Ухвала суду № 115965963, 20.12.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3549/23

Провадження №1-в/463/110/23

УХВАЛА

20 грудня 2023 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави, суд

в с т а н о в и в :

представник Міністерства юстиції України звернулася до Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про визнання та виконання на території України вироку суду Клуж-Напока Румунії від 27 січня 2022 року повністю або частково. Просить визначити покарання, яке підлягає виконанню в Україні на підставі положень Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним вироком суду Клуж-Напока Румунії від 27 січня 2022 року.

Клопотання мотивує тим, що Міністерством юстиції України розглянуто запит Міністерства юстиції Румунії від 07 листопада 2022 року Ne 60612 про визнання і виконання на території України вироку румунського вироку від 27 січня 2022 року стосовно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами вивчення зібраних матеріалів на відповідність вимогам статей 4,§ Европейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 року, статті 602 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), пунктів 2, 3, 14 Розділу ІХ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Мін?юсту України від 19 серпня 2019 року № 2599/5, зареєстрованим у Мін?юсті України 22 серпня 2019 року за № 956/33927 (далі - Інструкція), встановлено наступні обставини.

ОСОБА_6 є громадянином України, що підтверджується листом ДМС України від 28.11.2022 № 6.5-8681/6-22 ( що додається).

ОСОБА_7 засуджено вироком Суду Клуж-Напока від 27.01.2022, який набрав законної сили 28.06.2022, до покарання у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі. ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 228, пунктом «d» частини першої статті 229 (крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в автомобіль) КК Румунії, що також є караним діянням відповідно статті 185 КК України.

ОСОБА_8 згідно з вищевказаним вироком та відповідно до довідки «Історія справи» у строк покарання, яке він повинен відбути, зараховано строк попереднього ув?язнення з 15.09.2019 по 15.10.2019; строки давності виконання вироку не сплинули.

Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.12.2022 № 91-37545/0/15-22-Вих засуджений ОСОБА_6 06.03.2020 в?їхав на територію України; інша інформація про в?їзд/виїзд в/з України відсутня. 06.02.2023 отримано лист Суду Клуж-Напока, згідно з яким 25.03.2022 ОСОБА_8 вручено копію вироку Суду Клуж-Напока від 27.01.2022, що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення.

Судом Клуж-Напока 28.06.2022 видано Ордер № 134/2022 про арешт та доставку ОСОБА_4 до в?язниці для виконання покарання, а також про тримання під вартою вказаної особи до відбуття покарання за вироком Суду Клуж-Напока від 27.01.2022.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Кримінального кодексу України виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згодно з цим Колексом визнається кримінальним правопорушенням або було б кримінальним правопорушенням у разі його вчинення на території України.

Відповідно до частини першої статті 602 КПК України, пункту 1 Розділу IX Інструкції вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, та КПК України.

Згідно з частиною п?ятою статті 602 КПК України встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам передбаченим міжнародним договором України, Міністерство юстиції України направляє до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.

Відповідно до пункту 15 Розділу IX Інструкції клопотання про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави подається до суду України посадовою особою структурного підрозділу Мінюсту, відповідального за організацію виконання міжнародних договорів України з питань кримінального судочинства, уповноваженою наказом або довіреністю Міністерства юстиції України.

За дорученням Мінюсту клопотання може бути подано посадовою особою міжрегіонального управління.

Відповідно до частини першої статті 603 КПК України та пункту 18 Розділу IX Інструкції структурний підрозділ міжрегіонального управління, відповідального за організацію виконання міжнародних договорів України з питань кримінального судочинства, готує клопотання про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави для внесення його до компетентного суду України першої інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи або місцеперебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місцезнаходження Мін?юсту.

З метою забезпечення виконання в Україні вироку румунського суду стосовно громадянина України, керуючись статтею 9 Конституції України, статтею 10 Кримінального кодексу України, Європейською конвенцією про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 року, статтями 602 - 603 КПК України, пунктами 19 - 23 Розділу ІХ Інструкції, просить взнати і виконати на території України вирок суду Клуж-Напока Румунії від 27 січня 2022 року повністю або частково.

Визначити покарання, яке підлягає виконанню в Україні на підставі положень Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано вині ним вироком суду Клуж-Напока Румунії від 27 січня 2022 року.

Копію ухвали суду після набрання нею законної сили надіслати у двох примірниках до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: площа Шашкевича, 1 м. Львів, 79008.

Засуджений проти клопотання заперечив, пояснив, що у березні 2021 року він у приміщенні Личаківського районного суду м.Львова отримав документи із перекладом із суду Клуж-Напока Румунії про висунуте йому обвинувачення. Разом з тим, копію вироку з перекладом він не отримав, участі у розгляді кримінальної справи не приймав.

Захисник проти задоволення зазначеного клопотання заперечуємо повністю виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 602 КПК України не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов?язанням України за міжнародними договорами України.

Як вбачається із ухвали суду Клуж-Напока (Румунія) від 08.12.2021 року, якою здійснювалася процедура розгляду кримінального провадження та підготовка до ухвалення вироку, при розгляді були відсутні підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У судовому вироку № 114/2022 суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року, який Міністерство юстиції України просить визнати та виконати на території України, зазначено, що підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були відсутні при розгляді кримінального провадження, вони не представили процесуальної позиції у справі та не подали клопотань для представлення доказів.

Та обставина, що ОСОБА_6 був відсутній у Румунії під час розгляду судом зазначеного кримінального провадження підтверджується також листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.12.2022 року № 91-37545/0/15-22-вих ОСОБА_6

06.03.2020 року в?їхав на територію України, інша інформація про в?їзд/виїзд відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, за винятком випадків, зазначених в пункті 3, вирок у відсутність обвинуваченого для цілей цієї Конвенції означає будь-який вирок, винесений судом в Договірній Державі після кримінального провадження, на слуханнях якого засуджена особа не була присутня особисто.

Частиною 3 цієї ж статті Європейської конвенції без перешкод для пункту 2 Статті 25, пункту 2 Статті 26 та Статті 29 вироками, винесеними після слухання обвинуваченого, вважаються наступні:

(a) будь-який вирок, винесений у відсутність обвинуваченого, та будь-яка постанова у кримінальній справі, які були підтверджені чи проголошені в Державі винесення вироку після розгляду заперечення засудженої особи;

(6) будь-який вирок, винесений у відсутність обвинуваченого за апеляцією, за умови що апеляція на вирок суду першої інстанції була подана засудженою особою.

З наведених вище обставин та положень Європейської конвенції однозначно висновується, що вирок № 114/2022 суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року відносно ОСОБА_4 був ухвалений у його відсутність (in absentia).

Стосовно вручення ОСОБА_8 вказаного вироку та можливості його оскарження слід зазначити наступне.

У клопотанні про виконання вироку суду іноземної держави вказано, що вручення ОСОБА_8 вироку № 114/2022 суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року, який Міністерство юстиції України просить визнати та виконати на території України, є лист суду Клуж-Напока, згідно з яким вирок вручено 25.03.2022 року, що підтверджується копією зворотного поштового повіломлення.

Однак, зазначений лист та копія зворотного поштового повідомлення не можуть вважатися підтвердженням належного вручення копії вироку і надання можливості його оскаржити.

Порядок вручення документів в межах передбачений статтею 564 КПК України:

1. За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цією статтею.

2. Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вручення документів. Якщо особа не з?явилася без поважних причин, до неї може бути застосовано привід у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає протокол про вручення особі документіс із зазначенням місия та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з викладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здніснила в вручення.

4. У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягали врученню, вважаються врученими, про що зазначається у протоколі.

5. Якщо документи, що підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

6. Протокол про вручення документів передається разом з іншими документами, доданими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому статтею 558 цього Кодексу.

У даному випадку ОСОБА_6 не викликався для вручення вироку № 14/2022 суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року до органу досудового розслідування, слідчого, прокурора або суду, йому не вручався такий вирок та його переклад, не складався протокол про вручення.

Також ОСОБА_8 не було роз?яснено змісту вироку, можливості та порядку його оскарження, зокрема не було виконано вимог ч. 2 ст. 23 Європейської конвенції.

Копія зворотного поштового повідомлення, на яку покликається Мінюст, не підтверджує ні вмісту поштового відправлення, ні тієї обставини, кому саме було вручено це поштове відправлення.

Слід також зазначити, що згідно з положеннями КПК України спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia) здійснюється лише у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п?ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

З урахуванням того, що підстав для проведення заочного розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 не було, вирок № 114/2022 суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року, який Міністерство юстиції України просить визнати та виконати на території України, був ухвалений у відсутності ОСОБА_7 (in absentia), не був належно вручений ОСОБА_4 та йому не було надано можливості його оскаржити або висловити заперечення в порядку Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків. Тому просить відмовити у задоволенні клопотання про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави відносно ОСОБА_4 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України підтримала.

Представник заявника у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала повністю.

Заслухавши доводи сторін, долсдивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 засуджено вироком Суду Клуж-Напока від 27.01.2022, який набрав законної сили 28.06.2022, до покарання у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі. ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 228, пунктом «d» частини першої статті 229 КК Румунії, (крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в автомобіль).

З тексту вироку, а також листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.12.2022 року № 91-37545/0/15-22-вих вбачається, що ОСОБА_6 був відсутній у Румунії під час розгляду судом зазначеного кримінального провадження, оскільки ще 06.03.2020 року в?їхав на територію України, інша інформація про в?їзд/виїзд відсутня.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 21 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, яка ратифікована Україною із заявами і застереженнями Законом № 172-IV ( 172-15 ) від 26.09.2002 ) передбачено, що за винятком випадків, зазначених в пункті 3, вирок у відсутність обвинуваченого для цілей цієї Конвенції означає будь-який вирок, винесений судом в Договірній Державі після кримінального провадження, на слуханнях якого засуджена особа не була присутня особисто.

Частиною 3 цієї ж статті Європейської конвенції без перешкод для пункту 2 Статті 25, пункту 2 Статті 26 та Статті 29 вироками, винесеними після слухання обвинуваченого, вважаються наступні:

(a) будь-який вирок, винесений у відсутність обвинуваченого, та будь-яка постанова у кримінальній справі, які були підтверджені чи проголошені в Державі винесення вироку після розгляду заперечення засудженої особи;

(6) будь-який вирок, винесений у відсутність обвинуваченого за апеляцією, за умови що апеляція на вирок суду першої інстанції була подана засудженою особою.

З наведених вище обставин та положень Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, однозначно встановлено, що вирок № 114/2022 суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року відносно ОСОБА_4 був ухвалений у його відсутність (in absentia).

Відповідно до положень ч.1 ст.602 КПК України визначено, що вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 7вказаної статтіпередбачено,що не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов`язанням України за міжнародними договорами України.

Міністерство юстиції України вважає, що копія вироку суду, який був ухвалений заочно (in absentia), без ОСОБА_4 була йому належно вручена, оскільки 06.02.2023 отримано лист Суду Клуж-Напока, згідно з яким 25.03.2022 ОСОБА_8 вручено копію вироку Суду Клуж-Напока від 27.01.2022, що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення.

З долученої копії зворотного поштового повідомлення, вбачається, що дійсно особі із прізвищем « ОСОБА_11 » вручено якесь відправлення із суду.

Разом з тим, порядок вручення документів в межах кримінального провадження іноземної держави передбачений статтею 564 КПК України:

1. За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цією статтею.

2. Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вручення документів. Якщо особа не з?явилася без поважних причин, до неї може бути застосовано привід у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає протокол про вручення особі документіс із зазначенням місия та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з викладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здніснила в вручення.

4. У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягали врученню, вважаються врученими, про що зазначається у протоколі.

5. Якщо документи, що підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

6. Протокол про вручення документів передається разом з іншими документами, доданими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому статтею 558 цього Кодексу.

З оглянутих у судовому засіданні матеріалів про виконання доручення місцевого суду м.Клуж-Напока (Румунія) про вручення судових документів та виклику у судове засідання ( провадження № 1-м/463/1/21 вбачається, що Личаківським районним судом м. Львова 01 березня 2021 року в судовому засіданні ОСОБА_4 було вручено обвинувальний акт та виклик у судове засідання.

В той же час клопотання місцевого суду м.Клуж-Напока (Румунія) про вручення копії вироку суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року до суду не надходило і в порядку ст.564 КПК України йому не вручався такий вирок та його переклад, не складався протокол про вручения.

Окрім цього, положеннями ст.23 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків визначено, що якщо запитувана Держава вважає можливим вжити заходів за запитом про виконання вироку, винесеного у відсутність обвинуваченого, або постанови у кримінальній справі (ordonance penale), вона забезпечує, аби засуджена особа була особисто поінформована про рішення, винесене в запитуючій Державі. При повідомленні засудженої особи також надається інформація:

(a)про те, що запит про виконання було зроблено відповідно до цієї Конвенції;

Окрімцього, процесуальне законодавство України, а саме, п.18 ч.3 ст. 42 КПК України гарантує забезпечення учасникам судового процесу, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість виступати в суді та отримувати копії процесуальних документів, в тому числі вироку суду на рідній мові або іншій мові, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є обов`язковим для виконання Україною. При цьому стаття 17 зазначеного Закону прямо визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Правові позиції Європейського суду, що містяться в його рішеннях, слід враховувати й у кримінальному провадженні. Зокрема, позиція Європейського суду полягає в тому, що право на допомогу перекладача особам, які не розуміють мови суду, поширюється й на процедури досудового провадження. Так, зміст права на безоплатну допомогу перекладача полягає в безоплатному отриманні обвинуваченим послуг перекладача з письмового або усного перекладу всіх процесуальних документів чи заяв, які потрібні йому для розуміння того, що відбувається, гарантують додержання інших його прав під час розгляду справ. Очевидним є те, що особа, яка неповною мірою розуміє, що саме відбувається, неспроможна захистити свої права та інтереси законним шляхом. Так, відповідно до вимог підпункту «е» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право одержувати безоплатну допомогу перекладача, якщо не розуміє мови, яка використовується в суді або не розмовляє нею. У зв`язку з цим слід зазначити, що процесуальні документи, а особливо вироки суду, мають вручатися засудженій собі на рідній мові або іншій мові, якою вона володіє.

Таким чином, до клопотання Міністерством юстиції України не долучено докази вручення перекладу на рідну мову копії вироку суду м. Клуж-Напока (Румунія) від 27.01.2022 року до в порядку ст. 564 КПК України та не було роз?яснено змісту вироку, можливості та порядку його оскарження у встановленому законом порядку.

При цьому копія зворотного поштового повідомлення, на яку покликається Мінюст, як на доказ вручення копії вироку суду ОСОБА_4 не підтверджує ні вмісту поштового відправлення,( в тому числі, що засудженому вручено копію перекладу вироку суду на зрозумілій йому мові) ні тієї обставини, кому саме було вручено це поштове відправлення, оскільки воно має лише прізвище особи і не вважається доказом вручення копії вироку суду з врахуванням положень ст. 564 КПК України.

Окрім цього, слід зазначити, що за матеріалами клопотання ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 228, пунктом «d» частини першої статті 229 (крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в автомобіль) КК Румунії, відповідає діянню передбаченому статті 185 КК України. Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 який не переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, то злочини, у скоєнні яких він підозрюються, не відносяться до злочинів, по яких КПК України передбачає можливість проведення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia).

Отже, оскільки за матеріалами клопотання вбачається, що вирок суду Клуж-НапокаРумунії від27січня 2022рокуухвалено заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження, і ОСОБА_4 не було вручено копію вироку з перкладом на рідну мову за правилами передбаченими положеннями ст. 564 КПК України, не розяснено його зміст і порядок оскарження та не надано можливість його оскаржити, а тому вказаний вироку не підлягає до виконання на території України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 602-603 КПК України, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку суду Клуж-Напока Румунії від 27 січня 2022 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаного винним вироком суду Клуж-Напока Румунії від 27 січня 2022 року відмовити за безпідставністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду відповідно до ч.9 ст. 603 КПК України в строки та порядку, передбаченому ст. 395 КПК України.

Повний текст ухвали складено 26.12.2023 року.

Суддя: ОСОБА_1