Рішення № 115988980, 05.12.2023, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5349/23

Провадження № 2-а/589/43/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О. В.,

секретаря судового засідання Щерби Я. Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Глуха М. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції України в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 17 квітня 2023 року інспектором СРПП ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області Некрестьяном Ю.О. винесено постанову серії БАД № 311681 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КпАП України, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Згідно постанови, 17 квітня 2023 року о 21 год. 40 хв. в м. Глухів по вул. Веригінська при проїзді перехрестя з вулиці Дорошенків, здійснюючи поворот на вул. Дорошенків, не подав лівого світлового покажчика повороту, не був пристебнутий ременем безпеки, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 9.2(б), 2.3(в), 2.1(а) ПДР України. За вказані дії, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позивач з постановою не згодний, заперечує вказані в постанові обставини правопорушення. Зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, інспектором поліції не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема в частині дослідження доказів, які, як зазначає позивач, взагалі були відсутні. За словами позивача, ПДР України він не порушував, зауважив, що його транспортним засобом керував товариш, в той час як він перебував на пасажирському місці. Також додав, що вказану постанову він отримав лише 09.10.2023, а про її наявність дізнався , коли виявив, що на його рахунки виконавцем накладено арешт.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, у якому проти позову заперечував, вважаючи, що при розгляді та оформленні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 всі вимоги закону поліцейським були дотримані. Наголошував на тому, що обставини, викладені за змістом постанови відповідають дійсності. Також відповідач повідомив, що факт вчинення правопорушення був зафіксований нагрудним відеореєстратором, однак, наразі цей відеозапис знищений за спливом встановленого строку зберігання (30 діб). Натомість надав письмові пояснення інспектора, який виніс оскаржувану постанову ОСОБА_2 .

Позивач надав відповідь на відзив, за змістом якого вважав недоцільним враховувати покази інспектора поліції, який виніс постанову, з огляду на його упередженість.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що в той день вони з товаришем ОСОБА_3 їхали в м. Глухів по запчастини. При цьому, за кермом його автомобіля був саме ОСОБА_3 . В м. Глухів їх зупинили працівники поліції, попросили вийти з автомобіля, взяли на перевірку документи та попрямували до свого автомобіля, почали заповнювати якісь документи. Виявилось, що вони складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що і він, і його товариш стверджували, що за кермом був саме останній, однак працівники поліції це до уваги не прийняли, пояснили, що якщо автомобіль належить позивачу, то і протокол буде складений на нього, а доводити протилежне в подальшому доцільно в суді.

Представник позивача вимоги позову також підтримав з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату і час проведення судового засідання, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 квітня 2023 року інспектором СРПП ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області Некрестьяном Ю.О. винесено постанову серії БАД № 311681 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КпАП України, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Згідно постанови, 17 квітня 2023 року о 21 год. 40 хв. в м. Глухів по вул. Веригінська при проїзді перехрестя з вулиці Дорошенків, здійснюючи поворот на вул. Дорошенків, не подав лівого світлового покажчика повороту, не був пристебнутий ременем безпеки, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 9.2(б), 2.3(в), 2.1(а) ПДР України. Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Дану постанову позивач вважає протиправною, з підстав викладених у позові, і зазначені доводи позивача не знайшли свого спростування під час розгляду справи судом.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, враховуючи вищезазначені норми закону, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення повинні міститися докази того, що позивач не дотримався положень ПДР України, вказаних у постанові.

Лише при таких обставинах можна вважати, що посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення достовірно з`ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, та на законних підставах винесено постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проте, матеріали справи, що стали підставою винесення оскаржуваної постанови, не містять даних, зокрема, фото-відео, пояснення свідків, які б підтверджували, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 9.2(б), 2.3(в), 2.1(а) ПДР України.

Більш того, ОСОБА_1 взагалі заперечує факт керування ним транспортним засобом, в той час як відповідач цього не спростував.

Так, відеозапис, що зазначений як додаток до протоколу, суду не наданий, оскільки, як зазначає відповідач, був знищений за спливом встановленого строку зберігання (30 діб).

Разом з тим, будь-якого підтвердження знищення такого відеозапису, зокрема акту, суду не надано.

Крім того, відповідач не повідомляв суду про наявність свідків вказаної події та питання про їх виклик до суду не ставив.

Надані суду письмові пояснення інспектора поліції, яким була винесена оскаржувана постанова, самі по собі не можуть бути покладені в основу доведеності вини позивача, з огляду на те, що, за встановлених обставин, такий свідок не відповідає критерію нейтральності, оскільки є зацікавленим у результатах розгляду справи.

Натомість, допитаний в судовому засіданні, за клопотанням позивача, свідок ОСОБА_3 підтвердив суду обставини, на які посилається позивач, зокрема повідомив, що в квітні на прохання ОСОБА_1 він поїхав з ним до м. Глухів за запчастинами, при цьому свідок був за кермом автомобіля позивача, оскільки останній позбавлений права керування. Вже в м. Глухів їх зупинили працівники поліції, які оглянули автомобіль, зокрема, багажник, при цьому розкидали речі, що там лежали та попросили надати документи. Після цього направились до свого автомобіля, а свідок з позивачем в цей час складали речі. Повернувшись за декілька хвилин, працівники поліції повідомили про намір скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Свідок при цьому зазначав, що за кермом був саме він, а не ОСОБА_1 , проте інспектори поліції його слова до уваги не приймали, зазначали, що цей факт слід доводити в суді.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, як вбачається з вищевикладеного, відповідач зазначеного обов`язку не виконав та не надав до суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».

У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Отже, при винесенні оскаржуваного рішення, інспектором поліції не зібрано достатніх доказів, які б переконали суд у тому, що дійсно мала місце подія і склад правопорушення, за обставин, викладених у постанові.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність і законність постанови по справі про адміністративне правопорушення, тому вищезазначену постанову слід скасувати.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку ст. 139 КАС України.

Разом з тим, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення йому строку звернення до адміністративного суду, оскільки такий строк пропущений не був (позивач отримав оскаржувану постанову 09.10.2023 та 17.10.2023 звернувся до суду з позовом).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 10, 118-123, 246-248, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора СРПП ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області Некрестьяна Юрія Олександровича серія БАД № 311681 від 17.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 / за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області /код ЄДРПОУ 40108777, адреса: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23/ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду (м. Харків) шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук