Рішення № 115977901, 26.12.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7177/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Притули К.М., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 40108709, 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка,41) про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області від 18.07.2023 №1038 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області», в частині застосування відносно - поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 (спец, жетон №0061685) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п.1 наказу);

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 07.08.2023 №416 о/с «По особовому складу», яким фактично звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

- стягнути з ГУНП в Кіровоградській області, (ЄДРПОУ 40108709, юридична адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41) на користь ОСОБА_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ) суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення 10.08.2023 по дату ухвалення судового рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що порядок проведення службового розслідування не було дотримано і проведено з грубим порушенням прав позивача, висновки комісії про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку є однобічними, упередженими і необгрунтованими, а прийняті на його підставі рішення протиправними.

Ухвалою судді від 30 серпня 2023 року відкрито загальне позовне провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 20 вересня 2023.

Представник відповідача у поданому до суду 19 вересня 2023 року відзиві позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні повністю (а.с. 18-40, т.1).

Ухвалою судді від 20.09.2023 відкладено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді від 22.09.2023 клопотання представника ГУНП у Кіровоградській області про виклик свідків задоволено.

04.10.2023 на адресу суду, від представника відповідача, надійшли додаткові пояснення.

04.10.2023 ухвалою судді закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.10.2023.

18.10.2023 судом оголошено перерву до 06.11.2023.

Ухвалою судді від 06.11.2023 задоволено клопотання про відкладення розгляду справи, відкладено судове засідання до 22.11.2023.

Ухвалою судді від 22.11.2023 задоволено клопотання про відкладення розгляду справи, відкладено судове засідання до 04.12.2023.

Ухвалою судді від 04.12.2023 задоволено клопотання про відкладення розгляду справи, відкладено судове засідання до 12.12.2023.

12.12.2023, враховуючи клопотання сторін, судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

10.07.2023 до ГУНП в Кіровоградській області надійшов рапорт т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції Якубенка Ю.С. від 09.07.2023 №853/48-2023 щодо організації проведення службового розслідування за фактом заподіяння тілесних ушкоджень поліцейському офіцеру громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітану поліції ОСОБА_1 та можливого наїзду автомобілем під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з можливим отриманням тілесних ушкоджень останніми (а.с. 47-48 т.1).

За фактами викладеними у вказаному рапорті, начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ від 11.07.2023 №983 «Про організацію проведення службового розслідування».

Під час проведення службового розслідування, на підставі направлення лікаря КНП «Петрівська ЦЛ» від 09.07.2023, у приміщенні відділення судово-медичної токсикології КЗ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ» ДОЗ Кіровоградської облдержадміністрації, судово-медичним експертом проведено судово-медичне дослідження (обстеження) крові громадянина ОСОБА_1 (дата і час відбору зразка: 09.07.2023, 23:00), за наслідками якого складено акт від 12.07.2023 №2324 (а.с. 49-50 т.1).

Відповідно до висновків акту судово-медичного дослідження №2324 від 12.07.2023, на основі результатів судово-медичного дослідження крові громадянина ОСОБА_1 , в крові виявлений етиловий спирт в кількості 2,36 г/дм-3.

Згідно з повідомленням начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 12.07.2023 №10642/114-202, у період часу з 08.07.2023 по 09.07.2023 поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського районного відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області капітан поліції Олексій Охріменко до несення служби та/або перебування у добовому наряді не здійснювався та знаходився поза службою (а.с. 99 т.1).

18.07.2023, дисциплінарною комісією ГУНП в Кіровоградській області, складений висновок службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції Якубенка Ю.С. від 09.07.2023 №853/48-2023 (а.с. 25-66 т.2).

Як встановлено службовим розслідуванням, 09.07.2023 між ОСОБА_1 та місцевими жителями смт Балахівка Петрівської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області виник конфлікт під час якого ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 та почав рух, у ході чого здійснив наїзд на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . В результаті наїзду ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 4-5 п`ясткової кістки правої руки.

10.07.2023 слідчим відділенням Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області відомості за фактом можливого спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 внесено до ЄДРП за №12023121060001195 від 10.07.2023 та розпочато досудове розслідування передбачене ч.2 ст.365 КК України.

Разом із цим, 09.07.2023 в ході конфліктної ситуації ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани скроневої частини голови праворуч та саден нижніх кінцівок. За даним фактом сектором дізнання Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області відомості внесено до ЄРДР за №12023121180000351 від 10.07.2023 та розпочато досудове розслідування, передбачене ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.07.2023, 09.07.2023 близько 18.00 він на автомобілі марки ВАЗ 2115, зеленого кольору, який належить ОСОБА_5 та який був за кермом, разом з останнім виїхали від озера, яке розташоване поблизу смт Балахівка. Також, разом із ними були знайомі ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Проїзджаючи через центр смт Балахівка, біля ринку, ОСОБА_1 помітив скупчення людей, близько 30 осіб, які розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 попросив ОСОБА_3 , під`їхати до них, так як йому потрібен був місцевий мешканець у власних справах, на що останній погодився.

Зупинившись біля ларька, ОСОБА_6 припаркував свій автомобіль навпроти, з іншої сторони дороги. Після чого ОСОБА_1 вийшов з переднього пасажирського місця автомобіля та підійшов до вищевказаних осіб та запитав, чи не знають вони, де знаходиться ОСОБА_9 , на що у відповідь Невідомий чоловік відповів ОСОБА_1 «що ви тут собі накрутили, що це за мусорський бєзпрідєл». Зрозумівши, що дана особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поводить себе неадекватно, голосно розмовляє (кричить), ОСОБА_1 вирішив не продовжувати даний конфлікт, однак в цей час із автомобіля вийшов ОСОБА_10 та підійшовши до нього, декілька разів зробив зауваження присутнім особам з приводу того, що вони проявляють неповагу до ОСОБА_1 і в цілому, на думку ОСОБА_11 поводять себе Неадекватно, перебуваючи на вулиці. З даного приводу невідомі ОСОБА_1 особи, з його слів, ще більше почали проявляти агресію. ОСОБА_1 в свою чергу намагаючись уникнути подальшого конфлікту, попрохав вибачення та мав намір піти.

В цей же час, хто саме ОСОБА_1 невідомо, йому в обличчя виплиснув пиво. ОСОБА_1 почав витирати пиво руками з обличчя оскільки воно потрапило в очі. Після цього він відчув удар по щоці, зліва. Хто саме вдарив його вдарив, він не бачив. Після того ОСОБА_1 взяв чоловіка, який кричав, за плече та намагався його заспокоїти, однак вищевказані невідомі особи обступили ОСОБА_1 та його знайомих.

У своєму поясненні ОСОБА_1 вказав про те, що на його думку йому та його знайомим, які стояли поруч, може загрожувати небезпека життю та здоров`ю, і він повідомив присутнім, що необхідно йти до авто. Вони швидко підійшли до автомобіля. ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, на якому приїхав, чому саме він сів за кермо, він повідомити не зміг, та сказав ОСОБА_12 , що потрібно від`їхати від даного місця, так як ситуація досить складна враховуючи те, що поряд присутні агресивні чоловіки.

Після того, він завів двигун автомобіля та почав рух, при цьому сторонніх які б заважали руху автомобіля, не було. В цей же час невідомий ОСОБА_1 чоловік вискочив на капот автомобіля та вчепившись руками за капот, перебував на ньому в положенні лежачи на животі.

У цей час ОСОБА_1 через відчинене скло зробив чоловіку зауваження, щоб той зліз з капоту автомобіля, але останній відмовився та почав наносити рукою удари по лобовому склу автомобіля, розбито його. Поки відбувалась дана подія, особи, які знаходилися неподалік авто, в кількості близько 30 осіб, підійшли до автомобіля та через відчинене вікно автомобіля почали наносити удари ОСОБА_1 по обличчю. Поки ОСОБА_1 закривав обличчя, ховаючи його від ударів, один із учасників відчинив двері та із застосування сили витяг його із салону автомобіля, при цьому продовжуючи наносити удари руками та ногами.

ОСОБА_1 у своєму поясненні вказав, що супротиву він не чинив і намагався встояти на ногах, однак не зміг та впав на землю, проте невідомі особи продовжували наносити йому тілесні ушкодження у вигляді ударів по голові та тулубу, у зв`язку із чим ОСОБА_1 втратив свідомість.

Хто саме наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 не бачив. Прийшов до тями в кареті швидкої медичної допомоги.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , того дня, алкогольні напої він не вживав.

Натомість факт вживання 09.07.2023 ОСОБА_1 алкогольних напоїв підтверджується висновком акту судово-медичного дослідження №2324 від 12.07.2023.

За висновками службового розслідування ОСОБА_1 порушив вимоги п.1 ч.1, ч.2 ст.18, ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1, 6 пункту 1.3 розділу І, пункту 2.1, підпункту 1 пункту 2.3, підпункту 7 пункту 2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських Головного управління, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Кіровоградській області, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2021 №787, абз. 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 1.5 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства, службової дисципліни, Присяги поліцейського та правил дорожнього руху, керуванні 09.07.2023 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, неврахуванні дорожньої обстановки, вчиненні дій, що створили загрозу життю або здоров`ю громадян, унаслідок якої двоє осіб отримали тілесні ушкодження, нездійсненні повідомлення за скороченим номером екстреного виклику « 102» про правопорушення, виненні протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, зокрема ГУНП в Кіровоградській області.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області» №1038 від 18.07.2023 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.67-70, т.2).

Наказом ГУНП в Кіровоградській області «По особовому складу» №416 о/с від 07.08.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) (а.с.74, т.2).

Позивач не погодився з правомірністю вказаних вище наказів, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку правомірності винесення спірних наказів, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Статтею 8 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно положень пунктів 1,4, розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства

внутрішніх справ України

07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок проведення службових розслідувань), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.

Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Пунктами 2-7 Порядку проведення службових розслідувань визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Надання чергової відпустки поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, здійснюється з повідомленням голови дисциплінарної комісії.

Ч.1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Таким чином, Порядком проведення службових розслідувань не передбачено обов`язку вручати Наказ про призначення проведення службового розслідування, натомість, як вбачається з матеріалів справи у позивача були відібрані письмові пояснення, скарг на дії осіб, які проводять службове розслідування, а також на зміст наданих ним пояснень позивачем подано не було, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів позивача про порушення порядку проведення службового розслідування.

Ч. 1, п. 1, 6, 7, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Позивачем обставини складання Присяги працівника Національної поліції України не заперечувались, що підтверджується наявністю копії присяги позивача та підпискою-зобов`язанням неухильно дотримуватись норм, визначених законодавством для поліцейських.

Згідно положень п. 2 Розділу ІІ, абз. 2 п. 2, п. 3 Розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема, сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Суд встановив, що з метою об`єктивного з`ясування обставин, причин та умов, що призвели до порушення позивачем службової дисципліни, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було вивчено зібрані матеріали і відомості про дисциплінарний проступок, а саме відеозаписи, зроблені на місці вчинення правопорушення (які також долучені до матеріалів справи), опитані позивач та інші учасники події що сталась 09.07.2023.

Обставини зазначені у висновку службового розслідування також підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок інспектор відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_13 .

Так, зміст долучених до матеріалів справи документів свідчить, що в ході проведеного службового розслідування підтверджено факт керування позивачем 09.07.2023 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, неврахування дорожньої обстановки, вчинення дій, що створили загрозу життю або здоров`ю громадян, унаслідок якої двоє осіб отримали тілесні ушкодження, нездійснення повідомлення за скороченим номером екстреного виклику « 102» про правопорушення.

Вказані порушення підпадають під визначення порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення, відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту.

Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює повагу до гідності інших осіб, ввічливість та дотримання високої культури спілкування, доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів, недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі № 815/4478/16.

Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. В свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

На думку суду, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.

Вчинені ОСОБА_1 дії в частині керування 09.07.2023 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, неврахування дорожньої обстановки, вчинення дій, що створили загрозу життю або здоров`ю громадян, унаслідок якої двоє осіб отримали тілесні ушкодження, нездійснення повідомлення за скороченим номером екстреного виклику «102» про правопорушення, свідчать про порушення вимог чинного законодавства, що не може сприяти зміцненню авторитету поліції. Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.

При цьому, суд звертає увагу, що позивача звільнено не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі адміністративно-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Адміністративна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним адміністративного правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Натомість, як визначено ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.

Дисциплінарна та адміністративна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Тобто, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Окремо суд наголошує на тому, що в даному випадку особою було вчинене діяння несумісне з посадою позивача та яке виходить за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки останнім було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Отже, суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним з вчиненому дисциплінарному проступку.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є обґрунтованим, а тому оскаржувані позивачем накази є правомірними та не підлягають скасуванню.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Оскільки звільнення позивача є правомірним, у суду відсутні підстави для його поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА