Ухвала суду № 115947429, 26.12.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.12.2023Справа № 643/8399/21 Провадження № 1-кп/554/398/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» грудня 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12021221170000184 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого під час досудового розслідування. Клопотання обґрунтовано тим, що в теперішній час строк дії ухвали, якою обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою спливає, розглянути кримінальне провадження до спливу строку дії попередньої ухвали неможливо, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як тримання під вартою, нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Так, ОСОБА_3 неодноразово засуджений, наразі обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речових їх аналогів та прекурсорів, ніде не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, а отже є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності буде переховуватись від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, вчинить інші кримінальні правопорушення. А тому прокурор вважає неможливим обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 іншого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 з приводу заявленого клопотання також просила вирішити його на розсуду суду.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою за наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний можездійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 30.12.2023 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраногозапобіжного заходуу видітримання підвартою, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не становиться, продовжує займатись злочинною діяльністю, наразі обвинувачується у вчиненні тяжких, умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою незаконного збагачення, за вчинення яких передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також обвинувачений ніде офіційно не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушеньможе вдатися до відповідних дій.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»). Крім того, відсутність постійного та законного джерела доходів може також стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, які зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, але і для населення в цілому, що свідчить про високий ступінь їх небезпечності для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,178, 183,194, 199 КПК України,суд вважаєнеобхідним клопотанняпрокурора пропродовження ОСОБА_3 раніше обраногозапобіжного заходуу видітримання підвартою задовольнити,оскільки вважає,що саметакий запобіжнийзахід єобґрунтованим,відповідає особіобвинуваченого,характеру татяжкості діянь,які йомуінкримінують,не надаєможливості перешкоджанняінтересам правосуддя,зокрема,ухиленню обвинуваченоговід суду,вчиненню новогокримінального правопорушення,ризики чогоє реальнимита дійсними,з часомне зменшилисьта незмінились.Крім того,кримінальне провадженняпо сутіще нерозглянуто.Обрання більшм`якого запобіжногозаходу,не пов`язаногоіз триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу, ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, враховуючи вимоги п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 лютого 2024 року, включно.

Визначити строк дії ухвали до 23 лютого 2024 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», до виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1