Рішення № 115955127, 30.11.2023, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/413/22

2/291/99/23

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2023 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої: судді Митюк О.В.,

за участю секретаря: Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2

до Ружинської територіальної громади

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся з вищевказаним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Ружинської територіальної громади про визначення додаткового строку тривалістю в три місяці для подання позивачем заяви про прийняття спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Немиринці Ружинського району Житомирської області, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . На момент смерті він, проживав разом з нею, тому у відповідності зі ст. 1268 Цивільного кодексу України заяву про .прийняття спадщини не подавав. Він є спадкоємцем першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України, після смерті його матері. ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер його батько, ОСОБА_5 , за взаємною згодою, спадщину після його смерті, прийняла рідна сестра позивача, ОСОБА_6 .

У червні 2021 року, переглядаючи документи, він виявив Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 3.2050 га, що розташована на території Немиринецької сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, яка належала ОСОБА_7 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого була мата ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла, після смерті свого сина, але спадкових прав не оформила, та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Немиринці.

При житті, ОСОБА_3 залишила заповіт, на все своє майно на матір позивача - ОСОБА_4 .

В зв`язку з чим, 05 серпня 2021 року, позивач, звернувся до Ружинської Державної нотаріальної контори Центрально -Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3.0748 га.

Однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №725/02-31 від 05.08.2021 року державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори Ставничого О.В. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Свою відмову нотаріус мотивував тим, що спадкодавець - ОСОБА_8 , вчасно, не прийняла спадщину після смерті заповідачки ОСОБА_3 .

Причинами пропуску прийняття спадщини позивач зазначає необізнаність про існування спадкового майна та наявність заповіту.

Вважає вказані причини поважними і тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явився, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Ружинської селищної ради подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутність. Відзив на позов до суду не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

Позивач є спадкоємцем за законом майна своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Немиринці, Ружинського району, Житомирської області, що стверджується:

- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданим 01.03.2012 року Немиринецькою сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.21).

Відповідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.08.2021 року №725/02-31 державним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,2050 га, що розташована на території Немиринецької сільської ради Ружинського району Житомирської області у зв`язку із неприйнятям спадщини ОСОБА_4 після смерті заповідачки ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно спадкової справи №241/2021 заведеної 05.08.2021 року Ружинською державною нотаріальною конторою, щодо майна ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем який вчасно прийняв спадщину після померлої є її син ОСОБА_1 (а.с.7-34).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У ст.1268ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття,і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,у шестимісячнийстрок податинотаріусу заявупро прийняття спадщини.Така позиція також викладена упостанові Верховного Суду України викладеної від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (ч.2 ст. 1223 ЦК України).

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 663/2151/17 та інших.

В поданій позовній заяві позивач просить визначити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Немиринці Ружинського району Житомирської області. При цьому жодних доказів на підтвердження того, що він є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 за законом чи за заповітом суду не надав.

Згідно наданих доказів позивачем, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заповітом, була мати позивача, ОСОБА_4 , яка спадщину ОСОБА_3 в установлений законом порядок не прийняла, та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з чим постановою державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори Ставничим О.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст.4, 259, 265-268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Ружинської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 08.12.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Ружинська територіальна громада, місце знаходження:13601, смт.Ружин, вул.Соборна, буд.44, Бердичівського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04344707.

Суддя О. В. Митюк.