Ухвала суду № 115961308, 27.12.2023, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1549/23

Провадження № 2-з/131/11/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 р.м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховський М.В., розглянувши у письмовому порядку без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

До Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 з позовом до Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 26 грудня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Іллінецького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюку Т.Є. видавати будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах спадкової справи, номер у нотаріуса №139/2023, номер у спадковому реєстрі №71711009.

Обґрунтовуючи зазначену заяву заявник вказує на те, що 25 грудня 2023 року він отримав лист від приватного нотаріуса Іллінецького нотаріального округу Вінницької області Таранюка Т.Є., в якому він відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини і повідомив про пропущення строків на таке прийняття та необхідність звернення до суду. Після візиту до нотаріуса йому стало відомо про наявність заведеної спадкової справи (номер у нотаріуса №139/2023, номер у спадковому реєстрі №71711009) після смерті ОСОБА_3 .

Видача свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 третій особі явно ускладнить прийняття і оформлення спадщини позивачем, оскільки спадкове майно буде передане іншій особі, а тому рішення суду у даній справі буде виконати неможливо.

Дослідивши матеріали вказаної заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що зазначену заяву слід задоволити із наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Положеннями частин 2 та 3 статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості потрібні для забезпечення позову; забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У відповідності частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення вимог позивача не вимагатиме примусового виконання, а тому в даному випадку суд погоджується з доводами заявника, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу видавати будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , додатковий строк на яку позивач хоче поновити у судовому порядку, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, суд зазначає, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням обставин справи, предмету спору, обґрунтованість вимог позивача в частині існування ризиків ускладнення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд вважає доцільним задовольнити заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу видавати будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 263 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд,-

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Іллінецького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюку Тарасу Євгенійовичу видавати будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах спадкової справи, номер у нотаріуса №139/2023, номер у спадковому реєстрі №71711009.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Зустрічне забезпечення не застосовується.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та до приватного нотаріуса Іллінецького нотаріального округу Вінницької області Таранюка Т.Є. для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

У відповідності до частини 10 статті 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: