Рішення № 115970247, 18.12.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 Справа № 914/2484/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтер-Білдінг, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна техніка Еталон, м. Пустомити Львівської області

про стягнення 174 553, 87 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники сторін:

від позивача: Стасишина Тетяна Володимирівна - представник

від відповідача: Довженко Денис Сергійович - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтер-Білдінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна техніка Еталон про стягнення 174 553, 87 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 року позовну заяву передано судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 21.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтер-Білдінг від 14.08.2023 року № 14/08-02 залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання заяви про усунення недоліків, до якої долучити відомості щодо коду ЄДРПОУ відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна техніка Еталон та докази сплати позивачем судового збору за заявлені позовні вимоги відповідно до ставок судового збору, визначених Законом України Про судовий збір (2 684,00 грн).

Ухвалою суду від 06.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2484/23. Розгляд справи № 914/2484/23 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 за № 384 та відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/2484/23. Причиною повторного автоматизованого розподілу справи є відпустка Щигельської О.І. у зв`язку з вагітністю та пологами з 14.10.2023 по 16.02.2024.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2023, справу № 914/2484/23 передано на розгляд судді Манюку П.Т.

Ухвалою суду від 24.10.2023 справу № 914/2484/23 прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 13.11.2023.

В судовому засіданні, 13.11.2023, оголошено перерву до 27.11.2023. Ухвалою суду від 27.11.2023 розгляд справи відкладено на 11.12.2023. Ухвалою суду від 11.12.2023 розгляд справи відкладено на 18.12.2023.

Представник позивача у судове засідання, 18.12.2023 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, додаткових письмових та усних поясненнях

В судове засідання, яке відбулося 18.12.2023, представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях та просив відмовити у їх задоволені.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.12.2023 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтер-Білдінг (надалі позивач, замовник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна техніка Еталон (надалі відповідач, виконавець) про стягнення 174 553, 87 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07 вересня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір № 07/09-21 про надання послуг баштового крану (далі договір). Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов`язався надавати замовнику послуги баштового крану на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Мізюна, 20, корпус 14, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Станом на даний час, за виконання робіт по вищевказаному договору замовником було сплачено 2 218 848, 52 гривні, а вартість робіт, переданих виконавцем замовнику складає 2 218 848, 52 гривні, фактичне виконання робіт за договором завершене. При цьому, відповідачем були порушені окремі умови договору № 07/09-21 про надання послуг баштового крану від 07 вересня 2021 року, що є, на думку позивача, підставою для нарахування відповідних штрафних (договірних) санкцій.

Зокрема, як вбачається з акту приймання-передачі до договору № 07/09-21 про надання послуг баштового крану, підписаного 20 жовтня 2021 року, монтаж баштового крану на об`єкті будівництва був завершений 20 жовтня 2021 року.

Фактично, в період з 20 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року послуги баштового крану вже надавались виконавцем замовнику, що підтверджується актом надання послуг від 31 жовтня 2021 року. Таким чином, зобов`язання виконавця щодо введення баштового крану в експлуатацію, передбачене пунктами 1.1.2., 4.3. договору, підлягало виконанню до моменту початку його експлуатації, тобто до 20 жовтня 2021 року. Фактично, мало місце порушення вимог п. 4.3. договору (щодо здачі змонтованого баштового крану в експлуатацію органам Держпраці України), оскільки введення в експлуатацію відбулося лише 24 лютого 2022 року, що підтверджується дозволом № 0102.22.46 виданим Головним управлінням Держпраці у Львівській області від 24.02.2022.

Таким чином, період прострочення виконання зобов`язання передбаченого п. 4.3. договору склав 127 календарних днів (за період з дати монтажу баштового крану - 20.10.2021 по дату введення крану в експлуатацію - 24.02.2022). Сума договірної санкції, нарахованої за вищевказане порушення, згідно з п. 6.2. договору, складає 165 862, 00 грн.

Разом з тим, позивачем також нараховано договірну санкцію за порушення вимог пп. 6.5., 6.5.1. договору в частині дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 8 691, 87 грн.

З огляду на викладене, загальна сума договірних санкцій, нарахованих згідно п. 6.2. договору № 07/09-21 про надання послуг баштового крану від 07 вересня 2021 року, складає 174 553,87 гривень, у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача посилається на те, що до складу послуг, які надаються за договором входить: доставка в повній комплектації та монтаж технічно справного крану марки Potain модель G 20 на будівельний майданчик замовника, здача змонтованого крану органам Держпраці України, виконання будівельних та суміжних робіт із використанням

баштового крану, технічне обслуговування, утримання у справному стані, демонтаж та вивезення баштового крану (п.п. 1.1.1. 1.1.6. п. 1.1.).

В свою чергу, на позивача договором покладені обов`язки, які передують монтажу баштового крану та отримання дозволу від органу Держпраці України на використання такого баштового крану. Так, замовник розробляє та погоджує проект фундаменту баштового крану та проект виконання робіт баштовим краном згідно наданих виконавцем вихідних даних для проектування (п.п. 4.1.1.договору).

Саме замовник має провести експертизу ПВРк з питань охорони праці у відповідних органах замовник такої експертизи не провів, висновків виконавцю не надавав (п.п.п. 4.1.2. договору).

Замовник несе відповідальність за виконання всіх необхідних заходів по підготовці об`єкту у відповідності до ПВРк Правил.

Тобто, виконавець може ввести баштовий кран в експлуатацію тільки тоді,

коли замовник виконає вище наведені вимоги. Без виконання вище зазначених вимог договору, замовник не вправі посилатись на невиконання виконавцем вимог щодо введення баштового крану в експлуатацію органам Держпраці України, оскільки саме його обов`язок вчинити дії із проведення експертизи ПВРк з питань охорони праці у відповідних органах передує отриманню дозволу від відповідного органу Держпраці України виконавцем.

Оскільки позивач не реагував на усні повідомлення від відповідача, останній, переживаючи за те, що буде притягнутий органами Держпраці України до відповідальності, самостійно замовив експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у ТОВ Компанія ЦентерЛТД, яка надала такий висновок від 03.02.2022 №37656348-2274-22, а в подальшому звернувся до органів Держпраці України і отримав дозвіл від 24.02.2022 № 0102.22.46.

Крім цього, умовами договору не передбачено конкретних строків встановлення баштового крану і строків, після пропущення яких настає відповідальність у виконавця.

Додатково представник відповідача зазначає, що процес реєстрації податкової накладної не залежить від суб`єкта, що подає на реєстрацію таку податкову накладну, оскільки реєстрація податкової накладної (такий обов`язок) покладено на контролюючий орган, в якому останній перебуває на обліку. Все, що залежить від суб`єкта, що подає на реєстрацію таку податкову накладну, так це дотримання процедури і правильність заповнення документа.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Судом встановлено, що 07 вересня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір № 07/09-21 про надання послуг баштового крану.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 договору, виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги баштового крану (надалі обладнання) на об`єкті будівництва, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах визначених цим договором. До складу послуг, які надаються за договором входить: доставка в повній комплекції та монтаж технічно справного баштового крану марки Роtain, модель G 20 на будівельний майданчик, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вул. Мізюна, 20, будинок 9 (далі об`єкт) у відповідності з Правилами охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 № 62; здача змонтованого баштового крану в експлуатацію органам Держпраці України; виконання будівельних та суміжних робіт із використанням баштового крану на об`єкті, згідно вказівок уповноваженої особи замовника; технічне обслуговування баштового крану; утримання у справному стані баштового крану, а саме організація технічного нагляду обслуговування, періодичного технічного огляду баштового крану (у відповідності з Правилами); демонтаж та вивезення баштового крану та необхідного супутнього обладнання за письмовим запитом замовника після закінчення виконання робіт за договором. Замовник приймає та оплачує належним чином надані виконавцем послуги.

Замовник розробляє та погоджує проект фундаменту баштового крану та проект виконання робіт баштовим краном згідно наданих виконавцем вихідних даних для проектування п.п. 4.1.1 договору.

Підпунктом 4.1.2. договору встановлено, що замовник має провести експертизу ПВРк з питань охорони праці у відповідних органах.

Згідно п.п. 4.1.3 договору замовник несе відповідальність за виконання всіх необхідних заходів по підготовці об`єкту у відповідності до ПВРк Правил.

Відповідно до п. 4.3. договору, виконавець забезпечує введення баштового крану в експлуатацію органами Держпраці за умови виконання вимог згідно п. 4.1., п. 4.2.1. та надання акту закінчення позамайданчикових та внутрішньо-майданчикових підготовчих робіт і готовності об`єкта.

Згідно з п. 6.2. договору, у разі порушення виконавцем своїх зобов`язань, передбачених пунктами 4.3, 4.4., 4.7. цього договору, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику договірну санкцію у розмірі 0,1 % від суми передоплати, вказаної у п. 3.4. цього договору, за кожен день прострочення. Одночасно, виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику усі збитки, спричинені затримкою виконання робіт на об`єкті, спричиненою відсутністю робіт баштового крану (незалежно від сплати договірної санкції).

Пунктом 6.5.1 договору встановлено, що у випадку порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виконавець на вимогу замовника, протягом 5 (п"яти) банківських днів, з дати отримання письмового повідомлення від замовника, сплачує наступну штрафну санкцію, зокрема, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Відповідно до п. 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 та 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною четвертою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на порушення відповідачем вимог п. 4.3. договору щодо здачі змонтованого баштового крану в експлуатацію органам Держпраці України та порушення вимог пп. 6.5., 6.5.1. договору в частині дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, після встановлення обладнання, виконавець сформував пакет документів та звернувся до органів Держпраці для отримання дозволу на експлуатацію такого обладнання. Проте, за цей час, замовник, самостійно, на свій страх і ризик, без погодження із виконавцем, використовував обладнання та користувався послугами кранівника, обґрунтовуючи це необхідністю проведення будівельних робіт. Позивач в позовній заяві підтвердив використання обладнання без отримання виконавцем відповідного дозволу Держпраці та формування актів приймання - передачі та актів виконаних робіт до договору, їх підписання без претензій до виконавця, та здійснення оплати.

Як зазначено відповідачем, він як виконавець самостійно замовив експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у ТОВ Компанія Центер ЛТД, яка надала висновок від 03.02.2022 № 37656348-2274-22, а в подальшому відповідач звернувся до органів Держпраці України і отримав дозвіл від 24.02.2022 № 0102.22.46.

З викладеного в умовах договору можна зробити висновок про те, що виконавець може ввести баштовий кран в експлуатацію тільки тоді, коли замовник виконає наведені вимоги п.п. 4.1.1 та п.п. 4.1.2. договору. Без виконання вище зазначених вимог договору, замовник не вправі посилатись на невиконання виконавцем вимог щодо введення баштового крану в експлуатацію органам Держпраці України, оскільки саме його обов`язок вчинити дії із проведення експертизи ПВРк з питань охорони праці у відповідних органах передує отриманню дозволу від відповідного органу Держпраці України виконавцем.

Нормами статті 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Частиною 2 ст. 613 ЦК України встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з частиною 3 статті 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. У такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором необхідних дій.

Щодо нарахованої позивачем санкції в розмірі 8 691, 87 грн за порушення вимог пп. 6.5., 6.5.1. договору в частині дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає що процес реєстрації податкової накладної не залежить від суб`єкта, що подає на реєстрацію таку податкову накладну, оскільки обов`язок реєстрації податкової накладної покладено на контролюючий орган, в якому останній перебуває на обліку. Все, що залежить від суб`єкта, що подає на реєстрацію таку податкову накладну, так це дотримання процедури і правильність заповнення документа.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно подав для реєстрації податкові накладні, а після того, як реєстрація податкових накладних була зупинена, скористався своїм правом та подав відповідні додаткові документи/заяви/скарги.

В межах процедури адміністративного оскарження, відповідачу було зареєстровано податкові накладні контролюючим органом (ГУ ДПС у Львівській області).

Зокрема, реєстрація відповідної податкової накладної від 08.03.2023 № 1 на суму 130 378,00 з ПДВ була зупинена ГУ ДПС у Львівської області однак в подальшому проведена за результатами адміністративного оскарження. Тобто в діях виконавця не має жодних порушень, оскільки він своєчасно відправив на реєстрацію цю податкову накладну.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем, всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, належними засобами доказування не доведено суду неналежне виконання відповідачем вимог п.п. 4.1.1 та п.п. 4.1.2. пп. 6.5., 6.5.1. договору, а також не спростовано обставин на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними доказами не доведено порушень договору відповідачем, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 27 грудня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.