Рішення № 115957313, 23.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 201/9259/19-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань Талдоновій М.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з майна. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що він дізнався про те, що на належний йому на праві приватної власності автомобіль Volkswagen Passat 1.8, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (надалі автомобіль), накладено обтяження 17.01.2017 року у вигляді застави рухомого майна боржника - ОСОБА_2 на підставі договору застави HEN0A80000145479 від 24.09.2008 року, який не має будь-якого відношення до майна позивача, що як наслідок порушує право власності позивача, що послугувало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.08.2019 справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2019 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 03.10.2019 , разом з копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за місцем проживання (перебування) вказаним в позовній заяві.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.08.2011 Зіньківським ВРЕР позивачу було видано свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 і державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що впідтверджується фотокопією зазначеного свідоцтва.

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57693100 від 30.11.2018, наданого на регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, автомобіль позивача перебуває під приватним обтяженням ПАТ КБ «Приватбанк», номер запису 16121638, від 17.01.2017. Підставою для накладення обтяження зазначено договір застави HEN0A80000145479 від 24.09.2008. Боржником по даному зобов`язанню перед відповідачем зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, що станом на 25.08.2011 було зареєстровано обтяження вищевказаного автомобіля.

Окрім цього, як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, позивач - ОСОБА_1 , не є ані боржником згідно Договору застави HEN0A80000145479 від 24.09.2008, ані обтяжувачем.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором.

У статті 4 цього ж Закону визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Як було зазначено вище, згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження автомобіля - застава рухомого майна.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 27 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом

Тобто, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідач на спростування доводів та доказів сторони позивача своїх доказів суду не надав.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що оскільки на момент придбання автомобіля позивачем не існувало обтяження, а відтак позивач є добросовісним набувачем та обтяження автомобіля є перешкодою позивачу у вчиненні права розпорядження власністю, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувана, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з під арешту- задовольнити.

Припинити обтяження, застосоване відповідно до договору застави HEN0A80000145479 від 24.09.2008 на транспортний засіб, Volkswagen Passat 1.8, 2001 року випуску, Номер об`єкта НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_5 , який зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 16121638 від 17.01.2017.

Вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 17.01.2017 за № 16121638 про обтяження транспортного засобу Volkswagen Passat 1.8, 2001 року випуску, Номер об`єкта НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_5 .

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа- 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа-2: Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», 49044, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 24.

Суддя Р.В. Новак