Ухвала суду № 115936377, 20.12.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про закриття провадження

20 грудня 2023 року Справа № 915/715/16(915/1044/21)

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

представники сторін не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/715/16(915/1044/21)

за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; e-mail: mk.official@tax.gov.ua)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (код ЄДРПОУ 00418107; проспект Труда, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55204; e-mail: pmkk@formula-smaku.com)

про: стягнення податкового боргу

у межах справи 915/715/16 про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" (код ЄДРПОУ 00418107)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шибко О.Л. (ел. ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М. перебуває справа № 915/715/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (ідентифікаційний код 00418107) далі ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат".

В межах указаної справи у порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарським судом розглядалася справа № 915/715/16(915/1044/21) за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області про стягнення з ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" в дохід держави податкового боргу у розмірі 3128162,26 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "Первомайський молочноконсервний комбінат".

30.07.2021 позивачем подано суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. № 11752/21) та уточнену позовну заяву (вх. № 11754/21).

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 щодо визначення юрисдикції спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України, ухвалою від 12.09.2023 суд постановив направити матеріали справи для розгляду за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

На виконання ухвали від 09.10.2023 справу скеровано до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Однак, 22.11.2023 справа № 915/715/16(915/1044/21) надійшла до Господарського суду Миколаївської області.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2023 справу передано судді Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" (відповідача за даним позовом).

З урахуванням ч. 7 ст. 31 ГПК України ухвалою від 27.11.2023 суд прийняв справу до провадження, підготовче засідання призначив на 20.12.2023.

Ухвалу доставлено до Електронних кабінетів сторін.

У судове засідання сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22), враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Справи, що відносяться до господарської юрисдикції наведені в статті 20 ГПК України, серед яких, зокрема, є справи про банкрутство як одна з категорії спорів, що підсудні господарським судам.

Так, у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема:

- справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати;

- поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника,

- за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Зазначена правова норма визначає вичерпний перелік спорів, що підсудні господарським судам у межах розгляду справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить виняток щодо поширення юрисдикції господарських судів на певні спори (податкові спори) у межах цієї категорії справ, а саме про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому КУзПБ не можна розглядати з точки зору розширення господарської юрисдикції на певні категорії спорів, щодо яких встановлено виняток пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, що розглядаються у межах справ про банкрутство, оскільки саме Господарським процесуальним кодексом України визначається юрисдикція господарських справ, Кодексом України з процедур банкрутства встановлюється не юрисдикція справ, а особливості порядку та процедури розгляду лише певної категорії спорів у межах господарської юрисдикції, визначеної статтею 20 ГПК України.

Згідно з преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 1 КУзПБ банкрутством є визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; боржником для цілей цього Кодексу є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Отже, банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені КУзПБ, введеним у дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Так само як особливості розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України, особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються КУзПБ.

Згідно із частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Вказана текстуальна конструкція статті 7 КУзПБ свідчить на користь того, що законодавець, маючи на меті віднести до юрисдикції господарських судів певні категорії спорів, як-то стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, окремо про це детально зазначив та виокремив такі спори, при цьому у статті жодним чином не виокремлено податкових спорів, що виникають з податкових відносин та врегульовані ПК України.

Зазначення у статті 7 КУзПБ «всі майнові спори» є широким поняттям та жодним чином не свідчить, що цей Кодекс розширює господарську юрисдикцію за межі юрисдикції, визначеної ГПК України.

Відсутність у КУзПБ застереження про невиключення з розгляду в межах процедури банкрутства спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що виникають з податкових правовідносин, не визначає їх підсудність господарським судам, оскільки такі застереження містяться в пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів, у тому числі щодо справ про банкрутство.

Отже, юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Тобто зі змісту статті 7 КУзПБ слід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.

При цьому Податковий кодекс України регулює особливості порядку та процедуру розгляду спорів, що здійснюються в межах спеціалізації адміністративного судочинства, спорів, що виникають з податкових правовідносин, у тому числі спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Натомість Кодекс України з процедур банкрутства регулює окрему судову процедуру, що здійснюється в межах спеціалізації господарського судочинства, - банкрутство, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ.

Іншими словами, КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України.

Висновки щодо визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин, ґрунтуються також на тому, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

На підтвердження такого висновку ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, указав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків (пункт 29).

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22).

Відповідно до ст..236 п.4 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

При цьому слід роз`яснити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Наразі, за відсутності клопотання щодо повернення судовогозбору, дане питання судом не розглядається.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 915/715/16(915/1044/21) за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 4410402) про стягнення податкового боргу з Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (код ЄДРПОУ 00418107).

2. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області , що розгляд спорів, які виникають з податкових правовідносин віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко