Ухвала суду № 115949856, 26.12.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1848/23

Номер провадження: 1-кп/225/246/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в ході підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному доЄРДР за № 22023050000001736 від 28.04.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Новгородське міста Дзержинська Донецької області, громадянки України, особи з інвалідністю ІІ групи, з середньою спеціальною освітою, одруженої, утриманців не маючої, до затримання працюючої табельником станції Фенольна структурного підрозділу «Станція Краматорськ» регіональної філії «Донецька залізниця», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2023 року до суду з Донецької обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт, складений та затверджений прокурором 14.09.2023 з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023050000001736 від 28.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 з тих підстав, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від суду; ризик знищення, сховання абоспотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;ризик впливуна свідківу цьомуж кримінальномупровадженні;ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, зберігаються та не перестали існувати.

Прокурор просить продовжити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, вказав про необґрунтованість ризиків, зазначених прокурором у клопотанні.

Окрім того захисник заявив клопотання про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Суд, вислухав прокурора, обвинувачену та її захисника, перевірив матеріали справи, доходить таких висновків:

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 08.11.2023 строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 06.01.2024 включно. На теперішній час строк дії ухвали спливає.

Положеннями ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання в тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність судимостей, тощо.

Частиною 1статті 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Суд вважає, що на теперішній час щодо обвинуваченої ОСОБА_4 продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підставами вважати,що обвинувачена ОСОБА_4 можепереховуватися відсуду єте,що вонаобвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, існує ризик, що обвинувачена ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 зареєстрована та проживає у смт. Нью-Йорк Донецької області, тобто на території області в якій на даний час відбуваються активні бойові дії, де лінія бойового зіткнення в повній мірі тимчасово не контролюється органами державної влади України, вказаний факт може призвести до ухилення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Також наявнийризик того,що обвинувачена ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі.

Окрім того, обвинувачена ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз, підкупу, вмовлянь з метою дачі показань на її користь. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановленуКПК Українипроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положеньст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, вона обвинувачується у вчиненні злочину під час воєнного стану. Таким чином, враховуючи характер обвинувачення, суд вважає, що вона може вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчинити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, оскільки обвинувачується у неодноразовому поширенні інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження відносно ОСОБА_4 існують ризики, передбаченіст. 177 КПК України. Вказані ризики, які враховувались судом при застосуванні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, на теперішній час також не зникли.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, розглядаючи можливість обрання інших запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Застосування особистого зобов`язання не можливе у зв`язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення; застосування особистої поруки не можливе у зв`язку із відсутністю у обвинуваченої осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов`язки; застосування домашнього арешту не можливе, оскільки смт. Нью-Йорк Донецької області знаходиться на території області в якій на даний час відбуваються активні бойові дії, де лінія бойового зіткнення в повній мірі тимчасово не контролюється органами державної влади України, вказаний факт може призвести до ухилення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Таким чином, продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, а встановлені судом ризики не можуть нівелюватися.

Суд також враховує Рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», згідно з яким тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Окрім того, відповідно до ч. 6ст. 176 КПК Українипід час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо наявності можливого катування, яке тягне за собою недопустимість зібраних доказів, фактичного затримання 24.04.2023 р., оскільки відповідно до пояснень учасників процесу, ці доводи наразі перевіряються уповноваженими органами.

Посилання захисника на інвалідність своєї підзахисної, та незадовільний стан її здоров`я, постійне місце проживання судом не приймаються, так як вказані обставини не можуть бути достатнім важелем для зменшення встановленихст. 177 КПК Україниризиків.

З урахуванням наведеного, клопотання захисника про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,5ч.1ст.177КПК України у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_4 обвинувачується, а тому клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченої строку тримання під вартою на 60 днів підлягає задоволенню.

Згідно з абз. 8 ч. 4ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а також з урахуванням наявності ризиків, розмір застави суд не визначає.

Керуючись ст 177, 178, 183, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.114-2КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.02.2024 року включно.

Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати обвинуваченій, захиснику та прокурору для відома, а також направити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» -для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 27 грудня 2023 року о 09 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1