Ухвала суду № 115946943, 21.12.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30906/23

Провадження №1-в/127/638/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Вінницька ВК (№ 86)» ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження, режимі відеоконференції в залі суду м. Вінниці клопотання начальника державної установи «Вінницька ВК (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ Білгородської області Вейделевського району с. Миколаївка, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, неодноразово засудженого:

28.09.1994 Військовим судом Донецького гарнізону за ч. 3 ст. 81, ст. 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою вироку на 2 роки.

23.12.1994 Артемівським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 81, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 30.07.1996 умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 23 дні.

08.06.1998 Артемівським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ч. 4 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений 09.12.2004 по відбуттю строку покарання.

21.05.2007 Артемівським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі.

19.08.2020 Вишгородським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, -

Встановив:

До суду надійшло клопотання начальника державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_5 позитивно характеризується, режим утримання не порушує, заохочувався адміністрацією установи, став на шлях виправлення. Відбув більше 2/3 строку покарання (початок строку 07.05.2020, 2/3 строку 07.09.2023, кінець строку 07.05.2025).

В судовому засіданні представник ДУ «Вінницька ВК (№ 86)» клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що став на шлях виправлення, просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.

Захисник засудженого клопотання начальника ДУ «Вінницька ВК (№ 86)» підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання начальника ДУ «Вінницька ВК (№ 86)» вважає, що засуджений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став.

Заслухавши пояснення представника ДУ «Вінницька ВК (№ 86)», врахувавши думку засудженого, його захисника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 19.08.2020, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі.

Так, згідно ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Згідно з частиною першою статті 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Сумлінна поведінка це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає в стримуванні від порушень режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь в суспільному житті, сумлінне виконання громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.

Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь в суспільно-корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, якість виконання роботи, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов від роботи, додержання правил охорони праці й техніки безпеки.

Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, неодноразово звільнявся з місць позбавлення волі, в тому числі і умовно достроково, однак, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти умисні кримінальні правопорушення, як після повного відбуття покарання так і під час умовно-дострокового звільнення.

Крім того, при вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто, не є обов`язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.

Також судом встановлено, що під час відбування покарання засуджений до дисциплінарної відповідальності не притягувався, сім разів заохочувався, працює.

Відсутність стягнень у засудженого, дотримання ним режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої статтею 81 КК України. Таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов`язком засуджених, який передбачений положеннями статті 107 КВК України.

Стосовно рішення спостережної комісії, яка погодила застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, то суд зазначає, що рішення спостережної комісії має рекомендаційний характер і також не є визначальним під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення.

Стосовно Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, суд зазначає, що такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м`яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.

З матеріалів клопотання вбачається, що засуджений прибув до ВК (№ 86) 15.04.2022 із ДУ «Селидівська ВК (№ 82)», де за час перебування режим утримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, адміністрацією установи заохочувався два рази.

При вирішенні питання щодо умовно - дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_5 судом було враховано формально-юридичні та оціночні підстави.

Встановлюючи підстави застосування ст. 81 КК України, суд, зокрема, з`ясував наступні обставини:

- засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, адміністрацією установи заохочувався п`ять разів, що вбачається з висновків щодо ступеня виправлення засудженого від 23.08.2023;

- по прибуттю в ДУ «Вінницька виправна колонія (№ 86)» працевлаштований у виробничій майстерні установи різноробочим дільниці з ремонту автомобілів.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність стягнень у засудженого свідчить про те, що останній стає на шлях виправлення, але не доводять його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи виконання покарання.

Крім того, з матеріалів клопотання та особової справи ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_5 являється особою виключно кримінальної спрямованості, раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних кримінальних правопорушень, неодноразово звільнявся з місць позбавлення волі як умовно-достроково так і після повного відбуття строку покарання, однак повторно вчиняв кримінальні правопорушення.

Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд дійшов висновку про передчасність заявленого подання, оскільки відсутні підстави стверджувати про виправлення засудженого, а також відсутні дані про те, що процес виправлення засудженого досяг стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч і узгоджується з вимогами статті 81 КК України, проте є недостатнім для висновку про виправлення засудженого.

В зв`язку з наведеним, суд робить висновок, що засуджений ОСОБА_5 фактично не став на шлях виправлення, тому враховуючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень та враховуючи попередні судимості, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 336, 395, 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -

Ухвалив

В задоволенні клопотання начальника державної установи «Вінницька ВК (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: