УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру , 20 тел. 698-166
Іменем України
РІШЕННЯ
15 листопада 2007 року Справа № 8/244
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Куликівський льонозавод”, вул.Перемоги 18, смт.Куликівка, Куликівський район, 16300
до відповідача: Закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, вул.Набережна Перемоги 50, м.Дніпропетровськ (Філія „Чернігівське регіональне управління” Закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, вул.Серьожнікова 6, м.Чернігів, 14006)
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Мартинюк Є.П. –голова правління, Коваленко В.В. – представник, довіреність від 23.07.2007
від відповідача: Падалка О.В. –заступник начальника юридичного департаменту, довіреність №1248 від 10.05.2007
За згодою сторін в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено позов про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 16 травня 2006 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С. на договорі застави від 17.04.2003р., укладеному між ВАТ АБ „Приватінвест” та ВАТ „Куликівський льонозавод” та зареєстрованому в реєстрі за номером №1462. В доповненні до позовної заяви щодо підстав, які обґрунтовують позовні вимоги, позивач посилається на порушення терміну вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, відсутність підстав для вчинення виконавчого напису на користь відповідача, доказів, що вказують на безспірність сум, які запропоновані до стягнення, та відомостей щодо строку, за яким має проводитись стягнення, періодів нарахування пені та процентів, письмового повідомлення боржника про усунення порушення основного зобов'язання та вчинення виконавчого напису на договорі застави, який на думку позивача, є неукладеним.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на вчинення оспорюваного виконавчого напису у термін не більше одного року з моменту настання права вимоги та наявності у ЗАТ КБ "ПриватБанк" права стягнення кредитної заборгованості з позивача на підставі укладених з ВАТ АБ "Приватнівест" договорів відступлення права вимоги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:
17 квітня 2003р. між ВАТ АБ „Приватінвест” та ВАТ „Куликівський льонозавод” (позивач по справі) укладений кредитний договір №52, відповідно до умов якого банк зобов’язувався надати позивачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 150000грн. у термін до 16 квітня 2004р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20% річних, в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди, в обумовлені в договорі терміни.
Додатковими угодами до кредитного договору сторони збільшували ліміт кредитування, розмір відсотків за користування кредитом, комісійних винагород та пролонгували термін повернення кредиту.
За умовами додаткової угоди від 30.11.2004р. сторони домовились, зокрема, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду за пролонгацію кредиту в розмірі 2,0% від суми пролонгації у день підписання додаткової угоди та за огляд предмету застави у розмірі 200грн. у день застави.
В редакції додаткової угоди №9 від 29.05.05р. до кредитного договору банк зобов’язався пролонгувати діючу кредитну лінію позивальнику у сумі 475000грн. з загальним лімітом 475000грн. у термін до 31.12.2005р. зі сплатою 23% річних в обмін по зобов’язання позивальника з повернення кредиту, сплати відсотків та комісійної винагороди за огляд предмету застави при пролонгації у розмірі 100грн., за пролонгацію кредиту –0,5% від суми пролонгації та за внесення змін та доповнень до кредитного договору –50грн. у день укладення додаткової угоди.
Факт надання позивачу кредиту в сумі 475000грн., тобто факт виконання банком зобов’язань по кредитному договору, підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень, по яким перераховувались кредитні кошти на підставі розрахункових документів позивача, що не суперечить п.2.1.2. договору, а також не заперечується самим позивачем.
В забезпечення належного виконання ВАТ „Куликівський льонозавод” зобов’язань по кредитному договору №52 від 17.04.2003р. між позивачем та ВАТ АБ „Приватінвест” 17.04.2003р. укладено договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1385, по якому позивач передав у заставу обладнання, а саме: верстат 2Н135 в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат шліфувальний 3Б-634 в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат фрезерний 6М-82 в кількості 1 шт., 1976 року випуску, верстат строгальний М-85 в кількості 1 шт., 1985 року випуску, верстат точильно-шліфувальний в кількості 1 шт., 1973 року випуску, верстат токарно-гвинторізний в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат точильно-шліфувальний в кількості 1 шт., 1973 року випуску, лінію короткого волокна №1 в кількості 1 шт. у складі ТЛ-135Л, СКП1-10ЛУ, КПАЛ, ГПВ1, ТУВ-1М; лінію короткого волокна №2 в кількості 1 шт. у складі ТЛ-135Л, СКП1-10ЛУ, КПАЛ, ГПВ1, ТУВ-1М; лінію довгого волокна №1 в кількості 1 шт. у складі рулонорозм., транспортер, СММ, МТА-1Л, РП-5УМ, ТУВ-1М заставною вартістю 266490грн.
8 травня 2003 року між вищевказаними сторонами укладена додаткова угода до договору застави від 17.04.2003р., який викладений сторонами у новій редакції. Додаткова угода посвідчена державним нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Чміль Г.І., яким також накладена заборона на відчуження закладеного в договорі майнового комплексу терміном до повного виконання зобов’язань, забезпечених заставою, про що в реєстрі зроблено запис за №1319.
Відповідно до п.1.2. додаткової угоди до договору застави позивач передав у заставу цілісний майновий комплекс, розташований за адресою Чернігівська область, Куликівський район, смт.Куликівка, вул.Перемоги, буд.18, який в цілому складається з цеху сортування довгого волокна з прибудовами А-1, А1-1, А4-1, площею 2073,2 кв.м., цеху короткого волокна з прибудовою Б-1, Б1-1, площею 1455,2кв.м., складів і пожежного депо В-1, В1-1, В2-1, в-1 площею 446,1 кв.м., сушарки Г-1, площею 138,5 кв.м., майстерні Д-1, площею 122,8 кв.м., насосної Ж-1, площею 126,7 кв.м., адмінбудівлі Л-1, площею 204,3 кв.м., підстанції И-1, площею 26,4 кв.м., вісової Н-1, площею 82,1 кв.м., гаражів О-1, площею 335,5 кв.м., лабораторії і побутових приміщень Р-1, площею 105,3 кв.м., котельні Й-1, площею 545,9 кв.м., шохів П-1.
22 березня 2006р. між ВАТ АБ „Приватінвест” та відповідачем у даній справі укладено договір №21 відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого акціонерним банком „Приватінвест” відступлено ЗАТ КБ „Приватбанк” право вимоги, що випливає з кредитного договору №52 від 17.04.2003р., укладеного між ВАТ АБ „Приватінвест” та ВАТ „Куликівський льонозавод” (позивач у даній справі). Згідно п.1 договору відступлення прав вимоги відповідачем набуто право вимоги до позивача на отримання платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), які існують відповідно до умов кредитного договору на дату укладення договору відступлення прав вимоги згідно з розрахунком (додаток №1 до договору), а також право на отримання від боржника за кредитним договором платежів по кредиту, відсоткам за його користування, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), право на отримання яких від боржника виникне після укладення договору відступлення прав вимоги, до повного виконання зобов’язань боржником, та інших прав у повному обсязі. Як вбачається з додатку №1 до вищевказаного договору до відповідача перейшло право вимоги від позивача по наявній на момент укладення договору кредитній заборгованості у таких розмірах: кредит - 475000грн., відсотки - 154040грн.02коп., пеня - 12482грн.41коп. та 19400грн. комісії.
30 березня 2006 року між ВАТ АБ „Приватінвест” та ЗАТ КБ „Приватбанк” укладений договір, предметом якого є відступлення прав вимоги по нотаріально посвідчених договорах, а саме: по договору застави від 17.04.2003р. та по додатковій угоді до договору застави від 08.05.2003р., які уклали між собою ВАТ АБ „Приватінвест” та ВАТ „Куликівський льонозавод”. Договір відступлення прав вимоги посвідчений 30.03.2006р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №890.
За заявою відповідача від 10.05.06р. №16200-03/1199 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С. на підставі ст.87 Закону України “Про нотаріат” та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. № 1172, на договорі застави від 17.04.2003р. та додатковій угоді до нього від 08.05.2003р. вчинено 16 травня 2006 року виконавчий напис з пропозицією звернути стягнення на обладнання, а саме: верстат 2Н135 в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат шліфувальний 3Б-634 в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат фрезерний 6М-82 в кількості 1 шт., 1976 року випуску, верстат строгальний М-85 в кількості 1 шт., 1985 року випуску, верстат точильно-шліфувальний в кількості 1 шт., 1973 року випуску, верстат токарно-гвинторізний в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат точильно-шліфувальний в кількості 1 шт., 1973 року випуску, лінію короткого волокна №1 в кількості 1 шт. у складі ТЛ-135Л, СКП1-10ЛУ, КПАЛ, ГПВ1, ТУВ-1М; лінію короткого волокна №2 в кількості 1 шт. у складі ТЛ-135Л, СКП1-10ЛУ, КПАЛ, ГПВ1, ТУВ-1М; лінію довгого волокна №1 в кількості 1 шт. у складі рулонорозм., транспортер, СММ, МТА-1Л, РП-5УМ, ТУВ-1М; та цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, смт.Куликівка, вул.Перемоги, буд.18, який в цілому складається з цеху сортування довгого волокна з прибудовами А-1, А1-1, А4-1, площею 2073,2 кв.м., цеху короткого волокна з прибудовою Б-1, Б1-1, площею 1455,2кв.м., складів і пожежного депо В-1, В1-1, В2-1, в-1 площею 446,1 кв.м., сушарки Г-1, площею 138,5 кв.м., майстерні Д-1, площею 122,8 кв.м., насосної Ж-1, площею 126,7 кв.м., адмінбудівлі Л-1, площею 204,3 кв.м., підстанції И-1, площею 26,4 кв.м., вісової Н-1, площею 82,1 кв.м., гаражів О-1, площею 335,5 кв.м., лабораторії і побутових приміщень Р-1, площею 105,3 кв.м., котельні Й-1, площею 545,9 кв.м., шохів П-1.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище майна, на яке звертається стягнення, запропоновано задовольнити вимоги ЗАТ КБ „Приватбанк” у розмірі 690763грн.43коп., в тому числі: заборгованість по кредиту –475000грн., заборгованість по прострочених відсотках за користування кредитом –172259грн.20коп., пеня по прострочених відсотках –24104грн.23коп., сума комісії –19400грн. та плата за вчинення виконавчого напису в розмірі 6908грн. Даний виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №1462.
19 червня 2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у Куликівському районі по виконавчому напису від 16.05.2006р. відкрито виконавче провадження.
В силу ст.50 Закону “Про нотаріат” (далі по тексту –Закон) спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Відповідно до ст.88 Закону України “Про нотаріат” виконавчий напис нотаріуса при наявності умов щодо дії строків виникнення права вимоги, вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Перелік таких документів наведений у Постанові Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. № 1172 “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, згідно якого для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 87,88 Закону виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов’язання.
Як вбачається з розрахунку, що подавався стягувачем нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису (а.с.92), сума пені по простроченим відсоткам складала 2967грн.71коп. Проте, в оспорюваному виконавчому написі від 16.05.2006р. №1462 за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна, запропоновано задовольнити вимоги ЗАТ КБ „Приватбанк” в частині пені по прострочених відсотках в сумі 24104грн.23коп.
За поясненнями представника відповідача в заяві про вчинення виконавчого напису зазначалась загальна сума заборгованості по пені у розмірі 24104грн.23коп., яка відповідно до розрахунку складалась з пені по простроченим відсоткам в сумі 2967грн.71коп. та пені за прострочення терміну повернення кредиту в сумі 21136грн.52коп.
У виконавчому написі, який оспорюється позивачем, зазначено про задоволення вимог лише в частині пені по простроченим відсоткам, які відповідно до розрахунку складали 2967грн.71коп. За таких обставин, враховуючи, що до суми пені по простроченим відсоткам необґрунтовано включено 21136грн.52коп., суд доходить висновку, що виконавчий напис від 16.05.2006р. №1462 в цій частині має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу по договору відступлення прав вимоги №21 від 22.03.2006р. передана в тому числі і заборгованість по комісії у розмірі 19400грн., яка також зазначена в заяві про вчинення виконавчого напису.
Проте, заборгованість по комісії за кредитним договором №52 від 17.04.2003р. склала 12225грн., правильність обчислення якої з урахуванням умов кредитного договору та додаткових угод до нього підтверджується поданим відповідачем розрахунком.
Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку, що безспірна сума заборгованості по комісії становила 12225грн., а тому в частині задоволення вимог по комісії в сумі 7175грн. оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, виконавчий напис від 16.05.2006р. №1462 вчинений на договорі застави майна від 17.04.2003р. та додатковій угоді до нього від 08.05.2003р.
За змістом договору застави в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №52 від 17.04.2003р. позивач у даній справі передав в заставу обладнання, перелічене у п.1.2. договору застави.
Укладаючи 08.05.2003р. додаткову угоду до договору застави від 17.04.2003р. сторони домовились вкласти останній у новій редакції та фактично змінили предмет застави на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, смт.Куликівка, вул.Перемоги буд.18, що належить на праві власності ВАТ „Куликівський льонозавод”.
Разом з тим, у оспорюваному виконавчому написі запропоновано звернути стягнення як на цілісний майновий комплекс так і на обладнання, яке на момент вчинення виконавчого напису не було передано в заставу в якості забезпечення виконання ВАТ „Куликівський льонозавод” зобов’язань за кредитним договором №52 від 17.04.2003р.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується безспірне право відповідача вимагати звернення стягнення на заставне майно –цілісний майновий комплекс, суд доходить висновку, що обладнання, на яке запропоновано звернути стягнення включено до виконавчого напису безпідставно, а тому в цій частині виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.93р. №7-93 ставка державного мита за вчинення виконавчого напису встановлена у розмірі 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з того, що суд дійшов висновку про безспірність вимог відповідача у розмірі 662451грн.91коп. та правомірність вчинення в цій частині виконавчого напису плата за його вчинення повинна складати 6624грн.52коп.
Таким чином, в частині стягнення 283грн.48коп. плати за вчинення виконавчого напису, останній є таким, що не підлягає виконанню.
В інший частині суд не вбачає підстав для задоволення позову, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави, які обґрунтовують позовні вимоги, викладені у позовній заяві та доповненні до неї не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
В якості підстави, за якої позивач просить визнати оспорюваний напис таким, що не підлягає виконанню, останній посилається на вчинення виконавчого напису після спливу річного терміну з дня виникнення права вимоги. При цьому позивач вважає, що за кредитним договором №52 від 17.04.2003р. право вимоги виникло 16 квітня 2004 року, а тому виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого чинним законодавством строку.
Згідно ст.88 Закону України „Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою до кредитного договору №9 від 29.05.2005р. сторонами встановлений термін повернення кредиту 31 грудня 2005 року.
Тобто, на момент вчинення 16.05.2006р. оспорюваного виконавчого напису з для виникнення вимоги пройшло не більше року, а тому дана підстава судом до уваги не приймається.
Однією із підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позивач зазначає відсутність підстав для вчинення виконавчого напису на користь відповідача.
Проте, матеріалами справи, а саме договорами про відступлення права вимоги №21 від 22.03.2006р. та від 30.03.2006р., які досліджувались судом, підтверджується набуття відповідачем права вимоги до позивача на отримання платежів по кредиту, які існували на дату укладення договору відступлення прав вимоги, а також право на отримання від боржника за кредитним договором платежів по кредиту, право на отримання яких від боржника виникне після укладення договору відступлення прав вимоги. Крім того, відповідачем набуто право вимоги по нотаріально посвідчених договорах, а саме: по договору застави від 17.04.2003рта по додатковій угоді до договору застави від 08.05.2003р., які уклали між собою ВАТ АБ „Приватінвест” та ВАТ „Куликівський льонозавод”.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність належних підстав для вчинення виконавчого напису на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк”.
Стосовно безспірності сум, визначених у виконавчому написі, позиція суду викладена вище у мотивувальній частині рішення.
Посилаючись на п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р., зареєстрованої в Мінюсті 03.03.2004р. за №283/8882, позивач зазначає про відсутність у виконавчому написі відомостей щодо строку, за яким має проводитись стягнення, періодів нарахування пені та процентів, письмового повідомлення боржника про усунення порушення основного зобов'язання.
Разом з тим, приписи вищезазначеної Інструкції не передбачають обов’язкового зазначення у виконавчому написі саме періодів нарахування штрафних санкцій та відсотків, а також встановлюють порядок вчинення виконавчого напису у разі порушення, зокрема, умов іпотечного договору, який взагалі не укладався.
Оспорюваний виконавчий напис вчинений на договорі застави від 17.04.2003р. та додатковій угоді до нього від 08.05.2003р.
Як встановлено вище судом, укладаючи додаткову угоду сторони фактично змінили предмет застави, а тому підстави для вчинення виконавчого напису та звернення стягнення на обладнання, що було предметом договору застави від 17.04.2003р., посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №1385, який позивач вважає неукладеним, були відсутні.
Додаткова угода до договору застави, предметом якої є передача в заставу цілісного майнового комплексу, що належить позивачу, посвідчена за місцем знаходження нерухомого майна, а саме державним нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Чміль Г.І., а тому позиція позивача про вчинення оспорюваного виконавчого напису на договорі застави, який є неукладеним, не приймається судом до уваги.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.50,88 Закону України “Про нотаріат”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. № 1172 “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 16.05.06р., вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1462, в частині звернення стягнення на обладнання, а саме: верстат 2Н135 в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат шліфувальний 3Б-634 в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат фрезерний 6М-82 в кількості 1 шт., 1976 року випуску, верстат строгальний М-85 в кількості 1 шт., 1985 року випуску, верстат точильно-шліфувальний в кількості 1 шт., 1973 року випуску, верстат токарно-гвинторізний в кількості 1 шт., 1972 року випуску, верстат точильно-шліфувальний в кількості 1 шт., 1973 року випуску, лінію короткого волокна №1 в кількості 1 шт. у складі ТЛ-135Л, СКП1-10ЛУ, КПАЛ, ГПВ1, ТУВ-1М; лінію короткого волокна №2 в кількості 1 шт. у складі ТЛ-135Л, СКП1-10ЛУ, КПАЛ, ГПВ1, ТУВ-1М; лінію довгого волокна №1 в кількості 1 шт. у складі рулонорозм., транспортер, СММ, МТА-1Л, РП-5УМ, ТУВ-1М та задоволення за рахунок отриманих від реалізації заставного майна, на яке звертається стягнення, вимог Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” в частині пені по прострочених відсотках у сумі 21136гррн.52коп. та 7175грн. комісії, а також 283грн.48коп. плати за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк”, вул.Набережна Перемоги 50, м.Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 14360570, к/р №32009100400 у Нацбанку України, МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства „Куликівський льонозавод”, вул.Перемоги 18, смт.Куликівка, Чернігівська область (ідентифікаційний код 00306377, р/р 26003507085001 у ВАТ АБ „Приватінвест” м.Чернігова, МФО 353489) 80грн.67коп. держмита та 112грн.коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення оформлено та підписано 20 листопада 2007 року.
Суддя Т.Г.Оленич
21.11.07
Судове рішення № 1159406, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 21.11.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/244. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: