Рішення № 115930799, 18.12.2023, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1219/23

Провадження № 2/630/397/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 630/1219/23 (провадження № 2/630/397/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення повноліття найстаршою дитиною; визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказав, що в січні 2005 року він познайомився з відповідачкою, а з березня 2005 року вони почали мешкати разом, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_4 . Позивач також вказував на ті обставини, що його син та донька наразі проживають разом з ним, бо відповідач з липня 2023 року припинила з ним усі стосунки і залишила родину, мешкає окремо. Діти бажають проживати саме з батьком, що відповідає їх інтересам. Тому він звернувся до суду, аби офіційно визначити місце проживання сина та доньки, яким лише він зможе надати належний догляд, турботу, виховання і освіту. На відміну від дружини він здатен забезпечити нормальний розвиток і умови проживання для своїх дітей. Більше того, відповідач ОСОБА_2 припинила піклуватися про їх спільних дітей, тому він вважає за необхідне заявити вимогу про позбавлення її батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву визнання позову та пред`явлених до неї вимог в повному обсязі та проведення розгляду справи за її відсутності.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем з дотримання порядку, встановленого ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та ухвалює рішення за наявності для того законних підстав.

Ознайомившись із заявою відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, суд приходить до висновку, що така заява не суперечить закону та достовірно відображає позицію відповідача в даній справі, оскільки подана нею особисто. Від так, визнання відповідачем позову не порушує її права, свободи чи інтереси, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення по суті заявлених вимог у підготовчому засіданні.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступне.

Сторони являються батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 4506 від 25 листопада 2006 року, та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 2175 від 21 червня 2011 року.

З липня 2023 року сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинили спільне проживання як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу і від тоді проживають окремо один від одного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналізуючи наведені норми Сімейного кодексу України, слід дійти висновку, що визначальною у вирішенні питання про присудження аліментів є та обставина, з ким з батьків проживає дитина.

Наразі, діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком, та перебувають на його повному утриманні.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На даний час відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, а тому суд задовольняє позов в частині стягнення аліментів і стягує з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище позивача, та платника аліментів, яка є працездатною людиною та не має на утриманні інших дітей.

Відповідно до ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою; а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Так, діти сторін у справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на даний момент проживають разом із батьком ОСОБА_1 , який є позивачем по даній справі, і бажають в подальшому проживати саме з батьком.

Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від позивача і дітей, але також має право заявити свою вимогу про визначення місця проживання сина та доньки разом з нею. Натомість вона добровільно заявила суду про визнання вимоги позивача про визначення місця проживання дітей разом з батьком та визнала ті обставини, що донька та син фактично проживають з батьком, який створив для них необхідні умови.

Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. При вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, але попередньо суд повинен впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

З огляду на встановлені обставини того, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безперервно проживають з батьком, який створив для них належні побутові і житлові умови, суд дійшов висновку, що в цьому випадку позивачем буде забезпечено розвиток дітей у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Позивач стверджує, що відповідач припинила піклуватися про сина та доньку та забезпечувати їх потреби, коли почала проживати окремо і залишила дітей на утриманні позивача. Відповідачем ОСОБА_2 такі обставини визнані у поданій суду заяві, тому слід вважати їх встановленими. Крім того відповідач має наміри виїхати за кордон для постійного проживання та не буде мати змоги виховувати дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Отже відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за яких її участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

На підстави викладеного, суд задовольняє вимогу позивача та визначає місце проживання дитини разом з ним.

Одночасно з цим, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 2147,20 грн., які підтверджені платіжною інструкцією від 01 травня 2023 року.

Крім того, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн. на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати цих сум за подання позовної заяви про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 110, 112, 160, 161, 180-184 СК України, ст.ст. 10-13, 81, 82, 141, 142, 200, 206, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їх батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 14 листопада 2023 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 2147,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1073,60 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О. О. Малихін

Повне рішення складено

26 грудня 2023 року.