Рішення № 115963409, 21.12.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/2497/23

єдиний унікальний номер № 205/2497/23

провадження № 2о/205/93/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Басової Н.В.,

присяжних Бичкова В.П., Вержиковської Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Саруханової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з вищезазначеною заявою,в якійпросилавизнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області, безвісно відсутнім.

Заява мотивована тим, що заявник перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 з 19 вересня 2014 року по 07 серпня 2020 року. Від сумісного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає із заявником. В 2018 році ОСОБА_2 було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 199, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 209 КК України. На даний час ОСОБА_2 переховується від органів суду та слідства, його місцезнаходження невідоме з 2020 року, у місці проживання немає відомостей про ОСОБА_2 протягом майже трьох років. ОСОБА_2 є особою, яка переховується від органів слідства з 13 квітня 2020 року. У житті заявника постійно виникають побутові ситуації, в яких дитині потрібні дозволи від батька, зокрема, на реєстрацію місця проживання, оформлення документів на виїзд за кордон, але через відсутність ОСОБА_2 зробити це неможливо. Також заявник позбавлена можливості отримати будь-яку допомогу на дитину.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 березня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2023 року витребувано: в Адміністрації державної прикордонної служби України інформацію про перетин громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України з квітня 2020 року по теперішній час; в Державній міграційній службі України інформацію про поточну адресу реєстрації місця проживання в Україні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; з Державної податкової служби України відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з квітня 2020 року по теперішній час; з ГУНП в Чернівецькій областінаявні відомості про громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, про перебування його в розшуку; притягнення його до адміністративної та/або кримінальної відповідальності; іншу наявну інформацію щодо вказаної особи, місцеперебування якої невідоме.

Заявник у судове засідання не з`явилась, натомість її представник адвокат Сергієвська А.Ю. письмово просила розглядати справу без її участі, заяву підтримує.

Представник заінтересованої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився,про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. У відзиві на заяву зазначив, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не є належною заінтересованою особою у справі.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19 вересня 2014 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с. 6). Від сумісного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 травня 2020 року розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 вересня 2014 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ, актовий запис № 1449. Після розірвання шлюбу залишено за ОСОБА_8 прізвище, яке було у неї до моменту домоменту державної реєстрації шлюбу, а саме: « ОСОБА_9 » (а.с. 7-9).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_2 у ВП № 61723592, заборгованість по аліментам за період з лютого 2020 року по 01 листопада 2023 року становить 150 626,00 грн. (а.с. 97).

06 серпня 2021 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (а.с. 14).

Згідно звідповіддю ГУНПв Чернівецькійобласті від28січня 2023року №С-4аз/123/03/23-3023,Відділом розслідуваньзлочинів усфері господарськоїта службовоїдіяльності СУобласті здійснювалосьдосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №12018260000000422від 27жовтня 2018року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.199,ч.4ст.190,ч.3ст.289,ч.3ст.209,ч.1ст.263КК України.У ходідосудового розслідуваннявказаного кримінальногопровадження булозібрано достатньодоказів щодоповідомлення ОСОБА_2 про підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.199,ч.4ст.190,ч.3ст.289,ч.3ст.209КК України та його місцезнаходження невідоме, останнього було оголошено у розшук. Матеріали кримінального провадження № 12018260000000422 від 27 жовтня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України з обвинувальним актом скеровано до Кіцманського районного суду Чернівецької області (а.с. 15).

У відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 06 листопада 2023 року зазначено, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01 квітня 2020 року по 03 листопада 2023 року в Базі даних не виявлено (а.с. 84).

Відповідно до листа Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2023 року, 13 березня 2020 року слідчим Сачиком Д.М. ухвалено постанову про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_2 21 квітня 2020 року в ході досудового розслідування з матеріалів кримінального провадження № 12018260000000422 виділено матеріали, що стосуються вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2 (а.с. 72).

Згідно з довідкою № 23310690017163066520 від 06 листопада 2023 року, ОСОБА_2 з 13 квітня 2020 року перебуває у розшуку як особа, яка переховується від органів досудового розслідування (а.с. 101).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Частиною 3 статті 43 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Верховний Суд (постанова № 225/882/17 від 22 листопада 2018 року, постанова № 225/1297/17 від 07 травня 2018 року) зазначив, що безвісна відсутність це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2018 року справа № 317/3139/15).

Потреба для заявника у визнанні колишнього чоловіка та батька спільної дитини безвісно відсутнім викликана метою реєстрації місця проживання дитини.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заяви та наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безвісно відсутнім, оскільки факт відсутності останнього за місцем свого постійно проживання більш як протягом одного року підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, не суперечать один одному та ніким не спростовуються, про місце перебування ОСОБА_2 не відомо, а вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43-44 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 89, 263-266, 293-294, 305-309, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56), про визнання особи безвісно відсутньою задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженця с. Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області, безвісно відсутнім.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Басова

Присяжні: В.П. Бичков

Н.І. Вержиковська