Ухвала суду № 115952864, 25.12.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

ЄУН 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

25 грудня 2023 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши ввідкритому судовомузасіданні взалі судув м.МирноградДонецької областіклопотання прокурорапро продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю м.КрасноармійськДонецької області,з середньоюзагальною освітою,одружений,має неповнолітнюдоньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимий 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 13.11.2019 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України. Запобіжний захід до обвинуваченого застосовано у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». Строк дії запобіжного заходу закінчується 05 січня 2024 року.

У зв`язку з неможливістю закінчення судового розгляду справи по суті до 05.01.2024 прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів у зв`язку з продовженням існуванням ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися раніше при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу. Крім обґрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, прокурор вказує на тяжкість та особливу тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, суворість передбаченого за них законом покарання, як суттєвий елемент оцінки ризику переховування від суду, чому також, на думку прокурора, може сприяти запроваджений в країні внаслідок збройної агресії РФ проти України військовий стан, чим може скористатися обвинувачений, в тому числі оголошеною евакуацією з прифронтових міст Донецької області, або вчинити спроби переховування від суду на тимчасово окупованих територіях. Посилаючись також на схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, що випливає з неодноразового притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, в тому числі за тяжкі злочини, а також на високу суспільну небезпечність обвинуваченого, прокурор вважає, що запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого може лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, чого не можна очікувати від будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, контроль за виконанням якого обвинуваченим ускладнюється триваючим в Україні військовим станом.

Обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, стверджував, що прокурором не надано суду жодного доказу на підтвердження його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а відтак, його вина є недоведеною, що не надає підстав для тримання його під вартою. Також просив врахувати, що у нього є сім`я, неповнолітні діти та батьки похилого віку, які потребують його допомоги, тому наміру переховуватися від суду він не має. У зв`язку з цим просив змінити йому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_9 , підтримавши позицію обвинуваченого, також вважав, що висунута обвинуваченому ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому правопорушень не встановлено, на що вказують досліджені судом докази. Аргументами на користь позиції ОСОБА_7 щодо відсутності у нього наміру переховуватися від суду, наводив міцність його соціальних зв`язків та запроваджений в країні військовий стан, запроваджені умови якого не дозволять ОСОБА_7 безперешкодно залишити місце проживання, що надає йому підстави вважати приведений прокурором ризик можливості переховування від суду недоведеним. Також, на думку захисника, прокурор не навів і доказів існування ризику можливості вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, що вказує на безпідставність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. З урахуванням цього також просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до наступних висновків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно якої ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суттєвою (релевантною) обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, є серйозність покарання («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Враховуючи репутацію обвинуваченого, його вік, майновий стан, факт переховування від органу досудового розслідування, зафіксований матеріалами справи, а також тяжкість передбаченого законом покарання за інкриміновані йому злочини у виді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, що може загрожувати йому в разі визнання винуватим, суд не виключає можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, до обставини, яка збільшує ризику втечі, безумовно належить військова агресія РФ проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, зокрема на території Донецької області, де розташоване місце постійного проживання обвинуваченого.

Про наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення свідчать відсутність у нього офіційного працевлаштування та джерела доходу, пред`явлена йому підозра у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів з корисливих мотивів, а також попередні судимості за вчинення корисливих злочинів.

Отже, наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, а застосований до обвинуваченого запобіжний захід у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, характером та обставинами інкримінованих йому діянь кореспондується з загальносуспільним інтересом і переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, виправдовуючи тримання його під вартою і не виходить за межі розумного строку.

Розглядаючи питання щодо можливості обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу, як того від суду вимагає ч.3 ст.176 КПК України, колегія суддів з урахуванням існуючих ризиків, підвищеного ступеню суспільної небезпеки обвинуваченого доходить висновку про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, аніж позбавлення волі, так як запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого жоден із них не здатний.

Обраний обвинуваченому запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними Кримінальним процесуальним Кодексом підставами та метою запобіжного заходу і підлягає продовженню. Обставин та відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість триманняобвинуваченого під вартою або переважали б ризики, передбачені ст.177 КПК України, судом не встановлено.

Наявність у обвинуваченого сім`ї, дітей, батьків похилого віку існуючих ризиків не мінімізують і належної процесуальної поведінки обвинуваченого не гарантують, тому доводи сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт суд вважає неспроможними. Не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу і твердження сторони захисту щодо не встановлення доказів вини обвинуваченого, так як кримінальне провадження ще перебуває у стадії судового розгляду, а оцінку дослідженим доказам суд надає лише після з`ясування усіх обставин і перевірки їх доказами та виходу у нарадчу кімнату.

Приймаючи рішення щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів з урахуванням вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, обставин справи та вагомості наведених прокурором ризиків, визначення розміру застави обвинуваченому вважає неможливим.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 22 лютого 2024 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали проголошені 25.12.2023. Повний текст ухвали оголошено 26.12.2023 о 09.30 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3