Рішення № 115964741, 26.12.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10851/23

Провадження № 2-а/953/208/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, за участю третьої особи: КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ХАРКОВІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 липня 2023 року за частиною 1 статті 152-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просить суд скасувати постанову від 12.07.2023 №1ДІ № 00376707 повідомлення ІД № 01202048 від 04.06.2023, а справу про адміністративне правопорушення закрити, стягнути судові витрати з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.06.2023 о 13.40 інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Терновим Євгенієм Юрійовичем винесено повідомлення, в якому його визнано винним у вчинені правопорушення, а саме здійснено користування платним паркувальним майданчиком автомобілем Nissan Rogue НОМЕР_1 , за адресою: вул. Героїв Крут 5, м. Дніпро без оплати.

Проте, відповідно до інформації, котра наявна на сайті Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, а саме фото фіксація правопоршуення на фото автомобіль з іншим номерним знаком, а саме: НОМЕР_2 . Вказує, що на фото знаходиться взагалі не його автомобіль, а тому вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

08.11.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

28.11.2023до Київськогорайонного судум.Харкова засобамипоштового зв`язку надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що 04.06.2023 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 1 статті 152-1 КУпАП, а саме: неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_2 та VIN-кодом НОМЕР_3 за адресою м. Дніпро, вул. Героїв Крут, в районі буд. 5, чим порушено Правила паркування транспортних засобів, затверджені Постановою КМУ № 1342 від. 03.12.2009 року. У відповідності до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано дату порушення: 04.06.2023, місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, в районі буд. 5, географічні координати: 48.4513552, 35.0652273 , час вчинення порушення: з 13 год. 21 хв. 15 сек. до 13 год. 40 хв. 30 сек.

У інспектора з паркування відсутні технічні можливості встановити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення, оскільки інспектор під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення повинен встановити відповідальну особу за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інспектором з паркування, тому у повній відповідності до ст. 279-1 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД № 01202048 на лобовому склі транспортного засобу Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_2 .

При встановленні відповідальної особи вищезазначеного порушення, інспектором було виявлено, що відсутня реєстрація транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Інспектором з паркування було встановлено відповідальну особу за допомогою ідентифікаційного номеру транспортного засобу (VIN-коду) НОМЕР_3 і було з`ясовано, що належить позивачу ОСОБА_1 транспортний засіб Nissan Rogue з номерним знаком НОМЕР_1 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 00376707 від 12.07.2023 року до повідомлення серії ІД № 01202048 згідно з ч. 5 ст. 279-1, ст. 283 КУпАП без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказана постанова про накладення адміністративного стягнення не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, тому надіслана відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) у відповідності до ч. 7 ст. 279-1 КупАП.

Також представник відповідача звертає увагу суду, що 22.05.2023 року позивачем було порушено ПДР, що потягнуло за собою тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування, після чого позивачем було подано заяву на згоду про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій ним зазначено про використання на належному йому транспортному засобі Nissan Rogue, два номерних знака, а саме номерний знак НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .

Таким чином, позивач власноруч зазначив у заяві від 22.05.2023 року, що ним використовуєтся два комплекти номерних знаків ( НОМЕР_2 та НОМЕР_1 ) для одного транспортного засобу Nissan Rogue, що не передбачено вимогами чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 не скористався правом на подачу відповіді на відзив.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ХАРКОВІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На офіційну електронну пошту суду подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо) неупереджено);добросовісно; розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 4) постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом;

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху.

Відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 219 КУпАП, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Терновим Є.Ю. від 12.07.2023 1ДІ № 00376707 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн.

Інспектором встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а саме: 04 червня 2023 року о 13 год. 40 хв. транспортним засобом NISSAN ROGUE, р.н. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою м. Дніпро, Д1160 Дніпро, вул. Героїв Крут, 5, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342, чим скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Інспектором з паркування зроблено фотофіксацію за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, в районі буд. 5, обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу Nissan Rogue, ідентифікаційного номер транспортного засобу (VIN-коду) НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: дату порушення: 04.06.2023, місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, в районі буд. 5, географічні координати: 48.4513552, 35.0652273 , час вчинення порушення: з 13 год. 21 хв. 15 сек. до 13 год. 40 хв. 30 сек.

З фотофіксації видно, що 04.06.2023 транспортним засобом Nissan, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-коду) НОМЕР_3 номерний знак НОМЕР_2 , здійснено паркування на майданчику для платного паркування, в період часу з 13:21(13 год. 21 хв.) до 13:40 (13 год. 40 хв.), тобто більше десяти хвилин.

Згідно диспозиціїч.1ст.152-1КУпАП адміністративнавідповідальність настаєза порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Відповідно до примітки до вказаної статтті положеннячастини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначенихчастинами шостою тасьомоюстатті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш якза 10хвилин користуваннямайданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Отже, порушення правил паркування, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Правила паркування транспортних засобів (далі - Правила), затверджені Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1342, регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.

У відповідності до п. 4 Правил відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852); документ прооплату вартостіпослуг зкористування майданчикомдля платногопаркування -паркувальний талонабо фіскальнийчек,які посвідчуютьсплату вартостіпослуг зкористування майданчикамидля платногопаркування; місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху.

У відповідності до п. 6 Правил контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою, інспектори з паркування у частині контролю за дотриманням правил паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування).

Відповідно до п. 12-15 Правил майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Відведені майданчики для платного паркування повинні обов`язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену участині першій статті 14-2цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення пропритягнення доадміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній участині першійстатті 14-2цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

Відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення була направлена на адресу позивача, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення, долученого відповідачем до матеріалів справи.

У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу).

Вказане поштове повідомлення з постановою про накладення адміністративного стягнення було повернуто на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частинами 1, 3 ст. 14-2 КУпАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена участині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбаченихстаттею 279-3цього Кодексу.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтеюОсобливої частиницього Кодексу.При здійсненніфотозйомки обов`язковоює наявністьне меншедвох зображеньтранспортного засобу,отриманих зрізних абопротилежних ракурсів,а вразі фіксаціїпорушення,що полягаєу неоплатівартості послугз користуваннямайданчиком дляплатного паркуванняв межахнаселеного пункту,в якомуне впровадженаавтоматизована системаконтролю оплатипаркування,обов`язковою єнаявність додатковогозображення (зображень),що фіксуєвідсутність документапро оплатупослуг зкористування майданчикомдля платногопаркування підлобовим скломтранспортного засобу.

Відповідно до п. 29 Правил факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв`язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп`ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.

З фото фіксації вбачається, що оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування здійснена не була, оскільки на фото зафіксовано відсутність документапро оплатупослуг зкористування майданчикомдля платногопаркування підлобовим скломтранспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи фотознімки транспортного засобуNissan, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-коду) НОМЕР_3 номерний знак НОМЕР_2 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП,оскільки маютьгеографічні координати,які підтверджуютьзнаходження транспортногозасобу самена паркувальномумайданчику заадресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, в районі буд. 5, географічні координати: 48.4513552, 35.0652273. На них відображено дату 04.06.2023 року і час вчинення порушень: з 13.21 до 13.40 години.

Зокрема, перший знімок фотофіксації зроблений об 13.21, а останній - о 13.40, що підтверджує факт неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування.

Матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де був розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.

Відповідно до ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначенихчастиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Так,з копіїпостанови серії 1ДІ № 00376707 від 12.07.2023 вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет ipkp.dniprorada.gov.ua, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Враховуючи вищенаведені положення закону, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення,

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо того, що вказана постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню з підстав того, що на фото знаходиться не його автомобіль, з огляду на наступне.

Окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі №826/15341/15.

Так, позивач зазначає, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження він звернувся до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради з листом про скасування постанови від 12.07.2023 № ІД № 0037670 повідомлення ІД № 01202048 від 04.06.2023 щодо транспортного засобу НОМЕР_1 , власником якого він є, у зв`язку з наявністю пільги, оскільки має статус інваліда війни ІІІ групи. Однак, після того як ознайомився з фото фіксацією правопорушення звернувся до суду. Зазначає, що на фото фіксації знаходиться транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_2 , однак постанову складено щодо автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви долучено свідоцтво про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_4 , згідно якого ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, номер шасі (кузова, рами), Vehicle identification number НОМЕР_3 .

У поданому до суду відзиві відповідачем зазначено про те, що інспектором з паркування зафіксовано транспортний засіб Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_2 та ідентифікаційнимномером транспортногозасобу НОМЕР_3 , який здійснив стоянку по вул. Героїв Крут, в районі буд. № 5 у м. Дніпрі без оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

У зв`язку з відсутністю в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру МВС України відомостей про зареєстрований транспортний засіб з державним номером НОМЕР_2 , для встановлення відповідальної особи було використано саме ідентифікаційний номер транспортного засобу, а саме VIN код НОМЕР_3 .

З доданих до відзиву матеріалів фотозйомки адміністративного правопорушення судом встановлено, що на фото зафіксовано транспортний засіб з ідентифікаційним номером транспортного засобу НОМЕР_3 , що відповідно до долученого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить йому на праві власності.

Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради було направлено запит до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України у Дніпропетровській області, щодо особи за якою зареєстровано транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_2 , а також щодо марки та моделі транспортного засобу станом на 28.05.2023 та 04.06.2023 та дати внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Згідно відповіді на запит, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів станом на 28 травня 2023 року та 04 червня 2023 року транспортний засіб з номерним знаком, вказаним у запиті, не зареєстровано.

Отже, зі змісту долучених відповідачем матеріалів, які слугували підставою для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за наданим відповідним VIN кодом, який було зафіксовано під час здійснення фото фіксації, саме транспортний засіб ОСОБА_1 було зафіксовано в момент вчинення правопорушення. Крім того, суд бере до уваги долучену відповідачем до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 , за змістом якої ОСОБА_1 надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за змістом якої ним зазначено, що 22.05.2023 близько 15:20 у м. Дніпрі, керуючи транспортним засобом Nissan Rour, державний номерний знак НОМЕР_2 (нижче вказано номерний знак НОМЕР_1 ), здійснено зупинку ТЗ ближче 10 м від місця виїзду з прилеглої території.

Судом також приймається до уваги те, що позивачем зі змісту позову не оспорюються обставини щодо місця та часу вчинення правопорушення, а лише зазначається про те, що номерний знак не співпадає з зареєстрованим, а тому на фото знаходиться не його автомобіль. Однак зазначене спростовується його ж заявою наданою до Інспекції з паркування, а також даними долученими відповідачем до позову, чим спростовано твердження позивача у позові, що на фото зображено не його транспортний засіб.

Щодо зазначення позивачем про те, що він має пільги, оскільки має статус інваліда війни ІІІ групи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб та транспортних засобів, які відповідно до закону та/або рішення відповідної міської, селищної, сільської ради звільняються від оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів на спеціально відведених (позначених) на цих майданчиках місцях..

Частиною 6ст.30Закону України«Про основисоціальної захищеностіосіб зінвалідністю вУкраїні» встановлено,що власникиспеціально обладнанихчи відведенихмайданчиків дляпаркування забезпечуютьвиділення таоблаштування вмежах майданчиківмісць длябезоплатного паркуваннятранспортних засобів,якими керуютьводії зінвалідністю абоводії,які перевозятьосіб зінвалідністю.Водії зінвалідністю абоводії,які перевозятьосіб зінвалідністю,у томучислі натранспортних засобах,що належатьпідприємствам,установам,організаціям,які здійснюютьдіяльність усфері соціальногозахисту населення,та громадськиморганізаціям осібз інвалідністю,мають правона встановленняна транспортномузасобі розпізнавальногознака «Водійз інвалідністю»та підчас перевезенняосіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Відповідно до пп. Ґ п.30.3ПДР «Водій з інвалідністю» - квадрат жовтого кольору із стороною 150 мм і чорним зображенням символу таблички 7.17. Знак розміщується спереду і ззаду на механічних транспортних засобах, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю.

Відповідно дочастини десятоїстатті 30цього Закону порядок надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 585 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України № 53 від 31 січня 2018) затверджено «Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів» (далі - Порядок № 585).

Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання).

Пунктом 2 Порядку №585 визначено категорію осіб, яким надається право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів це, зокрема, водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Так, пункт 4 Порядку встановлює, що документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно доЗакону УкраїниПро державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місцідля безоплатногопаркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманнямПравил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 96, ст. 3314), іПравил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак Водій з інвалідністю.

Отже, соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами. Такий захист полягає, зокрема, у наданні, встановлених законодавством України, пільг таким особам на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус. Так, на власників спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування покладено обов`язок забезпечення виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують, зокрема, водії з інвалідністю, які у свою чергу мають право встановлювати на транспортному засобі розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Порядок і механізм як надання, так і отримання пільг водіям з інвалідністю на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 585. Положеннями Порядку № 585 імперативно визначено, що для безоплатного паркування водієм з інвалідністю транспортного засобу на відповідному місці для безоплатного паркування, в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу повинен бути розміщений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».

Тобто, у разі не дотримання вказаних вимог, а саме розташування транспортного засобу за відсутності на ньому розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю», отримання послуг з паркування на майданчику для платного паркування повинно бути сплачено на загальних підставах.

Так, позивачем до позовної заяви додано пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 , відповідно до якого останній є інвалідом ІІІ групи внаслідок війни.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач належить до пільгової категорії громадян, які звільняються від оплати паркування, але за умови наявності на транспортному засобі відповідного розпізнавального знаку, що ним керує особа з інвалідністю.

З фотофіксації, наданої відповідачем, вбачається відсутність відповідного знаку на автомобілі позивача.

Крім того, позивачем не було надано відомості про те, що ним було здійснено паркування на місці для безоплатного паркування.

Отже, позивачем не дотримано порядку отримання відповідної пільги на безоплатне паркування, оскільки на транспортному засобі відсутній розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».

Правилами дорожнього руху, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, дійсно не передбачений обов`язок розміщення розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю» на відповідних транспортних засобах. Це є правом особи.

Проте, у разі користування пільгами відповідно доЗакону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року та Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. №585, - зазначеними нормативно-правовими актами передбачено обов`язкове розміщення розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю» на транспортному засобі, у передбачений нормамиПравил дорожнього руху, спосіб.

Отже, нормативно-правовими актами передбачено обов`язкове розміщення розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю», натомість транспортний засіб позивача такого знаку не мав.

Також з долучених фотознімків не можливо встановити чи було здійснено паркування на місці для безоплатного паркування.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першоїстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення позивачем надано не було. Підтвердження наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність належними і допустимими доказами доведено не було.

Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до частини першоїстатті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положеньстатті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

Відповідно до ч 6 ст. 157 КАС України, у випадку випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, за участю третьої особи: КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ХАРКОВІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 липня 2023 року за частиною 1 статті 152-1 КУпАП- відмовити у повному обсязі.

Скасувати заходизабезпечення адміністративногопозову,застосовані ухвалоюКиївського районногосуду м.Харкова від20.11.2023у справі№ 953/10851/23 після набрання законної сили судовим рішенням.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Юрлагіна