Рішення № 115959165, 26.12.2023, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2384/23

2-о/0187/50/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2023 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської областіу складі головуючого судді Іщенко І.М.,за участі секретаря судового засідання Клисак Н.Г., заявниці ОСОБА_1 , адвоката Курпіль А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем

В С Т А Н О В И В

11.12.2023 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 , заінтересована особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, посилаючись на те, що вона є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини, де 19.09.2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск 6-ти місячного строку та відсутністю документів, які б підтверджували факт прийняття спадщини.

Тому, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 року відкрито провадження у справі (а.с. 25).

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Курпіль А.М. заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Левечко О.А. в судове засідання надала клопотання про розгляд справи у її відсутність (а.с. 30).

Допитаний свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив факт проживання ОСОБА_1 з 2020 року разом з матір`ю ОСОБА_2 до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , та зазначив, що вона проживає за вказаною адресою по теперішній час.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила факт проживання ОСОБА_1 з 2020 року разом з матір`ю ОСОБА_2 до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 та зазначила, що вона проживає за вказаною адресою по теперішній час.

Суд оглянувши матеріали справи вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для заявника встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини , має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати його право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 100, складений Царичанським відділом ДРАЦС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.02.2023 року (а.с. 12).

Звернувшись до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця для звернення із заявою та відсутності документів, які б підтверджували факт прийняття спадщини, що підтверджується листом приватного нотаріуса від 19.09.2023 року (а.с. 14).

Факт проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 без реєстрації разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті підтверджується актом депутата Петриківської селищної ради Купренко Г.В. від 24.11.2023 року, який засвідчено підписами двох сусідів: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та довідкою Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 577 від 24.11.2023 року (а.с. 32-33).

Родинні зв`язки між спадкоємицею ОСОБА_1 та спадкодавицею ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , де в графі «мати» записана « ОСОБА_2 » (а.с. 8).

Перехід прізвища заявниці ОСОБА_1 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » підтверджується копією свідоцтва про шлюб, а/з 32 від 06.06.2016 року (а.с. 9).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

За змістом пунктів 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до ст. 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 633/344/16-ц.

Як встановлено в судовому засіданні, факт проживання ОСОБА_2 разом із донькою ОСОБА_1 , підтверджується копією акту обстеження від 24.11.2023 року, відповідно до якого, зі слів сусідів за даною адресою: АДРЕСА_1 постійно проживала до дня смерті матері та здійснювала постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32), показами заявника та поясненнями свідків.

Таким чином, факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, як того вимагає положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, що фактично усуває перешкоди для отримання заявником свідоцтва про право на спадщину за законом.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів осіб щодо захисту їх права на спадкування, зважаючи на те, що заявниця не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті останньої, надасть змогу заявнику реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст. ст. 15, 16, 29, 1216-1218, 1221 ЦК України, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована по

АДРЕСА_2 , прож. АДРЕСА_1 разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: І. М. Іщенко