Рішення № 115980467, 26.12.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/15914/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту 4 рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 4 рішення відповідача п`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 20.04.2023 про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва терміном на 10 років на земельну ділянку площею 0,0197 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 10 років на земельну ділянку площею 0,0197 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі, пославшись на п. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, у зв`язку з тим, що ділянка відноситься до земель загального користування проїзд є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову та зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає. Проїзд в населеному пункті Даничі між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 позначений на Плані меж земельної ділянки, виготовлений судовим експертом на замовлення позивача та існує згідно Плану населеного пункту Даничі, понад 55 років і застосовується до нині. Відповідно до рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.09.2021 у справі №743/526/21, а в подальшому при його апеляційному оскарженні згідно постанови Чернігівського апеляційного суду від 30.01.2023 у вказаній справі зазначається, та враховується учасниками процесу інформація про «проїзд», в тому числі, і позивачем ОСОБА_1 , що … «ділянки дороги на проїзд (під дорогу) між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 …», «… воріт та огорожі, встановлених на проїзді між будинком АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.03.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду орієнтовною площею 0,0197 га із цільовим призначенням для городництва строком на 10 років, що знаходиться в межах с. Даничі, Ріпкинської територіальної громади. До вказаної заяви позивачем додано: копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; схему розміщення бажаної земельної ділянки (а.с.6-7).

Згідно витягу з рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 20.04.2023 про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок для передачі в оренду, селищна рада вирішила відмовити громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 10 років на земельну ділянку площею 0,0197 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі відповідно до пункту 3 статті 123 Земельного кодексу України, у зв`язку з тим, що ділянка відноситься до земель загального користування проїзд (пункт 4) (а.с.5).

Вважаючи вказаний пункт рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, суд зазначає, що у статті 118 Земельного кодексу України міститься загальне посилання на те, що місце розташування земельної ділянки повинно відповідати вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закону) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи проїзд в населеному пункті Даничі між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 позначений на Плані меж земельної ділянки, виготовлений судовим експертом на замовлення позивача та існує згідно Плану населеного пункту Даничі, понад 55 років і застосовується на даний час.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.09.2021 у справі №743/526/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ріпкинської селищної ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 30.01.2023, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішення суду встановлено наступне.

Так, предметом розгляду справи №743/526/21 був факт неправомірних дій щодо демонтажу відповідних воріт та огорожі, встановлених на проїзді між будинком АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

В судовому рішенні в графі Оцінка суду, зокрема, зазначено «В той же час, по справі відсутні будь-які докази на підтвердження майнових прав ОСОБА_4 на ворота та огорожу, встановлені на проїзді між будинком АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Суд зауважує, що проїзд відноситься до земель комунальної власності, в силу ст. 83 Земельного кодексу України, та за жодних обставин не може передаватися у власність та користування фізичним особам».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача від 20.04.2023, пунктом 4 якого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 10 років на земельну ділянку площею 0,0197 га на території Ріпкинської селищної ради в межах села Даничі, оскільки, як встановлено судом бажана земельна ділянка, яку має намір отримати позивач в оренду на 10 років відноситься до земель загального користування проїзд.

Проїзд відноситься до земель комунальної власності, а тому в силу статті 83 Земельного кодексу України не може передаватися у власність та користування фізичним особам, як наслідок відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту 4 рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (вул. Святомиколаївська, 85, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 04412583).

Повне судове рішення складено 26.12.2023.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО