Рішення № 115973814, 30.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11748/23

Провадження № 2/752/5456/23

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко Сергій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пархомчук С.В., звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 21188, відповідно до якого запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-Факторинг» заборгованість в розмірі 15622 грн.. На підставі вказаного виконавчого напису 12 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню в зв`язку з порушенням приватним нотаріусом Сазоновою О.М. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами та чинного законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом. Зазначає, що приватний нотаріус вчинила напис на договорі, який нотаріально не посвідчений, не перевіривши безспірність заборгованості позивача , без повідомлення про порушення зобов`язань та про відступлення права вимоги.

Позивач просить суд виконавчий напис № 21188, вчинений 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-Факторинг» в розмірі 15622 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 17-18). Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третім особам - для подання до суду письмових пояснень.

Представник позивача 6 липня 2023 року подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 21188, вчиненого 9 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 (а.с. 19-22).

Ухвалою Голосіївського районного суду від 7 липня 2023 року (а.с. 26-28) заяву представника позивача - адвоката Пархомчука С.В. про забезпечення позову задоволено; зупинено примусове стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису за реєстраційним № 21188, вчиненого 26 листопада 2921 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-Факторинг».

В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлені належним чином.

Позивач та її представник про причини неявки суд не повідомили, судова повістка, яка була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, повернута до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначено причиною повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 30).

Відповідач ТОВ «ВВС-Факторинг», про причини неявки представника суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., про причини неявки суд не повідомила, своїм правом на надання письмових пояснень по суті позову не скористалася, будь-яких клопотань до суду не надсилала, судова повістка, яка була направлена за місцем реєстрації приватного нотаріуса, повернута до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначено причиною повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 32).

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу м Києва Лисенко С.О. про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на надання письмових пояснень по суті позову не скористався, будь-яких клопотань до суду не надсилав.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачем підстави для позову, суд вважає, що позов слід задовольнити, з огляду на наступне.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 21188 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-Факторинг» заборгованості за договором надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8341028 від 23 січня 2020 року, укладеним між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Арагон», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором про надання фінансових послуг факторингу № 21/07.2020 від 21 липня 2020 року є ТОВ «ВВС-Факторинг» (а.с.10).

Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.07.2020 по 01.06.2021 у розмірі: 3000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10272 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1500 грн. - прострочена заборгованість за пенею. За вчинення виконавчого запису стягнено плати згідно ст. 31 Закону України «Про нотаріат». Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-Факторинг» складає 15622 грн..

12 січня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко С.О., розглянувши заяву про примусове виконання вказаного виконавчого напису, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 (а.с. 6).

Звертаючись у суд з даним позовом ОСОБА_1 зазначає, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вчинено на договорі, який нотаріально не посвідчений, не перевірена безспірність заборгованості позивача, без повідомлення про порушення зобов`язань та про відступлення права вимоги.

Відповідач, не надавши до суду відзиву, приведені в позові обставини не спростував.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому, вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 26 листопада 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Як зазначає позивач, їй не відомо про заборгованість та про наявність у відповідача права вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав суду доказів зворотного. Також позивачу не було надіслано повідомлення про вчинення виконавчого напису, тобто нотаріусом не додержано належних вимог для вчинення виконавчого напису.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що позивач не отримувала вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань.

Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.

Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

В обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 21188 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

З наданої суду позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 заперечує безспірність сум заборгованості, що підлягають до стягнення за виконавчим написом. Зазначила, що нотаріус вчинила оскаржуваний виконавчий напис не перевіривши чи дійсно заборгованість є безспірною.

За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ТОВ «ВВС-Факторинг», не подавши відзив на позов, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за договором відступлення права вимоги за укладеним з фінансовою установою договором, та саму суму заборгованості.

Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчих написів, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позов про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, знайшов своє підтвердження під час розгляду та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «ВВС-Факторинг» необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 18, 82, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко Сергій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 26 листопада 2021 року за реєстровим номером 21188, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» суми боргу за договором надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8341028 від 23 січня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» в розмірі 15622 (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять дві) гривні таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (місцезнаходження 01103 м. Київ вул. Підвисоцького Професора, 10/10, код ЄДРПОУ 37686875) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк