Рішення № 115987050, 06.12.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9098/21

Провадження № 2/487/486/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

06 грудня 2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Миколаївської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С.Г., про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Миколаївської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С.Г., в якій позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений на біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» 10 квітня 2001 року, зареєстрований за реєстровим номером 1744; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті батьків ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки, а 15.03.2021 року мати. Після їх смерті залишилась спадщина у виді квартири АДРЕСА_1 , яка належала їм на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2001 р. Звернувшись до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, оскільки договір-купівлі продажу належного спадкодавцям майна не посвідчено нотаріально. Через це вона змушена звернутись до суду.

28 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

20 січня 2022 року відкрито провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

15.03.2023, 15.05.2023 надійшла заява представника Миколаївської міської ради про розгляд справи за відсутності представника Миколаївської міської ради.

15.05.2023 надійшла заява представника позивача, в якій вона зазначає, що не заперечує провести розгляд без її участі.

18 вересня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та третя особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, правом на подання відзиву на позов та пояснень не скористались.

Враховуючи повторну неявку відповідачів, заяву представника позивача, представника відповідача, у відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10 квітня 2001 року на Біржі нерухомості «Эдвайс-Консульт» та зареєстрованого за №1744, ОСОБА_2 , діюча за себе та від імені ОСОБА_3 , продала, а ОСОБА_5 , ОСОБА_6 купили у рівних, по 1/2, частках квартиру АДРЕСА_1 .

18.04.2001 року вказаний договір зареєстровано в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за р. № 16164.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_8 є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 (а.с. 13, 14).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Отже, спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його дочка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_6 .

Згідно з відповіддю Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 21.01.2022, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не виявлена.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва Про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, ОСОБА_9 15.05.2001 р., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Отже, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті свого батька.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки та відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 .

Відповідно докопії спадковоїсправи №73/2021,заведеної приватнимнотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С.Г. після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини, а ОСОБА_4 про відмову від належної йому частки у спадщині.

Постановою приватного нотаріуса ММНО Горобченко С.Г. від 17.11.2021 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері на 1/2 частку №37 по АДРЕСА_2 з тих підстав, що договір купівлі-продажу належного спадкодавцю майна не посвідчений нотаріально.

Щодо визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладено 10.04.2001 р.

На момент укладення договору купівлі-продажу правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 р. на підставі ЦК України N 435-IV (435-15) від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з цим, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», на яку є посилання у договорі купівлі0продажу, дозволяла членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, на дату укладання договору купівлі-продажу квартири, в законодавстві існували протиріччя щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору, мала місце колізія норми ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" та норми кодифікованого нормативно-правового акту, а саме ст. 277 ЦК Української РСР 1963 року.

Разом з цим, у відповідності зіст. 47 ч.2 ЦК УРСР(у редакції 1963 р.), якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказаний договір купівлі-продажу був укладений відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент його укладення, зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», виконаний сторонами, але на теперішній час укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна неможливо у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

При вказаних вище обставинах суд вважає, що позовні вимоги Позивача щодо визнання договору дійсним правомірні та підлягають задоволенню.

Щодо визнання права власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Визнання права власності на майно за померлим неможливе, оскільки це право не може бути зареєстроване.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 ЦК України.

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до матеріалів спадкової справи єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким належала АДРЕСА_1 по 1/2 частці, є їх дочка ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази та враховуючи, що існують перешкоди в оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, судом встановлено коло спадкоємців та склад спадкового майна, при обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права, відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси інших осіб.

Аналіз наведених доказів дозволяє суду зробити висновок, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Миколаївської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С.Г., про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири від 10 квітня 2001 року, укладений на Біржі нерухомості «Эдвайс-Консульт», за яким ОСОБА_2 , діюча за себе та від імені ОСОБА_3 , продала, а ОСОБА_5 , ОСОБА_6 купили у рівних, по 1/2, частках квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод під реєстраційним № 1744.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батьків - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С.Г.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2023 року.

Суддя З.М.Сухаревич