Рішення № 115979431, 27.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року Справа № 480/11906/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11906/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди із відповідними доплатами, згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та допомоги на оздоровлення за 2021 рік із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн. в період часу з 01.01.2021 року до дати ухвалення судового рішення у даній справі;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої в період часу з 01.01.2021 до 24.12.2021 суддівської винагороди із відповідними доплатами, згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з 2002 року працював суддею Ковпаківського районного суду міста Суми.

Рішенням Вищої Ради правосудді від 23.12.2021 року № 2359/0/15-21 його було звільнено у відставку.

24.12.2021 Ковпаківським районним судом міста Суми було видано наказ про звільнення позивача з посади судді у відставку.

У період часу з 01.01.2021 до моменту звільнення у відставку 24.12.2021 щомісячна винагорода судді нараховувалась та виплачувалася позивачу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 грн.

На думку позивача, застосування прожиткового мінімуму в сумі 2102 грн. при нарахуванні винагороди судді є протиправним, оскільки не відповідає вимогам Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів, а також призвело до порушення права позивача на належне матеріальне забезпечення.

Ухвалою суду від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області у відзиві на позов зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102 грн. Тому у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.

Указом Президента України Про призначення суддів № 513/2002 від 02.06.2002 ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Ковпаківського районного суду Сумської області вперше строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України Про обрання суддів № 261-VІ від 10.04.2008 позивача обрано безстроково на посаду судді Ковпаківського районного суду м. Суми.

Рішенням Вищої Ради правосудді від 23.12.2021 № 2359/0/15-21 суддю ОСОБА_1 звільнено у відставку.

24.12.2021 на підставі вказаного рішення Вищої Ради правосуддя Ковпаківським районним судом міста Суми було видано наказ про звільнення позивача з посади судді у відставку.

У період з 01.01.2021 по 24.12.2021, тобто до моменту звільнення у відставку, щомісячна винагорода судді ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалася із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 грн.

Вважаючи застосування прожиткового мінімуму в сумі 2102 грн. при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди у спірному періоді протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані з нарахуванням і виплатою суддівської винагороди, регулюються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Так, за приписами ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Особливості забезпечення суддів суддівською винагородою викладені у ст. 135 вказаного Закону.

Відповідно до частин 1-4 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Таким чином, суддівська винагорода безпосередньо залежить від базового розміру посадового окладу судді, який у свою чергу залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення на 2021 рік було визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

Зокрема, положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" було установлено з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270грн., а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102грн.

Між сторонами цієї справи виник спір стосовно того, який саме із зазначених прожиткових мінімумів належить застосовувати при обчисленні суддівської винагороди у період з 01.01.2021 по 24.12.2021.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до ст. 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, є Закон України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Водночас ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270 грн., був визначений також новий вид прожиткового мінімуму - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій територіального управління, які полягають у нарахуванні і виплаті позивачеві суддівської винагороди виходячи з розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, суд наголошує на тому, що згідно зі ст. 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється виключно законом про судоустрій.

У свою чергу ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що базовий розмір посадового окладу судді визначається із застосуванням розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Правові підстави та порядок визначення розміру такої величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, а також орган, уповноважений її визначати, встановлені спеціальним нормативно-правовим актом Законом України "Про прожитковий мінімум".

На час виникнення спірних правовідносин Верховною Радою України вже було реалізоване повноваження щодо затвердження в законі про Державний бюджет України на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір такої розрахункової величини станом на січень 2021 року був визначений безпосередньо у ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

За таких обставин суд дійшов висновку, що під час обчислення суддівської винагороди ОСОБА_1 у спірному періоді територіальне управління зобов`язане було керуватися положеннями ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" і проводити відповідні розрахунку виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270 грн.

Натомість територіальним управлінням під час нарахування і виплати суддівської винагороди позивача року був застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн., тобто вид прожиткового мінімуму, який не передбачений ні Законом України "Про судоустрій і статус суддів", ні Законом України "Про прожитковий мінімум".

Такі дії територіального управління суперечать приписам ст. 130 Конституції України та ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому є протиправними.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21 та від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій. Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Верховний Суд дійшов висновку, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270 грн 00 коп), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн.) на підставі абз. 5 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" була неправомірною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди із відповідними доплатами згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та допомоги на оздоровлення за 2021 рік із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн у період з 01.01.2021 по 24.12.2021, та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої в період з 01.01.2021 по 24.12.2021 суддівської винагороди із відповідними доплатами згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Українських Перемог, буд. 4, м. Суми, Сумська область. код ЄДРПОУ 26270240) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди із відповідними доплатами згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та допомоги на оздоровлення за 2021 рік із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн у період з 01.01.2021 по 24.12.2021.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої в період з 01.01.2021 по 24.12.2021 суддівської винагороди із відповідними доплатами згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та допомоги на оздоровлення за 2021 рік із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар