Ухвала суду № 115991381, 27.12.2023, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №937/9077/20

Провадження №1-і/333/176/23

УХВАЛА

Іменем України

27 грудня 2023 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернції, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальні провадження №12020080140002241, 22020080000000059 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тирасполь Республіка Молдова, який є особою без громадянства, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -

останній раз Суворовським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.187, ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.12.2019 року по відбуттю строку покарання

за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, ч.1 ст.258-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, ч.1 ст.258-3 КК України.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів Запорізької області», визначено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за Комунарським районним судом м.Запоріжжя.

В межах своєї компетенції, Комунарський районний суд м.Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а у справах, по яких Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили, вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання пов`язані із виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.

19 грудня 2023 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та передано для розгляду судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обвинувачений проти клопотання прокурора заперечував і просив суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання. Послався на погіршення стану здоров`я, знаходження свідків на тимчасово окупованій території, що виключає можливість впливу на них, відсутності доказів його винуватості.

Захисник обвинуваченого підтримала думку свого підзахисного і зазначила, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню у зв`язку із необґрунтованістю ризиків, визначених у клопотанні прокурора.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і процедури встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити за такого.

Судом встановлено, що 08.09.2020 року за фактом розбійного нападу на ОСОБА_6 слідчим було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

09.09.2020 року за фактом розбійного нападу на ОСОБА_7 слідчим було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

01.10.2020 року за фактом незаконного носіння та зберігання вогнепальної зброї слідчим було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України.

08.10.2020 року за фактом участі у складі терористичної групи слідчим було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.258-3 КК України.

08.09.2020 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст.208 КПК України.

09.09.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч.ч. 2,3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

10.09.2022 року ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому продовжувався суддями Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, Томаківського районного суду Дніпропетровської області та Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

З поданих матеріалів суд вбачає, що 02.11.2023 року згідно ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, до 31.12.2023 року включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу застави: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 214720,00 гривень.

Відповідно до ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК Українипро його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

При застосуванні запобіжного заходу суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання неодружений, не має на утриманні жодної особи, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку суду тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що осіб на утриманні немає, не працевлаштований, конкретні обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, зокрема, свідчить про існування з боку обвинуваченої особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому наявність підозри у вчиненні чотирьох кримінальних правопорушень, вчинення злочинів у минулому, додатково доводять ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Оголошення у розшук у 2020 році, відсутність стійких соціальних зв`язків свідчать про існування ризику переховування від органів досудового розслідування або суду.

Також при вирішенні питання судом враховується тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим. Так, санкція ч.1 ст.258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

Тяжкість ймовірного покарання, що загрожує особі, не є самостійною підставою для утримання під вартою, але у сукупності з іншими обставинами збільшує ризики настілки, що його неможливо не враховувати.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).

Згідно з положеннями Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вбачає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи, що законодавець передбачив в ч.4ст.183 КПК України, право, а не обов`язок суду не визначати розмір застави, 05.09.2023 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя під час продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначив обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний західзаставу - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 268 400 грн.

Виходячи із вимог ч.2 ст.182КПК України та з урахуванням відсутності цивільного позову потерпілих, тяжкості злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 214 720 гривень, які ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести. На думку суду, вказаний розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбаченіст. 194 КПК України.

Враховуючи ненадання стороною захисту доказів на підтвердження стійкості соціальних зв`язків, місця можливого перебування у разі застосування домашнього арешту, офіційного працевлаштування обвинуваченого і даних про осіб, що можуть виступати поручителями, суд не знаходить можливим застосування до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту або особистої поруки.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182,183,187,199, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 27грудня 2023року до 24 лютого 2024 року включно.

Визначити одночасно щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_5 або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 214 720 (двісті чотирнадцяти тисяч сімсот двадцяти) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа). Обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки, строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» МЮУ.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору і направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» МЮУ для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1