. Висновки суду

Аналізуючи норми наведеного законодавства та досліджені судом докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на звернення до суду з означеним позовом.

Також, у суду склалася достатня переконаність у тому, що позов підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав, які підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, проаналізованими судом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Отже, суд констатує той факт, що позивачем надано суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які проаналізовані судом у їх сукупності та взаємозв`язку і дають підстави для висновку про задоволення позову, тоді як відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань за договором кредиту без номера від 15.06.2011 року.

Крім того, між відповідачем та банком склалися кредитні правовідносини, в яких банк є кредитором, а відповідач боржником, проте, боржником доказів на підтвердження факту виконання умов договору кредиту суду не надано.

Оскільки факт виконання умов договору і повернення кредиту відповідачем ОСОБА_1 не доведено, то право АТ КБ «ПРИВАТБАНК» невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплачено судовий збір в сумі 2684 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.10.2023 року (а.с.1)

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.

Керуючись ст.ст.4,5,7,10,11,12,13,76-81,83,89,133,141, 247,258,259,263-265,ч.4ст.268, ст.ст.273,274-279ЦПК України,на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 634, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

вирішив:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», в інтересах якого діє Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 15.06.2011 року без номера в сумі 59111 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто одинадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Розподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (ч.4 ст.273 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) сторін:

- позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Петропавловськ-Камчатський-50, російська федерація, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 09.06.2017 року органом 0540, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 28.12.2023 року.

Суддя: