Рішення № 115938187, 26.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 грудня 2023 рокуСправа №160/26256/23Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс про винесення додаткового рішення у справі №160/26256/23,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/26256/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс (далі позивач, ТОВ ВКП Технопромімпекс) до відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), відповідача 2: Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.09.2023 № 9605844/36627012 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС податкової накладної № 1 від 30.08.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС № 1 від 30.08.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс (вул. Січових Стрільців, 5, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36627012) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.09.2023 № 9605844/36627012 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС податкової накладної № 1 від 30.08.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС № 1 від 30.08.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРОПУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс (код ЄДРПОУ 36627012) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс (код ЄДРПОУ 36627012) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 грн.

13 грудня 2023 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі №160/26256/23, у якій він просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/26256/23 яким:

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36627012) судові витрати на правничу допомогу в сумі 12 500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС (Код ЄДРПОУ 36627012) судові витрати на правничу допомогу в сумі 12 500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн.

Так, у поданій заяві зазначено, що рішенням суду від 11.12.2023 позовні вимоги задоволені. Згідно ст. 252 КАС України Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Існує необхідність звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, щодо вирішення питання судових витрат - стягнення витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу підтверджуються: копією Договору №01/07-2021/ТВКП від 01.07.2021 р., копією Додаткової угоди №30-06/22 від 30.06.2022, копією Додаткової угоди № 10/10- 23 від 10.10.2023 у якій сторони погодили вартість правової допомоги у фіксованому розмірі 25 000,00 грн., актом приймання-передачі правничої допомоги №11/10-2023 від 11.10.2023, платіжною інструкцією № 724 від 10.10.2023, копією ордеру серія AI № 1475128 від 01.07,2021 р., які були подані разом із позовною заявою до суду.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі Україні 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс про винесення додаткового рішення у справі №160/26256/23.

19.12.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему "Електронний Суд" надійшли заперечення, в яких відповідач 1 заперечує проти заявленої представником позивача до відшкодування суми витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн. та зазначає, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі по справі №160/26256/23 суд вирішив за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто справа незначної складності, та не потребує участі сторін при розгляді, відтак в участі адвоката у судових засіданнях не має необхідності. Зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, ані є співмірною, оскільки жодних дій з боку особи яка ніби то здійсню правничу допомогу здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Відтак, в купі, описані вище факти свідчать про не співмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи. Заявлені витрати на правничу допомогу враховуючи складність справи, те що сам позов є самим складним та годино затратним, розгляд справи без виклику сторін, та ціну позову у сумі є не співмірними із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт. Практика розгляду подібних справ, що сформована Верховним Судом та судами апеляційної інстанції та типовість предмету спору надає можливість для значного скорочення часу при складанні/поданні позовних заяв з подібних категорій справ. Тому, відповідач вважає не обґрунтованими зазначений в акті час на складання позовної заяви - 5 годин. Відповідач вважає за необхідне окремо звернути увагу суду на те, що більша частина позовної заяви, яка містить обґрунтування фактичних обставин, що передували виникненню спірних правовідносин є дублюванням тих пояснень, які позивачем було направлено на розгляд комісії відповідача. До позовної заяви не долучено належних документів на підтвердження обсягу наданих представником позивача правових послуг та розміру винагороди адвоката. Тому, відповідач позбавлений можливості надати більш обґрунтовані заперечення та вважає, що заявлений попередній розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим та не співмірним. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, і стягнення з відповідача визначених представником позивача витрат, сума яких є значною та необґрунтованою позивачем, призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення діяльності органу, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

20.12.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області шляхом поштового зв`язку до суду надійшли заперечення, зміст яких дублює зміст заперечень, які були подані відповідачем 1 через систему "Електронний Суд" та зареєстровані 19.12.2023 року.

21.12.2023 року від Державної податкової служби України до суду надійшли заперечення в яких відповідач 1 заперечує проти заявленої представником позивача до відшкодування суми витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн. та зазначає, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі по справі №160/26256/23 суд вирішив за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто справа незначної складності, та не потребує участі сторін при розгляді, відтак в участі адвоката у судових засіданнях не має необхідності. Зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, ані є співмірною, оскільки жодних дій з боку особи яка ніби то здійсню правничу допомогу здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Відтак, в купі, описані вище факти свідчать про не співмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи. Заявлені витрати на правничу допомогу враховуючи складність справи, те що сам позов є самим складним та годино затратним, розгляд справи без виклику сторін, та ціну позову у сумі є не співмірними із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт. Практика розгляду подібних справ, що сформована Верховним Судом та судами апеляційної інстанції та типовість предмету спору надає можливість для значного скорочення часу при складанні/поданні позовних заяв з подібних категорій справ. Тому, відповідач вважає не обґрунтованими зазначений в акті час на складання позовної заяви - 5 годин. Відповідач вважає за необхідне окремо звернути увагу суду на те, що більша частина позовної заяви, яка містить обґрунтування фактичних обставин, що передували виникненню спірних правовідносин є дублюванням тих пояснень, які позивачем було направлено на розгляд комісії відповідача. До позовної заяви не долучено належних документів на підтвердження обсягу наданих представником позивача правових послуг та розміру винагороди адвоката. Тому, відповідач позбавлений можливості надати більш обґрунтовані заперечення та вважає, що заявлений попередній розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим та не співмірним. ДПС є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, і стягнення з відповідача визначених представником позивача витрат, сума яких є значною та необґрунтованою позивачем, призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення діяльності органу, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором №01/07-2021/ТВКП укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс та Адвокатським бюро "Леоніда Тамазликар".

На підтвердження понесених витрат разом із позовною заявою було надано копію Договору № 01/07-2021/ТВКП від 01.07.2021 р., копією Додаткової угоди № 30-06/22 від 30.06.2022, копією Додаткової угоди № 10/10-23 від 10.10.2023, актом приймання-передачі правничої допомоги № 11/10-23 від 01.09.2023, платіжною інструкцією № 724 від 10.10.2023, копією ордеру серія АІ № 1475128 від 01.07.2021 р.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідачами у запереченнях зауважено, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зазначає, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, суд враховує, що спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавства є послідовними, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу в обсязі, заявленому позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. у рівних частинах.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс про винесення додаткового рішення у справі №160/26256/23 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132-143, 241-243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс про винесення додаткового рішення у справі №160/26256/23,- задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРОПУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс (код ЄДРПОУ 36627012) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Технопромімпекс (код ЄДРПОУ 36627012) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

У задоволенні іншої частини, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 26.12.2023 р.

Суддя О.М. Неклеса