Ухвала суду № 115941250, 26.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35974/23

УХВАЛА

26 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2023 р. Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (довідка від 09.12.2022 року № 5106-7501456309), щодо взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради взяти на облік як внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з дати звернення - грудня 2022 року;

- зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відповідно з дати звернення - грудня 2022 року з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.

Як встановлено судом, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

Таким чином, позивачу за подання даного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (за 2 позовні вимоги немайнового характеру 2 х 1073,60).

Позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість у прохальній частині позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого зазначено про складену економічну ситуацію в країні та недостатнє фінансування.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, відстрочити позивачу сплату судового збору.

У ст. 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, законодавцем визначено, що підставою для ухвалення судом відповідного рішення є незадовільний майновий стан сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір за звернення до суду. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Однак, доводи позивача щодо неспроможності сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також суд зазначає, що підстави для звільнення або відстрочення від сплати судового збору, які передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не є абсолютними та не зобов`язують суд звільнити позивача від сплати судового збору чи відстрочити сплату ним судового збору, а лише надають йому право вчинити ці дії за умови, що майновий стан особи є незадовільним та створює істотні перешкоди для її доступу до правосуддя.

Виходячи з викладеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до суду даного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з додатками до позовної заяви, до заяви додано копії десяти документів, проте жодний із вказаних документів в матеріалах справи відсутній.

Також, пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Зміст позовних вимог це вимоги позивача (предмет позову).

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення, згідно з ч.1 ст.5 КАС України, способу захисту своїх прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів, котрі мають формулюватися максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Також суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із ч.1 ст.5 КАС особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2023 року Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (довідка від 09.12.2022 року № 5106-7501456309), щодо взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради взяти на облік як внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з дати звернення - грудня 2022 року.

Суддя звертає увагу, що позивачем у позовній заяві не окреслено, не конкретизовано, та жодним доказом не підтверджено які саме права, та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 порушено оскаржуваним рішенням від 11.01.2023 року Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо взяття на облік внутрішньо переміщену особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви відповідно до заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання цього позову до ухвалення рішення по цій справі відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.

СуддяА.В. Бутенко