Ухвала суду № 115937238, 26.12.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

26.12.2023м. ХарківСправа № 922/5390/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникАкціонерне товариство "Харківобленерго" (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149; код ЄДРПОУ: 00131954) боржникУправління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (місцезнаходження: 61000, місто Харків, вулиця Шекспіра, будинок 8А; код ЄДРПОУ: 02146268) про видачу судового наказу про стягнення заборогованості в сумі 125 504,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу на стягнення з Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (боржника) заборгованості за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №2-0307С від 01.01.2019 у сумі 125 504,68 грн. та судового збору в сумі 268,40 грн.

Дослідивши матеріали заяви АТ "Харківобленерго", суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 12 Господарського процесуального кодексу України(надалі -ГПК України) встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У п. 16 ч. 1ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до приписів статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодоформи і змісту заяви про видачу судового наказу. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших (письмових) документів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а заявник має обґрунтувати свої вимоги та надати до суду належні, в розумінні статті 76 ГПК України, докази, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу АТ "Харківобленерго" в додатках до заяви вказано Акти приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за період з 01/2022, 08/2022-11/2022.

Проте в матеріалах заяви вказані акти відсутні.

Господарський суд, разом з тим, наголошує, що згідно частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Як вбачається з аналізу норм процесуального законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України).

Проте, обставини, які свідчать про безспірність вимог, є обов`язковою умовою наказного провадження, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1. ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України встановлено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" у видачі судового наказу про стягнення з Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради заборгованості за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №2-0307С від 01.01.2019 .

Керуючись ст.12,20,147,148, п.5 ч. 2 ст.150, п.4 ч.3 ст. 150, п.1 ч.1 ст. 152, ч. 1 ст.153,232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "Харківобленерго" у видачі судового наказу про стягнення з Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради заборгованості за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №2-0307С від 01.01.2019 на підставі п. 1 ч.1, ст.152, п. 5 ч. 2 ст.150, п.4 ч.3 ст. 150 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбаченост. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 26.12.2023.

СуддяРильова В.В. Справа №922/5390/23