Вирок № 115930365, 26.12.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1521/23 Провадження №-1-кп/613/161/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальними актами по кримінальним провадженням № 12023226010000245 та № 12023226010000246 від 01 вересня 2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 31 серпня 2023 року, близько 21.30 год., знаходячись у приміщенні вітальної кімнати будинку домоволодіння, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки, що сталась на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин зі своїм батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , знаходячись навпроти ОСОБА_5 , коли останній сидів на стільці, наніс йому один удар кулаком лівої руки в область правого ока, після чого ОСОБА_5 став на ноги, а ОСОБА_4 наніс ще один удар кулаком правої руки в область потилиці зліва, два удари кулаком лівої руки в область лобу справа, три удари кулаком правої руки в область лобу зліва, один удар кулаком правої руки в область носу, після чого ОСОБА_5 впав на лівий бік, а ОСОБА_4 наніс йому один удар носком правої ноги в область правої нирки, після чого ОСОБА_5 підвівся на ноги, а останній наніс йому один удар кулаком лівої руки в область правого передпліччя та сім ударів кулаком правої руки в область лівого передпліччя, чим спричинив ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта № 12-14/148-БГ/23 від 01 вересня 2023 року, тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден на голові, синців на обличчі, синців на верхніх кінцівках, саден на лівій верхній кінцівці, синця на тулубі, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, в один із днів середини серпня 2023 року, незаконно, не маючи на те відповідного дозволу, знаходячись на огородній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , нарвав, тобто незаконно придбав, верхівочні частини рослин коноплі, які потім переніс до приміщення будинку, розташованого за вищевказаною адресою, де незаконно, не маючи на те відповідного дозволу, висушив та подрібнив їх, тобто виготовив, відповідно до висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною діяльністю 8,6 №22884 від 14 вересня 2023 року, особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 63,30 грам, поклав до картонного коробку та незаконно зберігав на шафі у спальній кімнаті будинку домоволодіння за вищевказаною адресою, без мети збуту, до 01 вересня 2023 року, коли о 12.04 год. вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, був виявлений та вилучений працівниками поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав себе винним в повному обсязі, не заперечував проти обставин, зазначених в обвинувальних актах. Пояснив, що дійсно 31 серпня 2023 року, близько 21.30 год., знаходячись в будинку, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , в ході суперечки зі своїм батьком ОСОБА_5 , яка виникла через розподіл обов`язків по дому, наніс останньому декілька ударів кулаками та один удар носком ноги в область голови, передпліччя та тулубу. Також пояснив, що в середині серпня 2023 року на огородній ділянці свого домоволодіння, яке розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , він знайшов рослини коноплі, які зірвав, висушив та зберігав для особистого вживання в будинку, за вищевказаною адресою, пізніше, даний наркотичний засіб у нього вилучили працівники поліції. У вчиненому щиро розкаявся.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 31 серпня 2023 року за місцем їх з сином мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 між ними виникла сварка через побутові проблеми, в ході якої ОСОБА_4 наніс йому удари, які зазначені в обвинувальному акті, після чого втік з дому до сусідів, звідки викликав поліцію. Також пояснив, що наступного дня, під час огляду домоволодіння працівниками поліції було виявлено в спальній кімнаті ОСОБА_4 рослини коноплі, які належали йому, чи вживав останній їх йому не відомо. Прохав суворо не карати його сина, оскільки конфлікт між ними вичерпаний і вони примирились.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчинених інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, при обставинах, викладених в обвинувальних актах, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред`явленого обвинувачення у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України та незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого та тяжкість скоєних правопорушень, які відповідно до ч. 2 ст.12 КК України є кримінальними проступками, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що він раніше не судимий, під профілактичним наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Суд враховує,що відповіднодо ст.50КК України,складовими покаранняє нетільки карата виправленнязасуджених,а йзапобігання вчиненнюнових кримінальнихправопорушень якзасудженим,так йіншими особами,що єнайбільш актуальнимв обстановці,що склалася. Тому при призначенні покарання суд повинен суворо дотримуватися засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У частині 2 ст. 65 КК України сформульований принцип доцільності покарання, відповідно до якого винній у кримінальному правопорушенні особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Додержання цих вимог закону припускає, що в кожному конкретному випадку суд, призначаючи покарання, повинен мотивувати, чому саме цей вид покарання він вважає за необхідне призначити винному і чому саме обрана ним конкретна міра цього виду покарання є достатньою для досягнення зазначеної мети. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною. Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила правопорушення. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Уилкокс и Херфорд проти Сполученого Королівства» (заяви № № 43759/10 та 43771/12), зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення. Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання. Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

З урахуванням викладеного, тяжкості наслідків, а саме того, що потерпілий при призначенні покарання прохав не карати суворо обвинуваченого, разом з конкретними обставинами справи, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді у виді громадських робіт та в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України суд визначає остаточне покарання ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначене покарання у такий спосіб, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням обставин справи, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за доцільне надати йому можливість виправлення та перевиховання шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Обговорюючи питання про відшкодування процесуальних витрат, які складаються з витрат на залучення експертів для проведення судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8. 6 № 22884 від 14 вересня 2023 року у розмірі 7 169 грн. 40 коп., суд вважає за необхідне у відповідності з вимогами ст. 124 КПК України, стягнути їх у повному обсязі з обвинуваченого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 125 , ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 125 КК України 100/СТО/ годин громадських робіт;

за ч.1 ст. 309 КК України 2 /ДВА/ роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_4 , призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 2/ДВОХ/ років обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 , звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1/ОДИН/ рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягути з ОСОБА_4 на користь держави (отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947 , Банк оримувача : Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA048999980313050115000020649, стягувач Держава) витрати на залучення експерта, у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 40 коп.

Речові докази:

- компакт диски марки: Arita DVD-R 8,5 GB, Verbatim CD-R 700 MB, Verbatim CD-R 700 MB зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-паперовий конверт, в середині якого знаходиться речовина рослинного походження канабіс, масою канабісу в перерахунку на суху речовину 63,30 грам, переданий для зберігання в кімнату зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, захиснику та прокурору.

Суддя