Рішення № 115936039, 30.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/9563/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Bordo Management Limited (Бордо Менеджмент Лімітед) (Петру Ціру, 71 Свепко, приміщення/офіс М2, Наафі, П.С. 3076, Лімассол, Кіпр)до1) Держави України в особі Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13) 2) Міністерства оборони України (03168, місто Київ, пр-т Повітрофлотський, будинок 6) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" (49044, місто Дніпро, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 4/26) 4) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127) 5) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6)третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5)третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Військова частина НОМЕР_2 Командування Сил логістики Збройних Сил ( АДРЕСА_2 )третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 8, корпус 30).третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (04107, місто Київ, вулиця Тропініна, будинок 7Г)провизнання недійсними рішень, визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити діїПредставники сторін:від позивачаЛогінов К.Е.від відповідача-1трембач О.С.від відповідача-2Ярусевич Д.Ю.від відповідача-3не з`явилисьвід відповідача-4Петренко С.В.від відповідача-5Ярусевич Д.Ю.від третьої особи-1Єршова С.В.від третьої особи-2Дусановський С.К.від третьої особи-3ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від третьої особи-4ОСОБА_3 від третьої особи-5ОСОБА_4 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Bordo Management Limited (Бордо Менеджмент Лімітед) з вимогами до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про:

- визнати недійсним з моменту прийняття наказ Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 № 290 "Про примусове відчуження майна", в частині, що стосується акцій в кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які належали компанії Bordo Management Limited;

- визнати недійсним з моменту прийняття наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 242 від 06.11.2022 в частині, що стосується акцій в кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які належали компанії Bordo Management Limited;

- визнання за компанією Bordo Management Limited право власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта";

- витребування із володіння (стягнути з) Держави Україна на користь компанії Герноло Bordo Management Limited прості іменні акції бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта";

- зобов`язати депозитарну установу Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" виконати безумовну депозитарну операцію - списання з рахунку в цінних паперах Держави Україна простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені які були випущені Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі, на рахунок Bordo Management Limited в депозитарній установі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант";

- зобов`язати депозитарну установу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" виконати безумовну депозитарну операцію зарахування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі, на рахунок Bordo Management Limited які списуються з рахунку у цінних паперах Держави Україна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу тимчасово виконуючого обов`язків командувача Сил логістики Збройних Сил "Про примусове відчуження майна" № 290 від 06.11.2022 відбулося відчуження акцій, емітованих ПАТ "Укрнафта", власником яких є позивач.

20.06.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 відкрито провадження у справі № 910/9563/23 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2023, а також залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.

23.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про видачу копії ухвали суду та клопотання про залучення відповідачів.

07.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив га позовну заяву.

07.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив га позовну заяву.

10.07.2023 до Господарського суду міста Києва від Військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення щодо позову

10.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-4 надійшов відзив га позовну заяву.

12.07.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-4 надійшли пояснення.

12.07.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли пояснення щодо позову.

13.07.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-6 надійшли пояснення щодо позову.

14.07.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-3 надійшли пояснення щодо позову.

17.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 31.07.2023.

26.07.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

27.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення проти клопотання позивача про залучення відповідачів.

28.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення проти клопотання позивача про залучення відповідачів.

31.07.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-3 надійшли заперечення проти клопотання про залучення відповідачів.

31.07.2023 до Господарського суду міста Києва від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява щодо клопотання позивача про залучення відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 07.08.2023.

07.08.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповіді на відзиви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 залучено до участі у справі Військову частину НОМЕР_1 в якості відповідача-5, при цьому виключивши третю особу-4 із складу учасників справи, розгляд справи № 910/9563/23 почато спочатку, підготовче засідання призначено на 07.09.2023.

23.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

24.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.09.2023.

12.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-5 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в судовому засіданні до 30.10.2023.

Представник третьої особи-3 в судове засідання 30.10.2023 не з`явився.

В судовому засіданні 30.10.2023 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.

Представники відповідачів та третіх осіб надали пояснення, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 30.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і воєнний стан неодноразово продовжувався в Україні відповідними Указами і триває на даний час.

Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається з виписки про стан рахунку у цінних паперах Bordo Management Limited, станом на 06.11.2022 остання була власником простих бездокументарних іменних акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", у кількості 6 990 549 штук, номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12 8909 % статутного капіталу товариства.

06.11.2022 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ № 290 ДСК "Про примусове відчуження майна", відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022", яким наказано:

1. Примусово відчужити у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390, що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.

Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітента, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для виконання цього наказу.

2. Уповноважити командира військової частини НОМЕР_1 на підписання актів про примусове відчуження майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу від імені військового командування.

3. Командиру військової частини НОМЕР_1 :

- невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна, вказаного у пункті 1 цього наказу з дотриманням вимог статей 8, 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 17 Закону України "Про оборону України", статей 4, 7, 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

- забезпечити проведення оцінки примусово відчуженого майна та складання актів про примусове відчуження майна у порядку та за формою, передбаченими Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998.

4. Контроль за виконанням пункту 1 цього наказу покласти на начальника Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України.

5. Контроль за виконанням наказу в цілому покласти на заступника командувача Сил логістики Збройних Сил України.

6. Начальнику Адміністративного управління штабу Командування Сил логістики Збройних Сил України наказ довести до відома Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку для вжиття відповідних заходів з метою забезпечення виконання цього наказу.

7. Начальнику Адміністративного управління штабу Командування Сил логістики Збройних Сил України наказ довести до згідно з розрахунком розсилки.

06.11.2022 Командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ № 242 "Про примусове відчуження майна", відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022" та наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 № 290 "Про примусове відчуження майна", за яким:

1. Для примусового відчуження майна, визначеного в пункті 1 наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 №290 "Про примусове відчуження майна", призначено комісію у складі: голова комісії - заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_5 ; члени комісії: заступник командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_6 ; начальник відділу ведення обліку матеріальних цінностей - заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_7 ; помічник командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальник фінансово-економічної служби лейтенант Сліпенко С.В.

2. Перелік майна, яке підлягає примусовому відчуженню у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану: усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390, що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.

Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітента, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для виконання цього наказу.

3. Голові комісії:

- невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна, вказаного у пункті 2 цього наказу з дотриманням вимог статей 8, 23 Закону України Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 17 Закону України "Про оборону України", статей 4, 7, 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

- забезпечити проведення оцінки примусово відчуженого майна та складання актів про примусове відчуження майна у порядку та за формою, передбаченими Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998;

- до проведення оцінки майна залучити суб`єкта оціночної діяльності, згідно вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ;

- роботу комісії розпочати тільки після погодження наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 №293 "Про примусове відчуження майна" з Київською міською військовою адміністрацією.

06.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Увекон" надано Військовій частині НОМЕР_1 висновки за вих. №101/1, в яких рекомендовано визначити вартість 27 114 254 акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що відчужуються для забезпечення потреб Держави України в умовах примусового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, станом на 06.11.2022, на рівні їх номінальної вартості. При цьому, зазначено, що після здійснення огляду, отримання вихідних даних та відповідно до цього забезпечення надання послуг з практичного виконання оцінки, за результатами чого буде складено Звіт про оцінку та висновок про вартість та отримана на нього рецензія ФДМУ, номінальну вартість можна буде замінити на ринкову.

Цього ж дня, за погодженням з Київською міською військовою адміністрацією, Військовою частиною НОМЕР_1 складено акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна, за яким згідно з рішенням командира військової частини НОМЕР_1 , оформленого наказом № 245 від 06.11.2022, наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 293 від 06.11.2022, за погодженням з начальником Київської міської військової адміністрації у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні ", затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, здійснено примусове відчуження усіх акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390, власниками яких є фізичні та юридичні особи та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, власником якого є фізичні та юридичні особи, що є власниками акцій Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі. Право власності на майно підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.

Згідно акту №1 про примусове відчуження або вилучення майна опис майна, достатній для його ідентифікації: усі акції Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390 у кількості 27 114 254 штук, що належать фізичним та юридичним особам та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі; оцінку майна проведено Консалтинговою компанією "Увекон", згідно з договором про надання послуг №101 від 06.11.2022. За результатами оцінки майна складено Висновок про вартість майна від 06.11.2022. Вартість об`єктів оцінки рухомого майна, акції ПАТ "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390, у кількості 27 114 254 штук, що належать фізичним та юридичним особам та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать держав, за результатами оцінки становить 6 778 563 грн 50 коп. без ПДВ (номінальна вартість акцій). На момент підписання цього акта - попереднє відшкодування вартості майна не здійснювалось.

Цей акт підписано: від власника майна - не встановлено; уповноваженими особами: командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та погоджено начальником Київської міської військової адміністрації Попко С.М.

06.11.2022 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1318 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Публічне акціонерне товариство "Укртатнафта", Акціонерне товариство "Мотор Січ", Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор", яким вирішено:

1. Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" сформувати станом на дату прийняття цього рішення та надати Міністерству оборони України для складання та надання ним депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, розпоряджень на проведення депозитарних операцій, передбачених цим рішенням, із зазначенням кількості цінних паперів перелік клієнтів Центрального депозитарію, на рахунках у цінних паперах яких обліковуються акції емітентів Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Публічне акціонерне товариство "Укртатнафта", Акціонерне товариство "Мотор Січ", Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор", крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, згідно переліку.

2. Депозитарній установі, у якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, надати Центральному депозитарію відповідні розпорядження для проведення передбачених цим рішенням депозитарних операцій та після виконання Центральним депозитарієм операцій переказу акцій емітентів на її рахунок у цінних паперах згідно п. 3 цього рішення здійснити зарахування прав на зазначені акції на рахунок держави.

При цьому, у розпорядженнях на проведення облікових операцій, що подаються Міністерством оборони України депозитарній установі, відомості про контрагента та кількість акцій емітентів в такому розпорядженні зазначаються відповідно до переліку клієнтів Центрального депозитарію, наданого Центральним депозитарієм відповідно до п. 1 цього рішення.

3. Центральному депозитарію здійснити безумовні операції щодо переказу акцій емітентів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів, крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам 100% акцій яких належать державі, перелік яких зазначений у таблиці п. 1 цього рішення.

Переказ акцій емітентів здійснюється Центральним депозитарієм без збереження режиму обтяжень та/або обмежень.

4. Депозитарним установам, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі, обліковуються акції емітентів, за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію здійснити списання акцій емітентів з цих рахунків у цінних паперах.

5. Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітентів, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для здійснення Центральним депозитарієм та депозитарними установами передбачених цим рішенням операцій.

Центральному депозитарію забезпечити збереження обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами випусків акцій емітентів, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію.

6. Для проведення передбачених цим рішенням операцій Центральному депозитарію:

здійснити розблокування усіх акцій емітентів/прав на акції емітентів, що були заблоковані депозитарними установами на підставі розпоряджень клієнтів, депонентів, керуючих рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів для виставлення цінних паперів на продаж;

сформувати та надати Публічному акціонерному товариству "Розрахунковий центр" передбачений укладеним з Розрахунковим центром договором документ для здійснення операцій щодо проведення у відповідність даних системи клірингового обліку.

7. Розрахунковому центру відразу після отримання від Центрального депозитарію передбаченого пунктом 6 цього рішення документу при необхідності здійснити операції для приведення у відповідність даних системи клірингового обліку.

8. Центральний депозитарій здійснює відміну усіх невиконаних розпоряджень депозитарних установ на переказ акцій емітентів, наданих Центральному депозитарію до прийняття цього рішення.

9. Центральний депозитарій відмовляє у виконанні розпоряджень на проведення депозитарних операцій депозитарним установам, які не виконали передбачені цим рішенням операції, до усунення останніми розбіжностей в депозитарному балансі.

10. Центральному депозитарію довести до відома депозитарних установ, на рахунках у цінних паперах яких в Центральному депозитарії обліковуються акції емітентів, дане рішення.

11. Це рішення набирає чинності з дня його прийняття.

07.11.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформлені протоколом №1, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022 кількість голосуючих акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" складає 54 228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54 228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

На позачергових загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, прийняті такі рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних з забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_9 , Член лічильної комісії: ОСОБА_10 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_10 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_9 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Достроково припинити повноваження членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", повноваження яких є чинними станом на 07.11.2022.

5. Обрати членами Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта": ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

6. Затвердити умови цивільно-правових договорів (контрактів), які укладатимуться з членами Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що додаються. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_10 підписати цивільно-правові договори (контракти), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укрнафта"

7. Припинити повноваження чинних розпорядників рахунку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів. Призначити тимчасово, до призначення нового персонального складу виконавчого органу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" розпорядником рахунку в цінних паперах Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів ОСОБА_15 .

Крім того, 09.11.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформлені протоколом № 2, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022, кількість голосуючих акцій ПАТ "Укрнафта" складає 54 228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54 228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

На вказаних загальних зборах вирішено:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_9 , Член лічильної комісії: ОСОБА_10 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_10 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_9 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення у новій редакції. Делегувати головуючому та секретарю загальних зборів право підпису статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів товариства 09.11.2022. Доручити головуючому загальних зборів забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів товариства 09.11.2022. Установити, що нова редакція статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Змінити колективний виконавчий орган (правління) на одноособовий виконавчий орган (директор). Припинено повноваження голови правління Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" Гез Олега Валентиновича. Припинено повноваження членів правління Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

5. Обрано директором Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" Корецького С.Ф.

6. Затверджено умови контракту, що укладатиметься з директором ПАТ "Укрнафта". Уповноважено головуючого загальних зборів ОСОБА_10 підписати контракт, що укладатиметься з директором Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

Справжність підпису ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вказаному протоколі від 07.11.2022 посвідчена нотаріально, державним нотаріусом Восьмої київської державної нотаріальної контори Колотіловим О.О.

06.12.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформлені протоколом № 3, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022, кількість голосуючих акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" складає 54 228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54 228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості. На вказаних зборах вирішено:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних з забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_9 , Член лічильної комісії: ОСОБА_10 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_10 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_9 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення у новій редакції. Делегувати головуючому та секретарю загальних зборів право підпису статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів товариства 06.12.2022. Доручити головуючому загальних зборів забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію статуту ПАТ "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів товариства 06.12.2022. Установити, що нова редакція статуту ПАТ "Укрнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неправомірність та незаконність дій Держави Україна щодо примусового відчуження у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належить державі. Позивач зазначає, що: 1) відчуження акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" не є належною формою мобілізації майна та виробничих потужностей Укрнафти для потреб оборони згідно статей 1, 8 Закону "Про правовий режим воєнного стану", статті 21 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", статті 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", статей 8, 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", та інших законодавчих норм. Зокрема, предметом примусового відчуження могло б бути майно (матеріально-технічні засоби ПАТ "Укрнафта"), а не його акції, оскільки, акції не можуть вважатися ані військовим майном (бо це цінні папери, які посвідчують корпоративні права), ані майном підприємств, установ та організацій, що належить до сфери управління Міністерства оборони України; 2) акт про вилучення пакету акцій було складено без участі позивача, а тому він є неналежним та незаконним; 3) здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним депозитарієм України дій щодо списання акцій без згоди власника, навіть в період воєнного стану, виходять за межі їх повноважень, визначених пунктом 3726 частини 2 статті 7, пунктом 13 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", частиною 8 статті 9 Закону України "Про депозитарну систему України".

При цьому, позивачем зазначено, що зміни власника належних позивачеві акцій ПАТ "Укрнафта" стали вкрай несподіваними для позивача і Компанія вважає за необхідне поновлювати свої права в порядку та у спосіб, визначеними Договором до Енергетичної Хартії та Заключним актом до неї, ратифікованим Законом України "Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів" №89/98-ВР від 06.02.1998. Відтак, позивач станом на момент звернення із даним позовом ініціює процес оскарження та повернення примусово відчуженого у нього пакету акцій на підставі та в порядку Договору до Енергетичної Хартії.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".

Загалом, акція компанії, яка має економічну цінність, разом з іншими її похідними правами, які надають можливість акціонеру впливати на компанію, може вважатися "майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002, Shesti Mai Engineering OOD та інші проти Болгарії від 20.09.2011).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і воєнний стан неодноразово продовжувався в Україні відповідними Указами і триває на даний час.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Так, згідно статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Пунктом 3 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

У відповідності до положень частини 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

За своєю правовою природою примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією, під якою (від лат. "requsitio" - вимога) варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без нього.

Метою реквізиції є усунення наслідків або запобігання наслідкам, що виникли або можуть виникнути через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України.

Умовами застосування реквізиції є: наявність закону, який регулює порядок її здійснення; надзвичайні обставини, які зумовлюють потребу відчуження майна; попереднє або наступне повне відшкодування вартості майна.

З огляду на те, що реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.

Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу. При цьому необхідно зважати й на практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 13.09.2005 у справі "Іванова проти України" (заява № 74104/01, від 13.09.2005) вказано, що позбавлення власності може бути виправдане лише в тому випадку, якщо наявно, inter alia, що воно здійснене "у інтересах суспільства" і "відповідно до вимог, передбачених законом". Більше того, повинно бути досягнуто "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами захисту основних прав осіб.

Конституційний Суд України (Перший сенат) у рішенні від 05.06.2019 № 3-р(I)/2019 вказав, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів (абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).

Частинами 2 та 6 статті 353 Цивільного кодексу України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану є значними та полягають, як у забезпеченні потреб безпеки та оборони країни, так і в забезпеченні потреб населення, якому держава гарантує право на достатній життєвий рівень.

У даному випадку, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" є нафтопереробною компанією, однією з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні. Продукція, вироблена цим підприємством, в умовах правового режиму воєнного стану критично необхідна як для забезпечення потреб Збройних Сил України та енергетичного сектору країни, так і для забезпечення потреб населення.

Таким чином, відчуження майна Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в тому числі акцій товариства, на користь Держави України та можливість здійснювати управління цим товариством в інтересах обороноздатності, стратегічної безпеки та як наслідок забезпечення належної життєдіяльності країни та її населення, призведе до досягнення стратегічної мети - певної стабільності на ринку нафти та нафтопродуктів, комплексного розв`язання існуючих проблем щодо забезпечення нафтопродуктами, як Збройних Сил України, так і населення країни.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"у кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12,8909 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обумовлене суспільною необхідністю, що забезпечить ефективне управління активами товариства, та, як наслідок, оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану.

Таким чином, з 06.11.2022 позивач перестав бути власником акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", а новим їх власником є Держава України в особі Міністерства оборони України.

Крім того, суд зазначає, що рішення відповідачів, серед іншого, на виконання наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 № 14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022". При цьому, під час розгляду даної справи позивачем не надано суду доказів визнання такого рішення недійсним або його оскарження в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відхиляє суд і доводи позивача про те, що акції товариства не є майном в розумінні статі 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та пункту 2 Порядку логістичного забезпечення сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1208 від 27.12.2018, відтак не могли бути відчужені у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану, а для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України предметом примусового відчуження мало б бути майно (матеріально-технічні засоби) Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", зокрема будівлі, споруди, устаткування, сировина, інвентар, тощо.

Так, згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Відповідно до частини 1 статті 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

За змістом частини 1 статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Частиною 1 статті 96-1 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Пункт 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Згідно частини 7 статті 139 Господарського кодексу України особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери.

Зокрема, у відповідності до положень частини 1 статті 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (частина 1 статті 9 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що корпоративні права, посвідчені акціями товариства є майном (майновими правами).

Аналогічні висновки наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.

При цьому, як зазначено судом вище, Європейський суд з прав людини визнає, що акції компанії безсумнівно мають економічну цінність та становлять "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу (§ 91 рішення у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" від 25.07.2002, заява №48553/99).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що прості іменні акції, емітентом яких є Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" є майном, яке може бути примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану.

У свою чергу, преамбулою Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" встановлено, що цей Закон визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону встановлено, що майно набуває статусу військового майна з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України.

Відтак, за висновком суду, посилання позивача на норми Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" в розрізі тверджень, що акції не можуть бути військовим майном безпідставні, оскільки положеннями зазначеного Закону визначається правовий режим майна, вже закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. В свою чергу, стаття 1 вказаного Закону не містить вичерпного переліку майна, що вважається військовим.

За таких обставин, норми Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникають з приводу та в процесі примусового відчуження у державну власність майна приватного власника.

Механізм примусового відчуження майна у фізичних та юридичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" визначено, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" зазначено, що про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта. Право державної власності на рухоме майно, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв`язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території, виникає з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове відчуження або вилучення такого майна. У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження (частини 2 - 4 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану").

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" передбачено, що у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Як встановлено судом, 06.11.2022 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ № 290 ДСК "Про примусове відчуження майна", яким примусово відчужено у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належить державі.

При цьому, пунктом 3 наказу № 290 зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна та забезпечення проведення оцінки майна, що відчужується.

На виконання наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 290, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Увекон" надано Військовій частині НОМЕР_1 висновки за вих. №101/1, в яких рекомендовано визначити вартість 27 114 254 акцій Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укрнафта", що відчужуються для забезпечення потреб держави України в умовах примусового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, станом на 06.11.2022 на рівні їх номінальної вартості та зазначено, що після здійснення огляду, отримання вихідних даних та відповідно до цього забезпечення надання послуг з практичного виконання оцінки, за результатами чого буде складено Звіт про оцінку та висновок про вартість та отримана на нього рецензія ФДМУ, номінальну вартість можна буде замінити на ринкову.

В подальшому, за погодженням з Київською міською військовою адміністрацією Військовою частиною НОМЕР_1 складено акт № 1 від 06.11.2022 про примусове відчуження або вилучення майна, за яким здійснено примусове відчуження усіх акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", власниками яких є фізичні та юридичні особи та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належить державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі власником якого є фізичні та юридичні особи, що є власниками акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі. Право власності на майно підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.

З наданого Військовою частиною НОМЕР_1 акту №1 про примусове відчуження або вилучення майна вбачається, що цей документ містить усі необхідні реквізити, передбачені статтею 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". При цьому, акт № 1 про примусове відчуження або вилучення майна підписано уповноваженими особами: командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та погоджено начальником Київської міської військової адміністрації Попко С.М.

При цьому, за змістом частини 5 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" присутність власника майна при складанні акта про примусове відчуження або вилучення майна не є обов`язковою, відповідно у такому випадку акт може бути складено та підписано за відсутності власника майна, про що зазначено в акті № 1.

З наведеного вбачається, що при примусовому відчуженні у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усіх акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, дотримано вимоги щодо порядку відчуження майна, передбаченого статтею 7 та статтею 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Компанії Bordo Management Limited про порушення процедури відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану.

Не обґрунтованими є і твердження позивача про здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним депозитарієм України дій, зокрема списання акцій, без згоди власника, які виходять за межі їх повноважень, визначених пунктом 3726 частини 2 статті 7, пунктом 13 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", частини 8 статті 9 Закону України "Про депозитарну систему України".

Так, законодавство про депозитарну систему України складається з Цивільного кодексу України, Закону України "Про депозитарну систему України", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інших законів України та нормативно-правових актів Комісії та Національного банку України (частини 1 статті 2 Закону України "Про депозитарну систему України").

Згідно пункту 7 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735 (далі - Положення № 735), безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій: судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження; свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності); свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством); розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску цінних паперів (у зв`язку з визнанням їх емісії недійсною, припиненням акціонерного товариства чи пайового інвестиційного фонду, виконанням судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи); рішення Комісії щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів певного власника; копій документів, що підтверджують передачу майна юридичної особи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідації юридичної особи, учасникам відповідної юридичної особи; документів, що підтверджують настання підстав для здійснення переказу цінних паперів, зазначених у договорі рахунку ескроу в цінних паперах; документу, що підтверджує звернення стягнення на право вимоги власника або бенефіціара; вимоги про проведення зборів власників облігацій, наданої відповідним (відповідними) власником (власниками) облігацій; повідомлення Центрального депозитарію про завершення голосування з питань порядку денного відповідних зборів власників облігацій; інших документів, визначених законодавством України.

У відповідності до підпункту 1 пункту 1 глави 2 Положення № 735, обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, зокрема, внаслідок виконання безумовної операції щодо цінних паперів відповідно до вимог законодавства (у разі спадкування та правонаступництва - за рахунками в цінних паперах спадкодавця/юридичної особи, що припинилася, судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи тощо) - на підставі відповідних оригіналів документів або їх копій, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій.

Відповідно до положень п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом, в тому числі розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти.

При цьому, у відповідності до пункту 3726 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, в тому числі, визначення особливостей функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду.

06.11.2022 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1320 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Публічне акціонерне товариство "Укртатнафта", Акціонерне товариство "Мотор Січ", Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор", яке станом на час його виконання було чинним та обов`язковим до виконання професійними учасниками депозитарної системи, в судовому порядку це рішення не оскаржувалось, зворотного суду не надано, тому підстави для його невиконання були відсутні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України , належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не доведено в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд прийшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 26.12.2023

Суддя Н.Плотницька