Рішення № 115971087, 12.12.2023, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/310/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі", вул. Володимирська, буд. 92, м. Васильків, Київська обл.,08600

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: стягнення 20 788,47грн, з яких: 16 610,40грн - борг за Договором купівлі-продажу №2107/22 від 21.12.2022, 1 129,50грн - пеня, 557,01 грн - 18% відсотків річних та 2 491,56грн - штраф.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.05.2023 позовну заяву №б/н від 10.04.2023 (вх. №336 від 04.05.2023) залишено без руху, ухвалою суду від 12.06.2023 продовжено строк для усунення недоліків, а ухвалою суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.08.2023, позивач повідомлений про дату і час судового засідання (16.08.2023), а ухвала суду, надіслана на адресу відповідача "не вручена під час доставки" відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта". Також судом здійснено спроби передачі телефонограми за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якості засобу зв`язку з відповідачем, проте абонент не відповів на телефонний дзвінок, про що складено телефонограму.

Ухвалами суду від 29.08.2023 та 19.09.2023, враховуючи не отримання позивачем та відповідачем ухвал суду, відкладено підготовче засідання відповідно на 19.09.2023 та 17.10.2023, ухвали, надіслані судовою повісткою на адреси сторін, не вручені під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою" згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Також, судом здійснено спроби передачі телефонограми за номером вказаним у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як відповідача, проте абонент не відповів на телефонний дзвінок, що оформлено телефонограмою.

Ухвалою суду від 17.10.2023, враховуючи подане представником позивача (адвокат Пшенишна В.В.) клопотання №б/н від 16.10.2023 (вх.№8306 від 16.10.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними в справі матеріалами, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023, а ухвалою суду від 14.11.2023, враховуючи не повідомлення відповідача про дату і час судового засідання, відкладено судове засіданні на 12.12.2023, позивач повідомлений про дату та час судового засіданні , а ухвали надіслані відповідачу судовою повісткою, не вручені під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою" згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем зобов`язань по Договору купівлі-продажу №2107/22 від 21.12.2022 щодо оплати отриманого товару згідно видаткових накладних №815 від 18.01.2023 на суму15 620,40грн та №816 від 18.01.2023 на суму 990,00грн, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на яку позивачем, відповідно до умов пп. 4.1, 4.1 Договору нараховано пеню, 18% річних та штраф. Просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив. Ухвали суду від 02.08.2023 та 29.08.2023 направлені рекомендованим повідомленням про вручення та ухвали суду від 19.09.2023, 17.10.2023, 14.11.2023 направлені судовою повісткою на адресу фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка відповідає даним Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 167793 від 02.08.2023 на запит суду) повернулися без вручення по причинах « за закінченням терміну зберігання « та "адресат відсутній за вказаною адресою". Судом здійснено спроби передачі телефонограми за номером вказаним у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як відповідача, проте абонент не відповів на телефонний дзвінок, що оформлено телефонограмою.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б та від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 та №10211/2023 від 06.11.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» (Продавець) та Фізичною особою - підприємцем Геворгян Маратом Генріковичем (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, 08.05.2023 внесено запис про припинення підприємницької діяльності, при цьому враховуючи, що правовідносини сторін як таких, виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу ФОП не припинилися, спір належить до господарської юрисдикції ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18) (Покупець) укладено 21.12.2021 Договір купівлі-продажу № 2107/22 (далі Договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе наступні зобов`язання:

- Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристика яких вказані в рахунках-фактурах, податкових накладних ( далі - Товари)(п.1.1 Договору);

- факт передачі товару у власність Покупця підтверджується видатковою накладною, оформленою належним чином ( п. 2.3 Договору);

- оплата Покупцем кожної партії товару проводиться протягом 14 календарних днів від дня поставки Товару (пп. 3.3.1 Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати відповідної партії Товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця заборгованість з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та пеню у розмірі 0,1 % від суми несплаченого Товару за кожен день прострочення (п. 4.1 Договору);

- окрім сплати пені Покупець відшкодовує Продавцю 18 % річних від простроченої суми, розмір яких встановлено домовленістю сторін на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України ( п. 4.2 Договору);

- у випадку прострочення терміну оплати, передбаченого п. 3.3 Договору, понад 30 календарних днів Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 15% від простроченої суми ( п. 4.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення календарного року, але в будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. У тому випадку, якщо Сторони у термін не менше ніж 20 (двадцять) дів до закінчення терміну дії даного Договору не повідомлять один одного про бажання розірвати його, то останній вважається продовженим терміном на кожний наступний календарний рік ( п. 6.1 Договору).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі»» передало Фізичній особі підприємцю Геворян Марату Генріковичу товар на загальну суму 16 610,40грн, що підтверджується видатковими накладними №815 від 18.01.2023 на суму15 620,40грн та №816 від 18.01.2023 на суму 990,00грн, які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін Договору.

Відповідач свої зобов`язання за Договором купівлі - продажу у встановлені строки не виконав, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості, пені 18% річних та штрафу.

Суд, на підставі ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданих доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог , прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки;

- взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі, випливають із договору купівлі-продажу, згідно вимог ст. 655 ЦК України, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

- відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що станом на день прийняття рішення судом сума заборгованості за отриманий товар становить - 16 610,40грн, а тому в частині основного зобов`язання позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків оплати вартості товару, позивачем заявлено до стягнення 1 129,50грн пені за період з 02.20.2023 по 10.04.2023, 557,01 грн - 18% відсотків річних за період з 02.02.2023 по 10.04.2023 та 2 491,56грн - штрафу.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу інфляційні нарахування та 3% річних, встановив правомірність таких нарахувань у заявлених позивачем сумах, які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За тих обставин позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем.

Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" ( вул. Володимирська, буд. 92, м. Васильків, Київська обл.,08600 ідентифікаційний код 37184114) 16 610 (шістнадцять тисяч шістсот десять)грн 40коп. - заборгованості, 1 129 (одна тисяча сто двадцять дев`ять) грн 50коп. - пені, 557 (п`ятсот п`ятдесят сім) грн 01 коп. - 18% відсотків річних та 2 491 (дві тисячі чотириста дев`яносто одна) грн 56коп. штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімсот чотири) грн 00коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26 грудня 2023 року.

Суддя М.С. Стадник