Рішення № 115939285, 26.12.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2023 р. справа № 300/6986/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі, також представник позивача, Котик Р.В.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 11.10.2023 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду), у якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що здійснені в 2023 році при призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 , в тому числі на виконання судового рішення в справі №300/3556/20 - протиправними;

- зобов`язати вчинити певні дії щодо правильного призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 з урахуванням для обчислення розміру усіх для цього складових відповідно до законодавства, а не свавілля, а саме - урахувати найбільші за три роки підряд заробітки позивача, тобто за 2012-2014 роки (870472,08; 967285,02; 886533,68 в руб. росії) з перерахуванням їх в гривні України з розрахунку 10 руб. росії = 3,5168 грн; при призначенні позивачу пільгової пенсії зобов`язати відповідача також урахувати показник середньої зарплати в Україні за 3 роки (у 2023 12236,71 грн), який помножити на індивідуальний коефіцієнт зарплати позивача, що помножити на індивідуальний коефіцієнт стажу позивача, звертаючи при цьому увагу, що стосовно пенсій, призначених у попередні роки, то при їх обчисленні у 2023 році мають застосовуватися інші показники, результатом чого й встановити законний розмір пенсії позивача в місяць, яку виплачувати з 22.04.2020 з урахування виплачених в зменшеному розмірі сум з 22.04.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2021 у справі №300/3556/20, яким, серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 22.04.2020 пенсію унаслідок роботи в районах Крайньої Півночі російської федерації на підставі статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, в серпні 2023 здійснило призначення ОСОБА_1 з 22.04.2020 пенсії. Однак при такому призначенні період роботи позивача в районах Крайньої Півночі зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, а також при обчисленні розміру пенсії безпідставно визначено середню заробітну плату в розмірі 8 486,46 грн, без урахування заробітної плати, яку позивач отримував згідно довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016. Представник позивача погоджується з діями відповідача щодо зарахування періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі в одинарному розміру, однак вказує, що, у разі наявності підстав, такі періоди роботи підлягають врахуванню з розрахунком один рік роботи за півтора роки. Представник позивача також вважає, що розмір пенсії ОСОБА_1 має бути розрахований із розміру найбільшої заробітної плати, яку він отримував у 2012-2014 роках у російських рублях з конвертуванням у національну валюту за курсом на дату призначення пенсії (станом на 22.04.2020) та з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три роки (у 2023 12236,71 грн). Також звертає увагу, що з урахуванням періоду роботи позивача протягом 2003 - 2016 років згідно зазначених довідок, загальний стаж позивача становить понад 33 роки 10 місяців. Саме з урахуванням таких базових цифр (показник середньої зарплати в Україні за 3 роки, індивідуальний коефіцієнт зарплати особи та індивідуальний коефіцієнт стажу), на переконання представника позивача, відповідача слід зобов`язати обчислити розмір пенсії ОСОБА_1 . З метою захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсії в належному розмірі представник позивача звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 відкрито провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративно судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с. 33-34).

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали судом витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в частині призначення та всіх проведених перерахунків його пенсії; весь перелік наявних у відповідача документів, які надав позивач із заявою про призначення та виплату пенсії, зокрема, прийняті ним рішення, в тому числі, на виконання рішення у справі №300/5556/20.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.11.2023 (а.с. 39-44). Так, у відзиві за №0900-0902-8/54379 від 30.10.2023 представниця відповідача вказала на відсутність правових підстав для врахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі після 1991 року в пільговому обчисленні. З приводу врахування заробітної плати для визначення розміру пенсії, звернула увагу на положення абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Представник відповідача вказала, що оскільки рішенням суду зобов`язано вчинити призначення пенсії з 22.04.2020, то при розрахунку пенсії було застосовано показник середньої зарплати за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2017-2019), в розмірі 7763,17 грн. Для розрахунку середньомісячного заробітку позивача взято заробітну плату за період з 01.06.1991 по 31.05.1996 (згідно довідок про заробітну плату від 30.10.2023 №232, №233), з 01.07.2000 по 31.07.2001, з 01.03.2018 по 31.03.2020 (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу). Середньомісячний заробіток позивача розраховано програмним забезпеченням в розмірі 8486,46 грн, індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 1,09317. Отже, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2021 у справі № 300/3556/20 ОСОБА_1 04.08.2023 здійснено призначення пенсії з 22.04.2020 з урахування страхового стажу в районах Крайньої Півночі в одинарному розмірі, та без урахування заробітної плати, яку позивач отримував з 2003 по 2016 роки згідно довідок, виданих компаніями «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017 та «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016, оскільки такого зобов`язання на Головне управління покладено не було. Стосовно наведених у позові розрахунків для призначення пільгової пенсії, то вважає, що такі не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки лише органи Пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії. На підставі наведеного, просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Також представницею відповідача на виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження від 16.10.2023 долучено до відзиву копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 22.04.2020 отримує пенсію за віком унаслідок роботи в районах Крайньої Півночі російської федерації на підставі статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993.

Така пенсія призначена позивачу в серпні 2023 року на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2021 у справі №300/3556/20, яким, серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 22.04.2020 пенсію унаслідок роботи в районах Крайньої Півночі російської федерації на підставі статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993.

При розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач використав його заробітну плату в розмірі 8486,46 грн та коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0,20667 (248/100 х 12) х 1) (а.с. 100).

При визначенні коефіцієнту страхового стажу 0,20667 відповідач використав страховий стаж позивача тривалістю 248 місяців.

Також, визначаючи заробіток для обчислення пенсії в розмірі 8 486,46 грн, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області врахувало середній заробіток в Україні за три попередні роки перед призначенням пенсії (2017-2019) в розмірі 7763,17 грн та визначило індивідуальний коефіцієнт для обчислення 1,09317 (79,80142 (сума коефіцієнтів заробітної плати після оптимізації / 73 (кількість місяців заробітної плати після оптимізації) (а.с. 99). При визначенні індивідуального коефіцієнта для обчислення враховано заробітну плату позивача за періоди з 01.06.1991 по 31.05.1996, з 01.07.2000 по 31.07.2001, з 01.03.2018 по 31.03.2020 (а.с. 98-99).

Позивач, вважаючи, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії безпідставно не враховано заробітну плату, яку він отримував згідно довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016, неправомірно визначено індивідуальний коефіцієнт зарплати позивача та індивідуальний коефіцієнт стажу позивача, внаслідок чого розмір пенсії значно зменшився, звернувся через уповноваженого представника до суду для відновлення порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україна 13.03.1992 стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення (надалі, також - Угода від 13.03.1992).

Кабінет Міністрів України 29.11.2022 прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Однак на момент вирішення відповідачем питання про призначення позивачу пенсії зазначена угода була чинною, а її норми підлягали застосуванню відповідачем.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Також, згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення міжнародних нормативно-правових актів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 5 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону №1058-IV врегульовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 41 Закону №1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, відповідно до пункту 2 якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Також статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (надалі, також - Закон №1788) передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За змістом частини 1 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Статтею 25 Закону №1058-IV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс / 100% х12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Таким чином, розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до Закону №1058-IV залежить від тривалості страхового стажу особи, величини заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування, часу виходу на пенсію.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі, також - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку до заяви про призначення пенсії за віком надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У спірних правовідносинах представник позивача вказує, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії безпідставно не враховано заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримував згідно довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016, неправомірно визначено індивідуальний коефіцієнт зарплати позивача та індивідуальний коефіцієнт стажу позивача, внаслідок чого розмір пенсії значно зменшився.

При цьому, представник позивача погодився з відсутністю підстав для зарахування в півторакратному розмірі періодів роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у прохальній частині позовної заяви відповідних вимог не заявив. Таким чином, питання щодо врахування таких періодів роботи до стажу в пільговому обчисленні не є спірним та не підлягає оцінці судом в межах цієї справи.

Як встановлено судом вище, відповідачем розраховано розмір пенсії позивача з 22.04.2020, який становив 1753,90 грн (8486,46 грн х 0,20667).

Так, при розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач використав його заробітну плату в розмірі 8486,46 грн та коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0,20667 (248/100 х 12) х 1) (а.с. 100).

При визначенні коефіцієнта страхового стажу 0,20667 відповідач використав страховий стаж позивача тривалістю 248 місяців.

Також, визначаючи заробіток для обчислення пенсії в розмірі 8 486,46 грн, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області врахувало середній заробіток в Україні за три попередні роки перед призначенням пенсії (2017-2019 роки) в розмірі 7763,17 грн та визначило індивідуальний коефіцієнт для обчислення 1,09317 (79,80142 (сума коефіцієнтів заробітної плати після оптимізації / 73 (кількість місяців заробітної плати після оптимізації) (а.с. 99). При визначенні індивідуального коефіцієнта для обчислення враховано заробітну плату позивача за періоди з 01.06.1991 по 31.05.1996, з 01.07.2000 по 31.07.2001, з 01.03.2018 по 31.03.2020 (а.с. 98-99).

Перевіряючи правомірність розрахунку зазначених складових, які враховувалися для визначення розміру пенсії позивача та беручи до уваги доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, а також заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, слід зазначити таке.

З приводу вимог позивача щодо врахування при визначенні розміру пенсії позивача показника середньої зарплати в Україні за 3 роки (у 2023 12236,71 грн), суд вважає такі безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії використовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Оскільки звернення ОСОБА_1 за пенсією відбулося у 2020 році, при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії використовується середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2017-2019 роки, що і зроблено відповідачем.

Отже при оцінці дій відповідача в частині визначення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка використовувалася для обчислення розміру пенсії, судом порушень вимог пенсійного законодавства не встановлено.

Таким чином, вимога щодо врахування при визначенні розміру пенсії позивача показника середньої зарплати в Україні за 3 роки (у 2023 12236,71 грн) не підлягає задоволенню.

Водночас, оцінюючи правомірність дій відповідача в частині врахування заробітної плати позивача за періоди з 01.06.1991 по 31.05.1996, з 01.07.2000 по 31.07.2001, з 01.03.2018 по 31.03.2020, слід зазначити таке.

Відповідно до розписки-повідомлення, разом із заявою від 24.04.2020 про призначення пенсії позивач подавав довідку компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідку «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідку «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016 (зворотна сторона а.с. 46).

Як встановлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2021 у справі №300/3556/20: «Вказаними довідками визначений заробіток позивача, який враховується для призначення пенсії з 2003 по 2016 роки. Також довідками передбачено, що на усі виплати нараховані і перераховані внески в ПФ РФ, компенсація за невикористану відпустку, районний коефіцієнт і північна надбавка в розрахунок заробітної плати не включена. Довідки видані на основі особового рахунку.

Суд також наголошує, що по всіх спірних періодах роботи позивача наявні записи в трудовій книжці, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім цього, суд звертає увагу, що на теперішній момент отримання будь-якої додаткової інформації чи документів щодо підтвердження довідок про заробітну плату є неможливим, оскільки, з 24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти нашої держави, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Також суд зазначає таке: Європейський суд з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, за наявності підстав для врахування заробітної плати, яку позивач отримував згідно довідок №186 від 18.05.2016, №117 від 28.03.2017, №196 від 18.05.2016, відповідач, всупереч вимогам частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, при розрахунку розміру пенсії позивача взяв до уваги лише заробітну плату, яку ОСОБА_1 отримував з 01.06.1991 по 31.05.1996, з 01.07.2000 по 31.07.2001, з 01.03.2018 по 31.03.2020.

Водночас суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати лише за три роки підряд, зокрема за 2012-2014 роки, коли розмір такої заробітної плати був найвищим.

Представник позивача не обґрунтовує нормативно визначену можливість врахування при визначенні розміру пенсії заробітної плати особи лише за три роки (36 місяців).

Натомість, частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Також передбачено можливість врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців).

З наведеної норми також вбачається, що законодавцем визначено необхідність наявності не менше 60 календарних місяців страхового стажу для розрахунку розміру пенсії, що становить п`ять років (а не три як просить позивач). Також частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Тобто менше, ніж за 60 місяців може враховуватися заробітна плата, якщо фактичний страховий стаж є меншим, ніж 60 місяців, що не відповідає обставинам у спірних правовідносинах.

При цьому, частиною 3 статті 40 Закону №1058-IV передбачена можливість виключення за вибором пенсіонера певних місяців (до 60 календарних місяців, що становлять не більше 10% тривалості страхового стажу) з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії згідно з абзацом 3 частини 1 статті 24 цього Закону, а також будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Тобто виключення таких періодів можливе, коли мають місце обставини, передбачені абзацом 3 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV (період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) або будь-який період страхового стажу підряд (не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу) та за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії.

Доказів повідомлення орган пенсійного фонду при зверненні позивача 24.04.2020 за призначенням пенсії про бажання виключити будь-який період страхового стажу підряд (не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу) та вибір такого періоду матеріали справи не містять.

За наведених обставин та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача врахувати при визначенні розміру пенсії позивача його заробітну плату лише за три роки (2012-2014 роки).

Натомість врахуванню підлягає заробітна плата, яку позивач отримував за всі періоди роботи згідно з довідками компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016 відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, яка, як встановлено судом вище, безпідставно не врахована відповідачем.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача враховувати заробітну плату позивача в рублях з перерахуванням їх в гривні України за курсом на момент призначення пенсії, зокрема, з розрахунку 10 руб. росії = 3,5168 грн, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, при визначенні розміру пенсії позивача його заробітна плата згідно довідок №186 від 18.05.2016, №117 від 28.03.2017, №196 від 18.05.2016 не була врахована взагалі.

Таким чином, питання щодо конвертації грошової одиниці, в якій отримувалася заробітна плата, в національну валюту при розрахунку розміру пенсії позивача станом на момент розгляду судом цієї адміністративної справи не є спірним.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання щодо курсу валют, який має бути врахований при визначенні розміру заробітку в національній валюті, є передчасним.

Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача враховувати заробітну плату позивача в рублях з перерахуванням їх в гривні України за курсом на момент призначення пенсії, зокрема, з розрахунку 10 руб. росії = 3,5168 грн, є передчасно та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, надаючи оцінку правомірності дій відповідача в частині визначення коефіцієнту страхового стажу позивача, слід зазначити наступне.

Представник позивача, обґрунтовуючи у позовній заяві розміри складових, які, на його переконання, мають бути враховані при здійсненні розрахунку розміру пенсії позивача, зокрема, при визначенні індивідуального коефіцієнта страхового стажу особи, вказує про наявність у позивача стажу 33 роки 10 місяців.

Водночас, з наявної в матеріалах справи форми РС-право, стаж для розрахунку права ОСОБА_1 становить 36 років 8 днів (а.с. 97). Усі періоди роботи позивача зараховані до страхового стажу позивача в одинарному розмірі.

Однак, при визначенні коефіцієнта страхового стажу ОСОБА_1 , відповідач використав страховий стаж позивача тривалістю 248 місяців (20 років 8 місяців) та встановив коефіцієнт 0,20667 (248/100 х 12) х 1) (а.с. 100).

Зазначене суперечить положенням статті 25 Закону №1058-IV, яка передбачає при розрахунку коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи включення суми місяців страхового стажу, тобто усіх місяців, без жодних виключень.

Таким чином, при визначенні індивідуального коефіцієнту страхового стажу особи, підлягала врахуванню вся сума місяців страхового стажу, тобто 432 місяці (36 років), а не 248 місяців, як зробив відповідач.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі Афанасьєв проти України (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним, як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Таким чином, суд дійшов висновку, що для ефективного відновлення порушених прав позивача, слід вийти за межі позовних та позовні вимоги задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без врахування заробітної плати (доходу) за періоди з червня 2003 року по грудень 2016 року відповідно до довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016 та без урахування всієї тривалості страхового стажу, обчисленого в розмірі 432 місяці (36 років) та зобов`язання відповідача здійснити з 22.04.2022 розрахунок та виплату ОСОБА_1 розміру пенсії за віком з врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди з червня 2003 року по грудень 2016 року відповідно до довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016 та з урахуванням всієї тривалості страхового стажу в сумі 432 місяці (36 років).

У задоволенні решти вимог позовної слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Наявною в матеріалах справи квитанцією про сплату №6770-0906-3136-1904 від 11.10.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 1073,60 грн (а.с.1).

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченої ним суми судового збору у розмірі 536,80 грн, що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без врахування заробітної плати (доходу) за періоди з червня 2003 року по грудень 2016 року відповідно до довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016 та без урахування всієї тривалості страхового стажу, який становить 432 місяці (36 років).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 22.04.2022 розрахунок та виплату ОСОБА_1 розміру пенсії за віком з врахуванням заробітної плати (доходу) за періоди з червня 2003 року по грудень 2016 року відповідно до довідки компанії «Шлюмберже Лоджелко ИНК» (Панама) №186 від 18.05.2016, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №117 від 28.03.2017, довідки «ООО «Технологическая Компания Шлюмберже» №196 від 18.05.2016 та з урахуванням всієї тривалості страхового стажу, який становить 432 місяці (36 років).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.